Чи підриває авторитет правосуддя критика суддів у соцмережі: рішення ВП ВС

«Судово-юридична газета» повідомляла, що 17 січня Велика Палата Верховного Суду розглянула справу судді Октябрського районного суду Полтави Лариси Гольник та скасувала накладене на неї Вищою радою правосуддя дисциплінарне стягнення.

Нагадаємо, ВРП притягнула суддю до відповідальності за некоректні висловлювання на адресу колег у соцмережі та перешкоджання проведенню зборів суддів.

Наразі у Єдиному державному реєстрі судових рішень з’явився повний текст постанови по справі, з якого стає зрозумілим, чим керувався суд, ухвалюючи це рішення.

Так, Велика Палата ВС погодилася з доводами Вищої ради правосуддя з приводу того, що порівняння колективу суддів із покірними вівцями в сукупності із висловлюваннями «бездумно голосуючи» та вжитим у лапках словом «колеги» мають образливий характер і становлять порушення правил суддівської етики.

Однак разом з тим, суд визнав невмотивованим висновок ВРП, що неетична поведінка Л. Гольник у цій ситуації підірвала авторитет правосуддя з огляду на те, що оцінку колегам-суддям вона надала у соціальних мережах.

Крім того, судді ВП ВС зауважили, що скарга на дії Л. Гольник до ВРП надійшла лише від голови Октябрського райсуду Полтави Олександра Струкова, з яким у неї тривалий особистий конфлікт. Решта членів колективу, яких стосувався допис у Facebook, жодних претензій до колеги не мали.

«Суд оцінює конкретний контекст ситуації, що склалася в Октябрському районному суді м. Полтави, й об'єктивну емоційну напругу, у якій перебувала Л. Гольник, і за яких умов вона реалізовувала право на свободу вираження поглядів.

Суддя Л. Гольник порушила правила суддівської етики, що правомірно встановила ВРП, однак це порушення не є таким, що тягне за собою дисциплінарну відповідальність, у зв'язку з чим відсутній склад дисциплінарного проступку», — йдеться у постанові ВП ВС від 17 січня 2019 року. 

Не погодилася Велика Палата і з тим, що поведінку судді під час проведення зборів та запрошення на захід сторонніх осіб слід вважати порушенням суддівської етики.

«Л. Гольник особисто не запрошувала мешканців Полтави (активістів, журналістів) на збори суддів, а лише повідомила про їх проведення у соціальній мережі. Крім того, вона не мала над цими особами ніякого контролю і впливу, а тому об'єктивно не могла вказувати їм, що необхідно робити з суддями та/або як їм необхідно себе поводити з О. Струковим.

Твердження ВРП, що протиправна поведінка судді полягала в її пасивності, оскільки остання не втрутилася у ситуацію і не стала на захист голови суду, коли його почали критикувати особи, які знаходилися у приміщенні, Велика Палата Верховного Суду вважає необґрунтованими, адже суддя Л. Гольник не могла на майбутнє усвідомлювати, яка саме її поведінка (бездіяльність) може бути в подальшому розцінена ВРП як протиправна чи неприйнятна для судді», — констатували судді Великої Палати ВС.

Про те, як відбувався розгляд справи у судовому засіданні Великої Палати, дивіться у сюжеті «Право ТВ».

Крім того, «Судово-юридична газета» писала про те, що прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Андрій Перов, не дослухавши рішення суду, вийшов із зали судового засідання, гучно грюкнувши дверима. Однак ВП ВС скасувала рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про притягнення його до відповідальності.