Конституційний Суд вирішить, чи дозволити суддям бути кандидатами у народні депутати України

13:07, 19 апреля 2019
Народні депутати звернулися до КСУ з поданням щодо визнання неконституційною заборони для суддів бути кандидатами до парламенту та місцевих рад
Конституційний Суд вирішить, чи дозволити суддям бути кандидатами у народні депутати України

18 квітня до Конституційного Суду України надійшло конституційне подання 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) другого речення ч. 4 ст. 54, ч. 9 ст. 56 Закону «Про судоустрій і статус суддів» №1402–VІІІ від 2 червня 2016 року.

Власне, йдеться про заборону, визначену законом, суддям бути кандидатами на виборні посади в органах державної влади (крім судової) та місцевого самоврядування, а також брати участь у передвиборній агітації. Тобто те, що судді не можуть бути кандидатами до Верховної Ради України чи місцевих рад, на думку авторів подання, не відповідає Конституції.

Обґрунтовуючи свою позицію, автори подання зазначають, що ч. 2 ст. 127 Конституції хоча й містить вимоги щодо несумісності, та чітко визначає, що такі вимоги мають місце вже після отримання суддею представницького мандату. Тобто лише якщо суддя був обраний депутатом чи на іншу виборну посаду, він має полишити суддівську посаду.

Також автори подання піддали сумніву норму про неможливість отримання суддею державних чи інших нагород.

Нагадаємо, у вересні минулого року голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк звернувся до Верховного Суду з питанням про ініціювання звернення до Конституційного Суду України щодо конституційності ч. 4 ст. 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

«Відповідно до ч. 2 ст. 127 Конституції України, суддя не може належати до політичних партій, профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької чи творчої. Однак вона не забороняє судді, перебуваючи на посаді, бути кандидатом на виборні посади в органах державної влади (крім судової) та місцевого самоврядування, а також брати участь у передвиборній агітації (ч. 4 ст. 54 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»). Це положення є не лише довільним та розширеним тлумаченням вимог ч. 2 ст. 127 Конституції України, а й являє собою інше упорядкування умов несумісності діяльності суддів. У такий спосіб судді фактично позбавлені пасивного виборчого права, що прямо суперечить тому регулюванню суспільних відносин, що закріплене на рівні Конституції України.

Варто також зазначити, що Основним Законом України прямо та вичерпно визначаються як вимоги до кандидатів на посади народного депутата України та президента України, так і категорії осіб, які не можуть претендувати на зайняття таких посад. При цьому жодне з вказаних правових положень не встановлює заборону суддям обиратися на вказані посади.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються кожному громадянину і не можуть бути скасовані, а нові закони не повинні звужувати зміст та обсяг існуючих прав і свобод. Однак при застосуванні ч. 4 ст. 54 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» ми спостерігаємо протилежну ситуацію. Передбачене ч. 1 ст. 38 Конституції України право громадян, якими є в т.ч. судді, бути обраними до органів державної влади та місцевого самоврядування є саме конституційним правом, яке не може бути скасоване, в т.ч. Законом України «Про судоустрій та статус суддів», — відзначав П. Вовк у коментарі «Судово-юридичній газеті».

Прикметно, що раніше народні обранці підготували законопроект №10090 «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення окремих положень», оскільки у нинішній редакції Закону вбачають деякі проблеми, пов’язані з дискримінацією суддів.

Автори законопроекту вважають, що його прийняття надасть суддям можливість реалізувати закріплені на рівні Конституції права, в тому числі пасивне виборче право, право на забезпечення соціально-побутових умов на рівні, достатньому для належного виконання обов’язків судді. Крім того, будуть визначені єдині підходи до здійснення обрахунку стажу роботи на посаді судді. Адже сьогодні ч. 2 ст. 137 Закону «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що «до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимоги щодо якого визначені законом та надають право для призначення на посаду судді». На практиці таке невизначене формулювання призводять до неоднакового обчислення суддівського стажу. У зв’язку з цим законопроект пропонує конкретизувати, що «до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) наукової роботи у сфері права, професійної діяльності адвоката, роботи на прокурорсько-слідчих посадах, державної служби».

Текст конституційного подання розміщений на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України у рубриці «На розгляді суду».

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Як працюватиме електронний моніторинг як елемент пробації
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Виктор Капустинский
    Виктор Капустинский
    заместитель руководителя аппарата Верховного Суда
  • Татьяна Янчук
    Татьяна Янчук
    судья Хмельницкого апелляционного суда
  • Елена Яценко
    Елена Яценко
    судья Высшего хозяйственного суда Украины