Кадрова криза в Україні: чому лише залучення мігрантів не замінить повернення українців
Повернення українців є ключовим фактором відновлення економіки після війни, а кадровий дефіцит не можна вирішити лише за рахунок трудових мігрантів. Про це повідомили у Комітеті Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, посилаючись на дані МВФ та міжнародних досліджень.
У комітеті зазначили, що, за даними МВФ, після військових конфліктів ринок праці зазвичай відновлюється швидше за капітал та продуктивність завдяки поверненню біженців і перерозподілу працівників від воєнної до цивільної економічної діяльності.
Там наголосили, що саме люди визначають темпи зростання ВВП, розширення податкової бази та розвиток місцевого підприємництва. Повернення громадян також впливає на спроможність громад, оскільки зі збільшенням кількості населення зростає попит, створюються робочі місця та активізується бізнес.
У комітеті підкреслили, що головним рушієм повоєнного відновлення є люди, а без повернення громадян, їхньої участі у ринку праці та відновлення локальної економічної активності повноцінне відновлення країни неможливе.
Водночас кадровий дефіцит в Україні залишається серйозною проблемою. На думку комітету, її вирішення не повинно зводитися лише до заміщення працівниками-мігрантами тих, хто виїхав за кордон, був вимушено переміщений або вступив до лав ЗСУ. Необхідно створювати умови для повернення українців, реінтеграції ветеранів, зайнятості внутрішньо переміщених осіб, утримання молоді та перекваліфікації працівників. Разом із цим для окремих галузей, де дефіцит кадрів неможливо покрити всередині країни, може бути необхідним залучення працівників з-за кордону.
За статистикою інших військових конфліктів, навіть через п’ять років після встановлення миру до країни повертаються близько 60% людей, які виїхали.
У комітеті також звернули увагу, що для ухвалення рішення про повернення громадяни насамперед оцінюють безпекову ситуацію, наявність житла, роботи, доступність шкіл і медичних закладів, а також перспективи для дітей та можливість планувати майбутнє в Україні.
Крім того, за даними UNHCR, найчастіше повернення додому планують люди старшого віку та ті, хто має в Україні родичів, тоді як працевлаштовані особи частіше демонструють нижчі наміри щодо повернення.
Водночас, згідно з аналітичним звітом і макроекономічним моделюванням МВФ, близько 54% намірів повернутися додому пов’язані з державними рішеннями та умовами, створеними в країні, тоді як індивідуальні обставини впливають лише на 20%.
У комітеті наголосили, що для повернення громадян необхідні дієві кроки з боку держави, адже понад половина рішень про повернення залежить саме від створених у країні умов.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
