На сьогоднішній день для отримання кожної державної послуги діє особливий порядок, визначений окремим законом, урядовим актом чи внутрішньою інструкцією міністерства. Наприклад, постановою КМУ «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», наказом Мінрегіону «Про затвердження Порядку проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків» чи розпорядженням КМДА «Про організацію особистого прийому громадян». Єдиного закону, який регулював би правила всіх адміністративних процесів, наразі немає.
У грудні 2018 року Кабінет міністрів України схвалив та вніс до Верховної Ради законопроект №9456 «Про адміністративну процедуру».
Раніше «Судово-юридична газета» вже поспілкувалася з суддею Касаційного адміністративного суду ВС Володимиром Бевзенком, який у складі робочої групи працював над проектом означеного закону. Він зазначив, що активну участь у роботі також взяли представники Центру політико-правових реформ, представники судової влади, наукової спільноти. Також В. Бевзенко відзначив, що «безперечно, закон має спростити взаємини між людиною і публічною владою. Цей закон потрібен однозначно, адже він розставить усі крапки над «і» та забезпечить визначеність відповідних процедурних відносин».
Що ж можуть отримати громадяни у разі прийняття вказаного законопроекту? Його автори обіцяють:
- швидкі та передбачувані процедури;
- збільшення прав громадян та зменшення свавілля чиновників;
- покращення бізнес-клімату та збільшення інвестицій в Україну;
- мінімізацію корупційних ризиків;
- підзвітність та прозорість влади через потребу обґрунтовувати всі свої рішення;
- зміну ролі держави, яка не керує, а надає послуги громадянам.
Європейські держави вже давно впорядкували хаос та налагодили ефективну взаємодію громадян і держави. Тож, за словами авторів проекту, його прийняття має суттєво наблизити Україну до стандартів ЄС.
Щодо безпосередньої реалізації усіх позитивних аспектів, законом передбачено наступні кроки:
- можливість відводу посадової особи адміністративного органу, якщо є ймовірність її зацікавленості у вирішенні справи;
- відкритість процесу, коли учасники конкретної справи матимуть право на доступ до інформації та ознайомлення з її матеріалами;
- своєчасність і розумний строк як розгляду справи, так і прийняття рішення у ній;
- обов'язкова участь громадянина чи бізнесу в адміністративному провадженні, що їх стосується, з метою захисту своїх інтересів;
- інформування владою громадян про будь-які дії щодо них та обґрунтування рішення;
- повідомлення органами влади адресатів щодо строку та процедури оскарження рішень у позасудовому (адміністративному) порядку та до суду.
Старший проектний менеджер у офісі реформ Кабінету міністрів України Кирило Клименко дав досить гучну назву новому законопроекту в своєму коментарі, назвавши його «конституцією взаємодії держави і громадянина».
Заступник міністра юстиції Світлана Глущенко зазначила: «Важливо, що цим Законом визначено порядок діяльності органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, їх посадових осіб та інших суб’єктів, які законом уповноважені здійснювати владні управлінські функції щодо забезпечення справедливого, об’єктивного та своєчасного розгляду адміністративних справ відповідно до визначених принципів з метою утвердження і реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб».
Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» публікувала інформацію про розгляд нового законопроекту щодо захисту інтелектуальної власності.
Також ми писали про реформування системи виконання судових рішень.
