«Шпигунські» GPS-трекери, брелоки та радіоняні: як хочуть врегулювати питання СТЗ в Україні

16:54, 3 февраля 2022
Чому за покупку в інтернеті «радіоняні», GSM-сигналізації чи GPS-трекера можна отримати позов до суду.
«Шпигунські» GPS-трекери, брелоки та радіоняні: як хочуть врегулювати питання СТЗ в Україні
Джерело фото: ubr.ua
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

В Україні можна купити в інтернеті «радіоняню», GSM-сигналізацію чи GPS-трекер і отримати за це позов до суду. Адже Служба безпеки України (СБУ) розцінює такі покупки як придбання спецзасобів для стеження за людьми.

Автори законопроекту № 6567 кажуть, що «однією із складних проблем в Україні на сьогодні є стан регулювання відповідальності за незаконний обіг, окрім контрабанди (придбання, збут, зберігання, використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації (далі – СТЗ), та застосування статті 359 КК України та статті 195-5 КУпАП».

Автори законопроекту пропонують:

- вилучити із Кримінального кодексу України статтю 359 (незаконні придбання, збут або використання СТЗ) із одночасною конкретизацією кваліфікуючої ознаки злочину, відповідальність за який передбачена статтею 163 (порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер) Кримінального кодексу України;

- вилучити із Кодексу України про адміністративні правопорушення положення щодо відповідальності за незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації (статті 15, 195-5);

- коригувати відповідні процесуальні норми Кримінального процесуального кодексу та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Яка склалася судова практика

Аналіз судової практики свідчить, що зусилля з боку правоохоронних та судових органів, які спрямовуються на притягнення осіб, винних у вчиненні правопорушення за статтею 195-5 КУпАП «Незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації» до відповідальності, не відповідають рівню шкоди, яка може бути завдана суспільству саме у випадку зберігання особою СТЗ без встановлення факту його незаконного використання або збуту.

У частині практичної реалізації чинних положень законодавства про відповідальність, у пояснювальній записці від 24.01.2022 сказано, що саме після зміни Законом від 15.06.2010 № 2338-VI редакції статті 359 КК України, СБУ була започаткована та стала активно впроваджуватися практика притягнення громадян до кримінальної відповідальності за дії, пов’язані з обігом таких електротехнічних товарів побутового призначення як «радіоняні», GSM-сигналізації, GPS-трекери тощо, які Служба безпеки України називає СТЗ.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень містяться сотні обвинувальних вироків, фабула справи у яких типова і відрізняється незначними деталями: громадянин України замовляє у популярних інтернет-магазинах (китайських - Аліекспрес, Алібаба або вітчизняних Olx та інших) технічний прилад приблизною вартістю 15–20 доларів США. Такий «злочин» вчиняється, як правило, з домашнього комп’ютера, планшета чи смартфона. При цьому для оформлення замовлення громадянин використовує справжні персональні дані, а для розрахунку використовується власна кредитна картка. Доставка здійснюється через українських операторів поштового зв’язку на власну поштову адресу або ж у поштове відділення, куди особа приходить забирати замовлений товар з паспортом громадянина України. Іноді, намагаючись підзаробити, громадяни перепродають такі товари через популярні інтернет-ресурси. Саме таких «злочинців» протягом 2011-2021 років здебільшого карали співробітники Служби безпеки України, здійснюючи для цього подекуди навіть контрольні закупки.

Якщо аналізувати судову практику, то звертають на себе увагу такі особливості, кажуть автори законопроекту: обвинувачені раніше не були судимі, позитивно характеризувалися за місцем роботи, але розкаялися у вчиненому і визнали свою вину. Також вони зобов’язуються беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, що надає можливість стороні обвинувачення пропонувати угоду про визнання винуватості (більше ніж 75% справ у 2021 році).

«Оскільки потерпілі в таких кримінальних провадженнях відсутні, суд затверджує угоду, призначаючи штраф у кілька тисяч гривень або ж (для тих, хто намагався перепродати) – покарання у вигляді позбавлення волі з одночасним звільненням від відбування покарання з випробуванням (протягом 2011-2021 близько 30% справ). Придбані СТЗ з упаковкою, комплектуючими та документацією знищуються, що свідчить про практичну непридатність до застосування такої «спецтехніки» в оперативно-розшуковій чи контррозвідувальній діяльності», - кажуть автори проекту та зауважують, що «реальна можливість бути притягнутим до кримінальної відповідальності через занадто широкі межі розсуду з боку посадових осіб Служби безпеки України відлякує технічно освічену частину населення займатися в Україні спеціальними технічними розробками та розвивати сферу сучасних інформаційних технологій».

Крім того, за словами авторів законопроекту, це негативно впливає на стан захищеності конституційних прав громадян, а також відволікає державний правоохоронний орган спеціального призначення від основного завдання із забезпечення державної безпеки України.

Також «Судово-юридична газета» писала, що крадії почали використовувати Apple AirTag для викрадення авто.  

Крім того, ми розповідали, що українця оштрафували за куплений на AliExpress GPS-трекер вартістю $1.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у FacebookViber та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Петро Ковзель
    Петро Ковзель
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва