Как применять новый Гражданский процессуальный кодекс: ответы дают судьи

С 15 декабря 2017-го суды в Украине начали работать по новому процессуальному законодательству. Поскольку между принятием кодексов и их вступлением в силу прошло не так много времени, судьям, как и остальному юридическому сообществу, пришлось очень оперативно вникать в особенности применения новых норм на практике. Однако вопросов пока больше, чем ответов.

В связи с этим в Кассационном гражданском суде в составе Верховного Суда 12 января состоялось совещание с руководством апелляционных и местных судов, в ходе которого они обсудили проблемы применения новелл Гражданского процессуального кодекса.

Один из важнейших вопросов касается судьбы правовых позиций предыдущего Верховного Суда Украины – новые судьи планируют определить, какие из них являются актуальными, а какие стоит передать Большой палате на рассмотрение (например, по судебному сбору).

По словам секретаря Пленума Верховного Суда Дмитрия Луспеника, не только судьям, но и сторонам процесса стоит обратить внимание на норму ГПК, касающуюся задач гражданского судопроизводства, ведь теперь она касается всех участников процесса.

Итак, от судей поступило около 600 вопросов. Они были сгруппированы по категориям. В данной публикации мы коснемся общих положений измененного ГПК, а об остальных вы сможете прочитать в следующих материалах.

Что касается общих положений кодекса, один из первых вопросов – как правильно вызвать лицо в суд, если место его проживания неизвестно, до начала функционирования электронного суда.

ПИТАННЯ 1

Як повідомляти учасників справи, місцеперебування або місцезнаходження яких невідоме, до початку функціонування системи (ч.ч. 11, 12 ст. 128 ЦПК)? Чи можна це зробити через оголошення у пресі до початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи?  

Відповідь:

Не можна викликати особу, місце проживання або місцезнаходження якої невідоме через оголошення в пресі, як це було за старим Цивільним процесуальним кодексом.
Єдина можливість виклику такої особи – через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (до початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи)

ПИТАННЯ 2

Яким чином позивач має довести, що ним не подано іншого позову до суду (п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК)?

Відповідь:

Позивач не повинен доводити, а він повинен підтвердити, що ним не подано іншого позову (зазначити в своїй позовній заяві)

Більше того, незазначення цього є підставою для застосування наслідків як при зловживанні процесуальними правами.

ПИТАННЯ 3

Якщо провадження відкрито до 15.12.2017 і справа не розглянута по суті, то якщо одразу справа призначена до судового розгляду, чи може суд призначати підготовче засідання?

Відповідь:

Щоб відповісти на це питання, слід звернутися до статей 196, 197 ЦПК. Суд не тільки може, а й повинен провести підготовче судове засідання, якщо справа ще не розглянута, незважаючи на те, що справа призначена до розгляду за старим ЦПК.

ПИТАННЯ 4

Якими ухвалами (протокольними чи письмовими) слід переходити/продовжувати розгляд справи за правилами нового ЦПК?

Відповідь

Ніяких ухвал не потрібно. У нормі, де зазначено, що з дня набрання чинності новим Кодексом справа слухається спочатку – мається на увазі, що розгляд продовжується з тієї стадії, на якій вона була до 15 грудня. Тобто, якщо підготовче засідання вже було проведено, повторно його проводити не потрібно. Як і не потрібно повторно відкривати провадження.

ПИТАННЯ 5

Ст. 7 (гласність): якщо сторона не хоче, щоб її знімали на відео, як бути? Як розуміється ч. 4 ст. 7?

Відповідь

Суд не може заборонити особі користуватися портативними аудіо- та відео засобами, і думка сторони не враховується (за виключенням прямо встановлених законодавством обмежень)

ПИТАННЯ 6

Інший спосіб судового захисту (ч. 2 ст. 5 ЦПК): чи не є це виходом за межі вимог?

Відповідь

У ч. 2 ст. 275 Цивільного кодексу існувала і є норма, що захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення. Тобто, суд вже міг застосувати інший спосіб судового захисту до вступу в силу змін до ЦПК.

В контексті питання інших способів судового захисту варто також звернути увагу на внесені зміни до ст. 16 ЦК та до ст. 5 ЦПК (якими способами захищаються права) та на постанови ВСУ №6-20сц11 від 21.05.2012 (про поруку), №6-100сц12 від 10.10.2012 (визнання договору укладеним), №6-32сц13 від 12.06.2013  (перерахунок оплати ЖК-послуг).

Умови для застосування судом іншого способу судового захисту:

1) неефективність існуючого способу;

2) має бути відповідна вимога, вказана в позовній заяві;
3) є інший спосіб і цей спосіб є законним. Так, ст. 175 (п. 4) ЦПК регулює зміст позовної заяви (позивач зобов’язаний вказати інший спосіб захисту права, який не суперечить закону, і який він просить визначити).

ПИТАННЯ 7

Як бути, якщо позивач визначив в своєму позові неефективний спосіб судового захисту?

Відповідь

Не можна відмовити у позові лише тому, що вимога позивача щодо захисту його права є неефективною.

Під час досудової медіації слід роз’яснити позивачу можливості застосування способів захисту.

ПИТАННЯ 8

Чи є коректним посилання на правові позиції ВСУ і постанов Пленумів ВСУ і ВССУ, так як у ЦПК такої норми немає?

Відповідь

Суди можуть користуватися правовими позиціями Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів, але ці позиції не є для них обов’язковими. Головне, щоб правова позиція суду тепер була виписана правильно, а саме посилання не є важливим.

ПИТАННЯ 9

Чи слід передавати апеляційному господарському суду справи щодо інтелектуальної власності/земельні спори?

Відповідь:

Ні, в перехідних положеннях немає таких норм. Там де справа розпочата, там вона має бути і закінчена.

Судьи апелляционной и первой инстанции также обратились к Верховному Суду с множеством других практических вопросов. О них мы расскажем в следующих публикациях и сюжетах Право ТВ.

Ранее «Судебно-юридическая газета» освещала особенности применения Хозяйственного процессуального кодекса.