Друге дослідження стану юридичної освіти підтвердило необхідність змін

18:33, 14 июня 2019
Міносвіти та Мін’юст переконалися в правильності ідей, покладених в основу Концепції реформування юридичної освіти, а також скоригують держзамовлення.
Друге дослідження стану юридичної освіти підтвердило необхідність змін

Правничій спільноті презентували дослідження щодо якості юридичної освіти та освітніх послуг за результатами стандартизованих освітніх вимірювань 2018 року. Це вже друге подібне аналітичне дослідження, попереднє було минулого року. Проводилися вони на замовлення Міністерства освіти та науки за фінансування Координатора проектів ОБСЄ в Україні.

Необхідність у такому дослідженні виникла з метою підтвердити або спростувати постійні нарікання керівників юридичних компаній та фірм на низький рівень випускників юридичних навчальних закладів.

На жаль, критичні висновки юридичного ринку були підтверджені ще першим дослідженням, а нинішнє констатувало, що за рік нічого не змінилося.

«Нині маємо ситуацію, що на ринку праці є безліч безробітних юристів, які мають диплом, але не мають знань», - зазначає міністр юстиції Павло Петренко.

На його думку, проблема низької кваліфікації багатьох юристів наростала протягом кількох останніх десятиріч, адже професія правника була і залишається модною. Крім того, після скасування монополії державних закладів вищої освіти в Україні утворилося чимало приватних вишів, серед яких є й такі, що створені виключно для заробляння грошей, а не для надання якісної освіти.

Таким чином, на думку міністра, питання якості юридичної освіти є не менш важливими, ніж інші напрямки реформування сфери права.

«Низький рівень випускників підштовхнув нас, щоб ми спільно розробили Концепцію реформування юридичної освіти», - продовжила тему міністр освіти Лілія Гриневич.

В разі затвердження Концепції Кабінетом міністрів України, будуть встановлені підвищені вимоги до абітурієнтів, які вступають на правничі професії, а також стане обов’язковим при вступі на магістерську програму за спеціальностями «Право» та «Міжнародне право» проходження таких серйозних фільтрів, як Єдиний вступний іспит (ЄВІ) та Єдине фахове вступне випробування (ЄФВВ).

Усі ці елементи поступово впроваджувалися в якості експерименту, і дослідження підтвердило їх ефективність.

Основні моменти, що показало дослідження 2018 року

У 2018 році сумарна кількість випускників бакалаврату за спеціальностями «Право» та «Міжнародне право», які претендували на вступ до магістратури, склала 23 623 особи.

Цього року їм необхідно було подолати так звані порогові бали у кожному з трьох спеціальних тестувань:

  • ЄВІ – за цією абревіатурою криється іноземна мова;
  • ЄВФФ, яке включало два блоки: «Право» та «Тест загальних навчальних правничих компетентностей (ТЗНПК)».

За словами експерта Сергія Мудрука, який проводив дослідження, перше, що було встановлене, це чималий відсоток неявки на конкурсні випробування кандидатів у правничу магістратуру, що пояснюється низькою самооцінкою і самоцензурою потенційних вступників. Неявка на ЄВІ склала 15,2 %, а на ЄФВВ – 12,93%.

Разом із тими, хто не подолав встановлені фаховими комісіями порогові бали, з усіх кандидатів практично третина так і не потрапила в правничу магістратуру. Цікаво, що потім кожен п’ятий з них знайшов своє місце, вступивши в магістратуру на іншу, не правничу спеціальність, скажімо, «Публічне управління та адміністрування», адже там не було спеціалізованого тестування.

Дослідження також встановило суттєвий демографічний вплив на кількість потенційних студентів – щороку їх меншає, буває, на чверть.

Щоб уникнути великого зменшення кількості зарахованих студентів, окремі заклади вищої освіти вдаються до заниження критеріальної планки вимог. А при вступі на магістерську програму, фахові комісії даних вишів занижують порогові бали. Зокрема, свідченням заниження професійної планки вимог стало збільшення у 1,5 рази кількості зарахованих на магістерську спеціальність «Право» осіб, які не мали попередньої юридичної освіти.

«Це питання виживання ЗВО», - пояснює Сергій Мудрук.

Аналіз таких показників, як середній бал, набраний випускниками бакалаврату, і відсотка подолання ними порогового балу при вступі в магістратуру, дозволив дослідникам більш-менш адекватно оцінити рівень випускників і певні аспекти рівня правничої школи. Виявилося, що навіть такі флагмани юридичної освіти, як Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Національний юридичний університет ім. Я. Мудрого тощо, не завжди опинялися на горі різноманітних рейтингів.

Було також встановлено, з точки зору якості знань, що заочне навчання – зло, але більше зло – навчання на контрактній основі.

Дослідження несподівано виявило, що молодші спеціалісти, тобто особи, що закінчили перед навчанням в університеті училище або технікум, присвятили профільному навчанню більшу кількість років, ніж випускники середніх шкіл, програють останнім за рівнем знань.

Висновки щодо якості освіти вже призвели до певних фінансових рішень з боку держави. Так у 2018 році прибрали державне замовлення на заочну форму навчання юристів. У нинішньому році – знято державне замовлення на підготовку молодших спеціалістів.

Дослідженням підтвердженні тенденції, що не дають гарну юридичну освіту аграрні, технічні (окрім КПІ) та правоохоронні вищі учбові заклади. Скажімо, Академія пенітенціарної служби також позбавлена державного замовлення.

Заступник міністра юстиції Сергій Пєтухов погоджується, що результати дослідження – шокуючі.

«Вони безспірні, бо базуються на цифрах. І нам потрібно було їх знати, щоб побачити глибину падіння», - підкреслює замміністра.

Яким змінам сприяють дослідження

Проект Концепції реформування юридичної освіти, який зараз обговорюється, базується на результатах попередніх досліджень, - розповів «Судово-юридичній газеті» заступник міністра освіти Юрій Рашкевич.

Освітня ситуація вивчалась із 2016 року, коли вперше було запроваджене екзаменування при вступі на магістерську програму у 9 університетах. У 2017 році ЄВІ та ЄФВВ стали обов’язковими для спеціальності «Право». З’явився перший аналітичний звіт.

«Ми тоді дістали певну інформацію, яку дехто піддавав сумніву, мовляв, це тільки разове дослідження, і не відомо, чи підтвердяться отримані результати у майбутньому», - зазначає співавтор Концепції реформування.

У 2018 році іспити крім спеціальності «Право» були поширені на спеціальність «Міжнародне право». Провели друге вимірювання вищої юридичної освіти – і воно практично повністю підтвердило висновки першого. Тотожність висновків проведених досліджень переконало, що вони є об’єктивними.

«Припинення неефективних державних замовлень – перший результат даних досліджень. Крім того, ідеї, які були закладені у Концепцію реформування правничої освіти, набули додаткового обґрунтування. Таким чином, ми остаточно переконалися, що для забезпечення відповідної якості освіти необхідно вжити конкретних заходів на всіх етапах освітянського процесу, починаючи від вступу на бакалаврат, і закінчуючи випуском із магістратури», - стверджує Юрій Рашкевич.

За його словами, всі зараз розуміють, що із слабенького абітурієнта чи студента зробити доброго фахівця практично неможливо. Ця теза не викликає дискусій. Але з іншого боку всі також добре знають, що через скрутне матеріальне становище університети використовують будь-які можливості, щоб набрати «комерційних» студентів, які приносять гроші. Таких студентів легше набрати на популярні, чи кон’юнктурні професії, до яких належать в першу чергу правники.

В результаті, за версією Ю. Рашкевича, набирається достатньо велика кількість «комерційників», які є слабкими студентами, адже не пройшли на бюджет. Далі вони змішуються з іншими студентами-бюджетниками і утворюється загальна група з достатньо посереднім рівнем. Кращі студенти в такій групі за чотири роки розхолоджуються. Об’єктивний процес.

До речі, останнє дослідження показало, що навіть в НАУКМА та КНУ ім. Т.Шевченка їхні студенти на виході з бакалаврату знають гірше іноземну мову, ніж її знали на вході, після школи.

Концепція реформування юридичної освіти, переконує замміністра, якраз покликана виправити всі перекоси. Почнуть із забезпечення якісного добору на бакалаврат.

Концепція передбачає, що в перспективі для вступу на правничі спеціальності необхідно буде скласти ЗНО з чотирьох предметів, щоб людина прийшла вже добре підготовленою. Це буде Українська мова, яка вже є, Математика, яку зараз можна міняти на Історію, але надалі вибору вже не буде. Додасться Іноземна мова і, все ж таки Історія як окреме ЗНО, а не на заміну.

Згідно Концепції буде абсолютно новий підхід до змісту освітніх програм. Не може бути різноманітності, особливо, коли ми говоримо про так звані регульовані професії.

Передбачається істотне покращення системи оцінювання, вінцем якого має стати Єдиний державний кваліфікаційний іспит, який відкриє дорогу до регульованих професій.

У Міністерстві освіти сподіваються, що Концепція реформування юридичної освіти, яка базується на чинному законодавстві і чинній нормативно-правовій базі, готова до найшвидшого затвердження і практичного застосування.

А дослідження будуть проводитися і надалі. Координатор проектів ОБСЄ в Україні обіцяв підтримку, бо результати, які вони дають продукують все нові і нові ідеї. Зокрема, міністерство освіти вже думає над тим, як поширити держзамовлення не тільки на державні ЗВО, але й на приватні, якщо вони за результатами досліджень якості освіти увійдуть в ТОП учбових закладів. Щоправда для цього треба буде внести зміни до цілого ряду законів, в т.ч. Бюджетного Кодексу України, який, поки що, забороняє розміщувати бюджетні кошти у приватних структурах.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Ректор Національної академії прокуратури про інновації в освіті та зміни в законодавстві
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Дмитрий Боровков
    Дмитрий Боровков
    судья Зализнычного районного суда Львова