ГРМЕ та ВККС обговорюють кандидатів до Антикорупційного суду, текстова трансляція

Вища кваліфікаційна комісія суддів України 23 січня 2019 року проводить спеціальне спільне засідання з Громадською радою міжнародних експертів для розгляду кандидатів до Вищого антикорупційного суду, щодо яких висловила зауваження ГРМЕ.

Сьогодні будуть розглядатися наступні кандидатури:

1. Бурбела Юрій Сергійович;
2. Головатий Роман Ярославович;
3. Жовноватюк Вікторія Сергіївна;
4. Заніні Діана Володимирівна;
5. Івасин Олександр Романович;
6. Надточиєва Анна Петрівна;
7. Сингаївський Олександр Пилипович;
8. Січеславський Ігор Анатолійович;
9. Юркевич Юрій Миколайович.

Наступний, останній сьогодні кандидат — Юрій Юркевич.

Тут також у експертів ГРМЕ виникли питання щодо майна кандидата.

Було зазначено, що за час трудової діяльності у 1998-2018 рік кандидатом було зароблено 965 тис. грн., а його дружиною 116 тис. грн. В той же час у 2017 році він придбав квартиру у Львові за 964 тис. грн.. Крім того, у 2013 році разом з колишньою дружиною була придбана квартира у Львівській області за 188 тис грн.. Також кандидат у 2014 році придбав автомобіль Хюндай Акцент за 142 тис. грн..

Кандидат пояснив, що джерелом походження коштів для набуття цих активів були його доходи, а також подарунок від батьків, зроблений у 2011 році, у розмірі 60 тис. доларів США.

У кандидата поцікавилися, ким працювали його батьки, і скільки вони заробляли. Кандидат повідомив, що батьки лікарі, з приблизним доходом у 2004-2011 роки у 200 доларів на місяць. Кандидат також зазначив, що кошти батькам, які потім були подаровані, могли надавати інші близькі родичі, але надати якісь підтверджуючі документи не зміг.

Члени ВККС і ГРМЕ перейшли до нарадчої кімнати.

Наступний кандидат - Ігор Січеславський.

У експертів ГРМЕ виникли питання щодо доходів кандидата. Зокрема, у декларації за 2017 рік зазначений дохід у 233 тисячі грн. Крім того, було зазначено, що дохід кандидата за 2013-17 роки склав 564 тис. грн., що становить приблизно 23 тис. доларів США. В той же час у майновій частині зазначено, що на банківських рахунках у кандидата знаходяться 32 тис. доларів США.

Також увагу експертів привернула юридична фірма, заснована у 2011 році кандидатом. За його твердженням, він не отримував там зарплати. Але у 2017 році він отримав від своєї позику у сумі понад 700 тис. грн., яка чомусь не задекларована. Все це викликало певний сумнів у доброчесності кандидата.

Кандидат пояснив, що ці гроші були відсуджені його юрфірмою у клієнта як несплачену суму за надані юридичні послуги. Банк, в якому лежали ці кошти, переживав не кращі часи, і тому у вигляді позики кандидат вирішив врятувати кошти своєї фірми. Використовувати їх він не мав наміру, тому і не декларував.

Наступний кандидат — Олександр Сингаївський.

ГРМЕ повідомила, що кандидат є колишнім суддею Подільського районного суду міста Києва, звідки звільнився у травні 2016 року. Після цього він ніде не працює. Має дружину і малолітню дитину.

Експерти зазначили, що кандидат пояснив їм, як він забезпечує існування себе і своєї родини. Виявилося, що кандидату його брат надав грошову позику, яка вже склала 1 млн 200 тис. грн. Тобто кожен місяць він позичає по 50 тис. грн.

Грошовитий брат до 2017 року працював керівником слідчого управління слідчого комітету РФ по Ханти-Мансійському округу, після чого вийшов на пенсію. Кошти передавалися готівкою, але міжнародні експерти так і не зрозуміли, як, коли, і в якій валюті вони потрапляли до Києва.

Кандидат пояснив, що до 2017 року він часто їздив до брата, брав гроші, але їх сума не перевищувала 10 тис. доларів США, і тому не потребувала у декларації на кордоні.

Брат, до речі, не наполягав на повернені цих коштів, враховуючи безробіття кандидата і те, що його дружина також не працює, доглядаючи малолітню дитину. Проте кандидат не погодився, і було домовлено з братом, що це буде безстрокова і безпроцентна позика.

Крім питання грошей, міжнародні експерти з’ясували, що кандидат під час роботи суддею Печерського районного суду у січні 2014 році ухвалював рішення щодо учасників акцій протесту проти тодішньої влади. Зокрема, 31 січня він розглядав справи щодо активістів Автомайдану, які начебто не зупинилися на вимогу автоінспекторів ДАІ. Було вісім таких справ, розглянутих протягом одного дня. Усі учасники були визнані винними у вчиненні адміністративних правопорушень, за що тимчасово були позбавлені прав на керування автомобілем на 3 місяці.

Кандидат заявив, що про те, що судить учасників протесту дізнався згодом. А тоді, будучи цілком аполітичним і незалежним, керувався виключно наявними у справі доказами, законом і внутрішніми переконаннями. Потім зрозумів, що, мабуть, припустився помилки. Саме через це звільнився із посади судді за власним бажанням. Проте, на уточнююче питання експертів, якими критеріями він керувався, ухвалюючи рішення щодо автомайданівців, кандидат жодних обставин не зміг пригадати.

Наступний кандидат — Анна Надточиєва.

У ГРМЕ після вивчення досьє кандидата виникли сумніви до джерел походження її майна, враховуючи наявні статки. За їх даними, у родини кандидата є три автомобіля, дві земельні ділянки, квартира у Миколаєві, два недобудованих будинки і недобудована квартира в Одесі. Є також заощадження в гривнях, доларах і євро.

В той же час, згідно з офіційними даними, офіційний дохід кандидата за останні 20 років складає 1 345 тис. грн, а також ще 600 тис. грн доходу мав чоловік, з яким вона у 2016 році розлучилася.

Зокрема, експерти звернули увагу на декларацію кандидата за 2017 рік. Вона отримала 42 321 грн. В той же час вона утримувала двох неповнолітніх дітей і стареньку матір, винаймала офіс для ведення адвокатської діяльності, і навіть купила автомобіль «Хюндай Акцепт». Крім того, вона активно їздить за кордон.

Кандидат пояснила, що у 2017 році заснувала адвокатське бюро. Оборот коштів адвокатського бюро у 2017 році склав 712 тис. грн. Кандидат собі свідомо нараховувала невелику зарплату, пустивши основну масу доходу на розвиток бізнесу, в т.ч. на оренду офісу, користування автомобілем, закордонні поїздки з метою підвищення кваліфікації.

Частина майна і досі знаходиться у спільній власності з чоловіком, з яким розлучена.

Крім того, кандидату не зовсім зрозумілий підхід НАБУ, коли Агентство, на її думку, підсумовує усі статки особи за 20 років, а потім переводить їх у гривні за курсом нинішнього року. Це призводить до виникнення певної невідповідності.

Наступний кандидат — Олександр Івасин.

Експертів цікавило одне питання: чому кандидат у декларації за 2017 рік не вказав 50% власності на автомобіль «Хюндай» і частку у корпоративному капіталі юридичної фірми. Проте вони згадані у повідомлені кандидата про розлучення.

Кандидат пояснив, що при розлученні співвласність на автомобіль встановив суд. Предметом поділу була також земельна ділянка, щодо якої кандидат також отримав 50% власності. Вже потім він домовився з колишньою дружиною, і вона продала йому свою половину земельної ділянки, а кандидат уступив свою частку в автомобілі. Враховуючи, що з 2015 року кандидат не проживає зі своєю колишньою дружиною, і в права користування автомобілем не вступав, то вважав непотрібним вказувати його в декларації.

Стосовно корпоративних прав, то кандидат відмовився від них в юридичній фірмі ще до подання згаданої декларації.

Наступний кандидат — Діана Заніні.

ГРМЕ повідомила, що кандидат з 2008 року займається адвокатською діяльністю. Вона також певний період займалася підприємницькою діяльністю. У квітні 2017 року тимчасово припиняла адвокатську діяльність. З серпня 2017 року проживала в Італії разом із своїм чоловіком, італійцем. 17 жовтня 2018 року кандидат знову зареєструвалася як самозанята особа за загальною системою оподаткування.

Проте експертів занепокоїв той факт, що, за словами кандидата, в останні 3 роки вона не мала доходів. Єдиним джерелом існування був дохід чоловіка від купівлі-продажу акцій. На думку експертів, таких дохід дуже нестабільний, тому у них виникають обґрунтовані сумніви у доброчесності кандидата.

Кандидат надала виписки з рахунків чоловіка, які підтверджують наявність коштів, яких, на її думку, цілком достатньо, щоб мати можливість зайнятися власною професійною діяльністю. Себе вважає досвідченим юристом.

Кандидата запитали, наскільки вона ознайомлена із антикорупційним законодавством України, на що та відповіла, що пройшла етапи тестування і практичного завдання конкурсу. Це має свідчити про рівень її знань. Проте на прохання одного із членів ВККС пояснити різницю між НАБУ і НАЗК не змогла нічого відповісти.

Наступний кандидат — Вікторія Жовноватюк.

Міжнародні експерти вказали на два аспекти, що викликають їх занепокоєння щодо кандидата. Усі вони стосуються діяльності кандидата як слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва.

По-перше, міжнародні експерти згадали реакцію кандидата на власній сторінці у соціальних мережах стосовно справи Романа Насірова, тодішнього керівника ДФС, проти якого НАБУ порушила кримінальне провадження, підозрюючи його у корупції. Кандидат у своїй реакції на справу Насірова начебто підтримала несхвальні висловлювання щодо ідеї створення Антикорупційного суду, вказуючи, що в Кримінальному кодексі є лише 5 антикорупційних статей, і що справа Насірова — це взагалі тільки PR для влади, а не пошук правди.

На думку членів ГРМЕ, прийнятно, коли суддя має свою сторінку у соцмережі, але він має пам’ятати про ст.12 Кодексу суддівської етики і коментувати та постити лише ту інформацію, яка не ставить під сумнів авторитет суддівської влади.

Другий аспект — одне із рішень, ухвалене кандидатом як суддею. Експерти повідомили, що 27 грудня 2016 року кандидат задовольнила клопотання НАБУ, надавши тимчасовий доступ до інформації про рахунки в Ощадбанку в межах певного кримінального провадження. Втім, 23 січня 2017 року вона частково змінила своє рішення, ухваливши інше, яким значно звузила обсяг даних, до яких попередньо був наданий тимчасовий доступ. Причому рішення ухвалювалося, за словами експертів, за відсутності і без інформування сторін справи. Через це в результаті 23 лютого 2017 року Київський апеляційний суд скасував рішення кандидата.

У своїй усній відповіді кандидат зазначила, що у публічній площині ніколи не дозволяє собі етичних порушень і не вживає неприпустимих висловлювань. На її сторінці у соцмережах не знайти також будь-яких коментарів щодо адміністративних, цивільних та кримінальних справ, розгляд яких ще не закінчений. Вона погодилася, що в будь-якому разі немає чітких критеріїв поведінки судді у соцмережах і що її висловлювання можна трактувати по-різному.

«Легше не бути присутнім у соцмережах, ніж покладати на себе додаткові обмеження», — зазначила кандидат.

Стосовно другого зауваження кандидат повідомила, що другим своїм рішенням тільки виправляла описку. За її словами, власник інформації про рахунки, Ощадбанк, звернувся із заявою, у якій вказав на допущену помилку. Виправлення описок, сказала кандидат, відбуваються як за ініціативою сторін провадження, так і за ініціативою суду. Це дозволяє ст.379 Кримінального процесуального кодексу.

Експерт Ентоні Хупер спробував з’ясувати, якою була заява від власника інформації — у письмовій, чи усній формі, натякаючи, що на суддю здійснювався тиск. Кандидат заперечила вплив на себе, але не змогла пригадати, у якій формі була зроблена заява.

Члени ВККС за згодою експертів ГРМЕ запропонували кандидату додатково звернутися до матеріалів справи і пошукати якісь документи, які чітко показали б підстави виправлення описки, і хто був ініціатором того.

Кандидату дали час до 17 години.

Експерти ГРМЕ вирішили повернутися до розгляду кандидатури Вікторії Жовноватюк, яка підготувала додаткові пояснення.

Кандидат принесла першу сторінку заяви від Ощадбанку, яка стала причиною ухвалення іншого рішення щодо надання тимчасового доступу до інформації про певний рахунок у даному банку.

Експерти запитали, а де інші сторінки, на що кандидат повідомила, що дійсно заява має чотири сторінки, але вона не впевнена, чи завершене досудове розслідування у цій справі, і чи має вона розголошувати матеріали справи.

Експерт Ентоні Хупер знову намагався отримати підтвердження кандидата, що вона змінила новою ухвалою своє попереднє рішення, звузивши таким чином коло осіб, щодо яких проводиться досудове розслідування.

Кандидат заперечила подібне трактування свого рішення. Вона його назвала не зміною, а деталізацією.

«Детективом НАБУ мені був наданий перелік юридичних осіб, щодо яких бюро хотіло б провести досудове розслідування. Я, як слідчий суддя, головним обов’язком якого є контроль за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, мала б забезпечити, щоб слідством не було завдано порушень прав будь-яких інших осіб», - зазначила кандидат.

Вона пояснила також яким чином її уточнене рішення забезпечувало охорону прав інших осіб: «Рахунок у банку, про тимчасовий доступ до якого йдеться, є кореспондуючим рахунком. Доступ до нього дозволяє розкрити інформацію щодо необмеженого кола осіб-клієнтів даного банку».

Єдина помилка, визнала кандидат, в тому, що у першій ухвалі зазначені обставини були присутні в мотивувальній частині, але їх вона не вказала в резолютивній частині, через що і довелося ухвалювати вже деталізовану нову ухвалу.

Наступний кандидат — суддя Личаківського районного суду міста Львова Головатий Роман Ярославович.

Кандидат до 10.01.2019 не надав відповіді, зауважили члени ГРМЕ. Він надав відповіді 11 січня.

Основні зауваження до кандидата: дисбаланс між задекларованим та даними ДФС.

З 1998-го по 2018 рік загальний дохід кандидата склав 1 млн 755 тисяч гривень, а загальний дохід його дружини — 298 тисяч гривень. Водночас кандидат задекларував кошти на банківських рахунках дружини, що не відповідає її офіційному доходу згідно з даними ДФС. Наприклад, у 2012 році його дружина задекларувала 56 тисяч гривень, однак її офіційний дохід того ріку склав лише половину від цієї суми.

Згідно з наданим письмовим поясненням кандидата, його дружина отримувала доходи з офіційних джерел за місцем роботи та під час здійснення адвокатської діяльності  з 2002 року. Але більшість коштів заощаджувалася у вигляді готівки. На жаль, документи, як б підтверджувати точну суму доходів, не збереглися. Ця відповідь не задовольнила експертів ГРМЕ.

Так само, нагадали експерти, кандидат не надав пояснення щодо джерел походження своїх коштів, які він зазначив у декларації за 2012 рік. Там було зазначено 399 тис. грн. У той же час, за даними ДФС, дохід кандидата у період з 1999-го до 2012 року склав 360 тис. грн. Звідки взялася різниця у 39 тис. грн, кандидат не пояснив. Усі наведені обставини викликають у експертів сумніви щодо доброчесності кандидата.

Взявши слово, кандидат зазначив, що від і його дружина частину коштів заощаджують у вигляді готівки і переводять їх у долари США. Крім того, до 2012 року, тобто до призначення його суддею, він не мав обов’язку декларувати свої статки.

Кошти, зазначені кандидатом на депозитних рахунках, за його словами, були покладені туди ще задовго до початку декларування. Розбіжності у сумах, на які також звернули увагу експерти, виникали через те, що кандидат бувало знімав кошти зі свого рахунку і переводив їх на рахунок дружини. Це було пов’язано з тим, що змінювалися умови депозиту.

Невідповідність сум доходу і зазначених у декларації кандидат пояснив тим, що кошти зберігалися у доларах США, а в деклараціях — у гривнях. Тобто зростання відбулось за рахунок збільшення курсу долара. Додаткові кошти також були отримані від спадку померлого тестя і від продажу власного автомобіля. Тому баланс, на думку кандидата, мав би зійтися. Втім, жодних документів на підтвердження не надав.

Першим обговорюється кандидатура судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Бурбели Юрія Сергійовича — кандидата на посаду Апеляційної палати Антикорупційного суду.

Член ГРМЕ Лорна Харріс зауважила: «Це дуже складний випадок, і я сподіваюсь, ви мені пробачите, якщо я надам подробиці стосовно нього.

Є запитання стосунків Юрія Бурбели з його екс-дружиною: чи справді вони розлучилися.

Кандидат повідомив, що вони в 2003 році припинили спільно проживати, а в 2008-му розлучилися. Тим не менш, в 2008 році він позичив 90 тисяч доларів в банку, його дружина погодилася виступити поручителем і надала свою квартиру в Севастополі як заставу. Кредит був використаний для придбання квартири в Києві (вартість — 256 тисяч доларів).

У 2013 році кандидат взяв ще 30 тисяч доларів кредиту в банку і надав земельну ділянку в якості застави. Дружина виплатила цей кредит. І подарувала цю земельну ділянку дочці кандидата. Квартира, яка була придбана раніше, була подарована дочці».

Лорна Харріс зауважила, що кандидат не декларував квартиру ні в 2013-му, коли придбав її, ні в 2014 році, коли подарував. «Надалі були суттєві подарунки від кандидата і його дружини їх дочці. Вони подарувала більше мільйона гривень в 2017-му, а дружина — майже 2 млн грн. Щоб підтвердити відомості, кандидат надав бухгалтерську довідку російською мовою, яку ми вважаємо несправжньою.

Вона має на меті довести, що колишня дружина отримала від компанії в окупованому Криму 136 тис. доларів США. Довідка немає дати та номеру, і використовує застарілу адресу — там вказана Україна, але в 2017 році це мала б бути Росія», — підкреслила Лорна Харріс.

«В 2013 році колегія суддів під головуванням кандидата засудила 3 осіб за тероризм. Запобіжні заходи були застосовані, але апеляція їх скасувала. Кандидат зауважив, що захисники обвинувачених чинили тиск на нього, тому він вважав, що така поведінка є підставою для запобіжних заходів», — сказала член ГРМЕ і додала, що, за словами кандидата, ці погрози і призвели до того, що він подарував кватиру доньці.

Також вона відмітила, що в 2014 році кандидат задекларував паркомісце. Його колишня дружина була жертвою пограбування, вона повідомила про це поліцію та вказала адресу пограбування — неподалік від цього паркомісця. «Це спричиняє ще більше запитань до того, чи було розлучення справжнім», — підкреслила Лорна Харріс.

Також ГРМЕ звернула увагу на соціальні мережі кандидата.

«В 2017-му на сторінці у Фейсбуці кандидата є фото, де видно кандидата та його дружину — вони стоять поряд та щасливі. Також є фото разом з донькою та його колишньою дружиною», — зауважила член ГРМЕ.

Усе це призвело до того, що ГРМЕ вважає, що кандидату бракує доброчесності.

Як підкреслив сам Юрій Бурбела, згідно з довідкою ГРМЕ, до нього виникали зовсім інші питання.

«Все, що я зараз почув, пов’язане з тим, що було неправильно зроблено переклад моїх пояснень.

Квартира, яку я придбав, знаходиться не в Києві — це сільська місцевість.

Щодо бухгалтерської довідки, я взагалі не розумію, про що йдеться. Коли мені були спрямовані питання ГРМЕ про те, що у дочки є велика кількість подарунків, я звернувся до екс-дружини, чи дійсно це так, запитав, чи може вона чимось підтвердити свою платоспроможність.

Ми з нею спілкуємося 1-2 рази на рік, на день народження дочки.

Це фото, яке ліворуч, це дійсно моя екс-дружина, та ми знаходимося на дні народженні дитини.

Фото праворуч разом з дочкою — це зовсім інша жінка, з якою я зустрічаюся, а не колишня дружина, як вважає член ГРМЕ», — зауважив Юрій Бурбела.

«Ви розійшлися з дружиною в 2003 році. У 2007-му Вас призначили суддею, а в 2008 році ви офіційно розлучилися. Через рік, як ви взяли кредит на 90 тисяч доларів, щоб придбати квартиру, яка будувалася, — кредит на 15 років. Але Ви сплатили кредит за 6 років. Отож, Ви просите нас, щоб ми повірили в те, що Ваша колишня дружина після того, як ви не проживали вже 5 років, стала поручителем за квартиру. Ви хочете, щоб саме в це ми повірили?» — запитав член ГРМЕ Тед Зажечни.

«Саме так», — відповів кандидат.

«Чи могли б Ви відправити сьогодні до обіду нинішню фотографію Вашої колишньої дружини», — зауважив Ентоні Хупер.