В Україні наклеп більше не є злочином: як це регулюється зараз і що показує практика G7
В Україні наклеп було декриміналізовано ще у 2001 році з ухваленням нового Кримінального кодексу. До цього за поширення завідомо неправдивої інформації, що ганьбить особу, могла наставати кримінальна відповідальність — аж до позбавлення волі.
Наразі питання поширення недостовірної інформації регулюється нормами Цивільного кодексу України. Зокрема, особа, щодо якої поширено неправдиві відомості, має право вимагати їх спростування, відповіді, а також відшкодування моральної шкоди. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка її поширила, а якщо така особа невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.
Крім того, суд може заборонити розповсюдження матеріалів із недостовірною інформацією або навіть вилучити тираж, якщо порушення неможливо усунути.
Водночас, як зазначають у Дослідницькій службі Верховної Ради, в українському законодавстві не використовується саме поняття «наклеп».
Міжнародний досвід демонструє інший підхід. У більшості країн G7 та Польщі наклеп залишається кримінальним правопорушенням. Зокрема, кримінальна відповідальність передбачена в Німеччині, Франції, Італії, Канаді, Японії та США (на рівні окремих штатів). Винятком є Велика Британія, де наклеп вважається виключно цивільним правопорушенням. Щодо США, то там кримінальна відповідальність за наклеп визначається на рівні законодавчих актів окремих штатів. Натомість на федеральному рівні не існує законів, які б установлювали кримінальну відповідальність за наклеп. Багато законів штатів США у частині встановлення кримінальної відповідальності за наклеп були визнані неконституційними або ніколи не застосовувалися, навіть якщо вони не були скасовані.
У більшості цих держав кримінальна відповідальність за наклеп настає за умови, що поширена про іншу особу наклепницька інформація є неправдивою. Правдивість же поширеної інформації виключає кримінальну відповідальність і про це прямо зазначено у кримінальних кодексах (Німеччина, Польща, Італія, Канада, Японія). При цьому в США заборону на переслідування за правдиві висловлювання встановив Верховний суд США.
Посилення кримінальної відповідальності залежить:
- від того, чи завідомо знала особа, яка поширила наклепницьку інформацію, про її неправдивість (Німеччина, Канада);
- від того, чи потерпілою є особа, яка здійснює політичну діяльність (Німеччина, Італія);
- від того, чи поширено наклепницьку інформацію через медіа (Польща, Італія);
Види кримінальної відповідальності, що можуть застосовуватися за вчинення наклепу:
- позбавлення волі на певний строк (Німеччина, Франція, Польща, Італія, Канада, Японія, США);
- обмеження волі на певний строк (Польща);
- штраф (Німеччина, Франція, Польща, Італія, Японія, США);
- громадські роботи (США).
У Франції поряд з основним видом кримінальної відповідальності встановлено також додаткові покарання:
1) заборона володіти або носити зброю, що підлягає дозволу, строком до трьох років;
2) конфіскація однієї або декількох одиниць зброї, які належать засудженому або якими він вільно розпоряджається;
3) конфіскація речі, яка була використана або призначена для вчинення правопорушення, або речі, яка є його результатом;
4) громадські роботи строком від двадцяти до ста двадцяти годин;
5) обов’язок пройти, у разі необхідності за власний рахунок, курс громадянської освіти.
В Японії додатковим до основного покарання є позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Попри це, відзначають у Дослідницькій службі ВРУ, в проаналізованих державах відшкодування шкоди, завданої внаслідок поширення про особу недостовірної інформації (наклепу), здійснюється також у рамках цивільного законодавства. При цьому в Канаді справи про наклеп найчастіше розглядаються у порядку цивільного, а не кримінального судочинства.
Попри це, у багатьох країнах триває дискусія щодо доцільності криміналізації наклепу. На думку експертів Польщі, Італії, криміналізація наклепу суперечить визнаним міжнародним стандартам (рішенням ЄСПЛ і рекомендаціям Ради Європи, ОБСЄ та ООН), зокрема коли йдеться про застосування кримінального покарання у вигляді позбавлення волі.
Як розповідала «Судово-юридична газета», у Цивільному кодексі вперше пропишуть правила спростування поширеної в інтернеті інформації.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
