Реформа старшої школи стартує за 16 місяців: у Раді окреслили ключові проблеми

Комітет з питань освіти, науки та інновацій проаналізував підготовку до впровадження реформи старшої профільної школи, зокрема в частині оцінки рівня готовності, ухвалення необхідних управлінських рішень і забезпечення належної підготовки на рівні територіальних громад.

Реформа старшої профільної школи є частиною ширшої трансформації системи освіти в межах «Нової української школи» (НУШ). Як зазначив голова Комітету Сергій Бабак, її впровадження планується незалежно від обставин, оскільки вона стосується інтересів понад 2,5 мільйона українських школярів.

“До запуску реформи залишається 16 місяців, і цього часу достатньо, щоб врегулювати всі ключові технічні питання, якщо працювати системно і не відкладати рішення”, – сказав Сергій Бабак.

Члени Комітету відзначили виклики у впровадженні третього, ключового етапу реформи старшої профільної школи, зокрема:

• незавершеність формування мережі закладів освіти, у тому числі неврегульованість питань функціонування мережі закладів освіти у громадах, що постраждали внаслідок бойових дій;
• недостатнє забезпечення підвезення учнів і педагогічних працівників, зокрема невизначеність загальнодержавної потреби у шкільних автобусах та стан дорожньої інфраструктури;
• відсутність системних рішень щодо забезпечення можливої потреби у створенні та фінансуванні пансіонів (гуртожитків) для учнів;
• складність прогнозування учнівського контингенту з урахуванням демографічних змін, внутрішньої та зовнішньої міграції;
• недостатній рівень нормативно-правового забезпечення реформи, зокрема відсутність ключових підзаконних актів і механізмів фінансування.

Підготовка до реформи розпочалася ще у 2017 році, і за цей період, як зазначається, можна було досягти більш відчутних результатів у її реалізації. Зокрема, йдеться про необхідність своєчасного виявлення проблемних питань, налагодження взаємодії з усіма зацікавленими сторонами та напрацювання узгоджених рішень. Натомість нині частину викликів доводиться вирішувати в оперативному режимі, що пов’язують із недоліками управлінських підходів.

У Комітеті наголошують на потребі формування узгодженої державної політики для комплексного врегулювання наявних проблем, а також вироблення спільних рішень, спрямованих на своєчасне та ефективне впровадження реформи старшої профільної школи. Окремо підкреслюється важливість недопущення зниження доступності та якості повної загальної середньої освіти, а також забезпечення рівних можливостей для учнів незалежно від місця їх проживання.

Під час засідання були підняті питання, зокрема щодо:

• формування спроможної мережі закладів освіти та побудови нової освітньої інфраструктури;
• забезпечення підвезення учнів і педагогічних працівників;
• відновлення та утримання дорожньої інфраструктури;
• створення пансіонів (гуртожитків) для проживання учнів із громад, у яких відсутні старші класи та які розташовані на значній відстані, потребує чіткої державної політики та належного фінансового забезпечення;
• нормативно-правового забезпечення реформи НУШ;
• врахування при формуванні мережі закладів освіти очікуваного повернення українських дітей з-за кордону після стабілізації безпекової ситуації, а також внутрішньої міграції населення.

Реформа старшої профільної школи, за словами Бабака, має на меті зробити освітній процес більш орієнтованим на потреби учнів, забезпечивши їм можливість обирати профіль навчання відповідно до власних інтересів і здібностей, а також краще пов’язати навчання з майбутнім професійним шляхом.

Він також зазначив, що створення таких умов є одним із ключових завдань, тому впровадження реформи необхідно продовжувати.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.