Чи можуть невиплата зарплати та звільнення бути формою мобінгу – позиція суду
Часто працівники стикаються з конфліктами на роботі, але далеко не кожен конфлікт суд визнає мобінгом. У справі № 295/12259/24 Богунський районний суд м. Житомира зробив важливий висновок: систематична невиплата заробітної плати, безпідставні дисциплінарні стягнення та незаконне звільнення можуть бути проявами мобінгу з боку роботодавця.
Конфлікт, який вийшов за межі трудових відносин
Позивачка працювала головним бухгалтером підприємства понад чотири роки та одночасно була його співвласницею. Між нею та директором виник корпоративний спір щодо частки в статутному капіталі товариства.
Після початку цього конфлікту ситуація на роботі різко змінилася. Працівниці перестали виплачувати заробітну плату, попри те, що вона продовжувала виконувати свої трудові обов'язки дистанційно. Згодом роботодавець оголосив про скорочення її посади та звільнив за скороченням штату.
Що побачив суд у діях роботодавця
Суд дослідив не окремий епізод, а всю сукупність дій керівництва підприємства.
Було встановлено, що роботодавець:
- тривалий час не виплачував працівниці заробітну плату;
- не здійснював належних відрахувань ЄСВ;
- застосовував дисциплінарні заходи, законність яких уже ставилася під сумнів;
- скоротив посаду без наявності реальних підстав для такого скорочення;
- незаконно звільнив працівницю.
На думку суду, такі дії не були випадковими чи поодинокими. Вони мали системний характер та збіглися в часі з корпоративним конфліктом між сторонами.
Чому суд визнав саме мобінг
Посилаючись на статтю 2-2 КЗпП України, суд зазначив, що мобінг — це систематичні та умисні дії роботодавця, спрямовані на приниження працівника або створення для нього ворожої атмосфери шляхом психологічного чи економічного тиску.
У цій справі суд прямо констатував наявність обох форм тиску:
- Економічний тиск проявлявся через систематичне безпідставне позбавлення працівниці заробітної плати.
- Психологічний тиск полягав у незаконному притягненні до дисциплінарної відповідальності, скороченні посади та подальшому незаконному звільненні.
Особливу увагу суд звернув на те, що конфлікт тривав майже рік і був спрямований на виведення працівниці з психологічної рівноваги та фактичне спонукання її до звільнення.
Наслідки для працівниці
Суд встановив, що тривалий тиск призвів до серйозних негативних наслідків для здоров'я працівниці. Вона зверталася до лікаря, мала діагностований тривожний синдром, страждала від безсоння, нервового зриву та загострення хронічних захворювань.
Саме тому суд не лише визнав факт мобінгу, а й присудив відшкодування моральної шкоди.
Важливий сигнал для роботодавців
Як зазначає Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради, це рішення демонструє, що мобінг — це не лише образи, погрози чи приниження в колективі. Судова практика поступово формує ширше розуміння цього явища.
Якщо роботодавець систематично використовує невиплату зарплати, дисциплінарні стягнення, штучне скорочення посади або незаконне звільнення як інструмент тиску на працівника, такі дії можуть бути кваліфіковані судом як мобінг з усіма правовими наслідками: поновленням на роботі, стягненням зарплати, середнього заробітку та компенсацією моральної шкоди.
Справа № 295/12259/24 є показовим прикладом того, що суди вже готові не лише захищати трудові права працівників, а й прямо визнавати факти мобінгу, коли роботодавець перетворює управлінські рішення на інструмент переслідування працівника.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
