В Україні досі немає спеціалізованого суду з інтелектуальної власності, а справи розпорошені між юрисдикціями
В Україні одним із головних викликів у сфері захисту прав інтелектуальної власності залишається відсутність спеціалізованого суду, створення якого передбачалося ще судовою реформою 2016 року. На цьому наголосив суддя Верховного Суду під час обговорення розвитку системи захисту таких прав.
За словами секретаря судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним і конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ігоря Бенедисюка, законодавство в Україні вже було частково адаптоване під створення окремого суду з інтелектуальної власності. Зокрема, у структурі КГС ВС було сформовано спеціалізовану палату для розгляду відповідних спорів.
Втім, попри це, частину справ і надалі розглядають цивільні суди, які не мають вузької спеціалізації. Така ситуація призводить до проблем із визначенням належної юрисдикції та ускладнює формування єдиної судової практики.
Як приклад суддя навів спір щодо використання торговельної марки між фізичними особами-підприємцями, де суди різних інстанцій по-різному визначали, чи має справа розглядатися у цивільному чи господарському процесі. Водночас, за його словами, більшість об’єктів інтелектуальної власності створюється для комерційного використання, що обґрунтовує доцільність розгляду таких спорів у господарській юрисдикції.
Окремо у Верховному Суді звернули увагу на необхідність удосконалення процесуального законодавства. Зокрема, чинні норми ГПК України не повною мірою враховують специфіку спорів у сфері інтелектуальної власності — потребують розвитку механізми забезпечення позову, доказів та інших інструментів.
У ВС висловили думку, що у разі початку функціонування Вищого суду з питань інтелектуальної власності необхідно одночасно розробити окремий процесуальний блок або внести системні зміни до ГПК України для регламентування розгляду спорів цієї категорії.
Також наголошується, що навіть без створення окремого суду якість розгляду справ можна підвищити шляхом запровадження вузької спеціалізації суддів у межах господарських судів, адже такі спори є складними і вимагають високого рівня професійної підготовки та глибокого розуміння специфіки інтелектуальної власності.
Серед нових викликів судді називають стрімкий розвиток технологій, зокрема штучного інтелекту, що створює нові категорії об’єктів інтелектуальної власності та потребує оновлення підходів до правозастосування.
Крім того, у Верховному Суді порушили питання складності доведення збитків у справах про порушення прав інтелектуальної власності. Оним із можливих рішень може стати запровадження механізму визначення компенсації в межах установлених законом сум, особливо у справах щодо авторського права, де такий підхід уже застосовується.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
