КСУ розпочав розгляд справи щодо конституційності автоматичного укладення договорів про комунальні послуги
Конституційний Суд повідомляє, що Другий сенат 6 травня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Дашевської Наталі Володимирівни.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Водянніков виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявниці.
Суддя зазначив, що предметом конституційного контролю у цій справі є частина п’ята статті 13, частини перша, друга статті 14 Закону України „Про житлово-комунальні послуги“ від 9 листопада 2017 року зі змінами (далі – Закон), якими регламентовані правовідносини, зокрема, щодо укладення відповідно індивідуального та публічного договорів про надання комунальної послуги між постачальником такої послуги та її споживачем, а також частина п’ята статті 12, пункт 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі – Кодекс), якими встановлені критерії віднесення справи до категорії малозначних та визначено окремі випадки, в яких малозначна справа може підлягати касаційному оскарженню.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Дашевська Н.В. є фізичною особою-підприємцем. На підставі договору купівлі-продажу вона набула право власності на нежитлове приміщення у багатоквартирному будинку, подання теплоносія до якого здійснює Комунальне підприємство теплових мереж „Криворіжтепломережа“ (далі – Підприємство).
У жовтні 2024 року Підприємство звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення із заявниці заборгованості за послугу з постачання теплової енергії в загальному розмірі 46 105,77 грн.
Заявниця у суді не визнавала за собою вказану заборгованість, пояснюючи свою позицію тим, що придбане нею у попереднього власника вказане нежитлове приміщення вже було відключене від системи центрального опалення і не підключене до внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення, що не дозволяло їй укласти з позивачем індивідуальний договір, оскільки фактично вона не могла отримувати у зазначеному приміщенні послугу з теплопостачання.
Господарський суд Дніпропетровської області вимоги Підприємства задовольнив у повному обсязі. Апеляційний суд рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Суди, застосовуючи приписи статей 13, 14 Закону дійшли висновку, що існування приміщення заявниці у цілісному майновому комплексі як багатоквартирний будинок, є підставою для укладення з Підприємством публічного договору та визнання її споживачем послуги з постачання теплової енергії; факт подачі теплоносія до будинку є фактом отримання послуги; матеріалами справи підтверджується належне виконання Підприємством своїх зобов’язань за договором, своєю чергою заявниця не виконала зобов’язання зі сплати за надану послугу з постачання теплової енергії та за абонентське обслуговування за договором, внаслідок чого і склалася її заборгованість перед Підприємством.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вона оскаржила їх у касаційному порядку. Верховний Суд відмовив заявниці у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою з огляду на малозначність справи та необґрунтованість виняткових підстав для касаційного оскарження.
Як зазначив суддя-доповідач, із тексту конституційної скарги убачається, що заявниця «оспорює конституційність самої законодавчої моделі „автоматичного“ укладення індивідуального договору про надання комунальної послуги, закріпленої у частині п’ятій статті 13 Закону. Неконституційність цієї моделі, на її думку, полягає у тому, що вона за своїм змістом допускає виникнення договірних зобов’язань без волевиявлення особи та без можливості для неї вплинути на цей процес».
Заявниця стверджує, що внаслідок застосування судами в її справі оспорюваних приписів Закону і Кодексу зазнали порушення низка приписів Конституції України.
Суддя-доповідач також поінформував, що з огляду на те, що предметом конституційного контролю у цій справі одночасно є приписи Закону та Кодексу, які не мають між собою будь-якого зв’язку і не потребують дослідження питання щодо їх конституційності у їх посутньому зв’язку в одному конституційному провадженні, було ініційовано питання про роз’єднання конституційного провадження у цій справі в окремі конституційні провадження – щодо конституційності частини п’ятої статті 13, частин першої, другої статті 14 Закону та щодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 12, абзацу першого пункту 2 частини третьої статті 287 Кодексу.
За словами судді, у цій справі буде направлено листи-запити до органів державної влади, провідних наукових установ, інституцій громадянського суспільства з відповідними питаннями, що мають фундаментальне значення для її вирішення.
Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На пленарному засіданні був присутній представник суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Олександр Рисін.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
