Як боротися з поширенням недостовірної інформації

Поширення недостовірної інформації в Інтернеті набрало масштабних обертів. З огляду на це парламентарії навіть подали до Верховної Ради законопроект № 10139 від 12.03.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання розповсюдженню недостовірних відомостей у засобах масової інформації».

 Законопроектом пропонуються наступні зміни до законодавства:

• до Кримінального кодексу України:

Встановити кримінальну відповідальність за поширення недостовірних відомостей у засобах масової інформації, мережі Інтернет (штраф, громадські роботи, виправні роботи). При цьому підставою для звільнення від кримінальної відповідальності може бути спростування порушником відомостей, які ганьблять честь і гідність іншої особи.

• до Цивільного кодексу України:

Прямо передбачається право суду за наслідками розгляду відповідної справи у разі порушення особистого немайнового права особи ухвалювати рішення про заборону (припинення) процесу розповсюдження недостовірної інформації шляхом її видалення з відповідного ресурсу мережі Інтернет.

• до Цивільного процесуального кодексу України:

Встановлюється можливість розглядати справи про захист честі, гідності та ділової репутації у порядку спрощеного провадження, а також передбачаються скорочені строки судового розгляду таких справ.

• до Закону України «Про вибори Президента України»:

Передбачено право суду приймати рішення про тимчасове (до закінчення виборчого процесу) зупинення дії ліцензії, про тимчасову (до закінчення виборчого процесу) заборону випуску друкованого видання або про зобов’язання оператора, провайдера телекомунікацій щодо призупинення доступу абонентів до відповідного ресурсу мережі Інтернет у разі встановлення судом при розгляді виборчого спору повторного або одноразового грубого порушення засобом масової інформації вимог цього закону.

• до Закону України «Про вибори народних депутатів України»:

Передбачено право суду приймати рішення про зобов’язання оператора, провайдера телекомунікацій щодо призупинення доступу абонентів до відповідного ресурсу мережі Інтернет у разі встановлення судом при розгляді виборчого спору повторного або одноразового грубого порушення засобом масової інформації вимог цього закону.

• до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»:

Встановлено право Національної ради за наявності рішення суду про спростування недостовірної інформації своїм рішенням призупиняти трансляцію телерадіоорганізацією, щодо якої винесено судове рішення, будь-якої аудіовізуальної інформації, яка містить недостовірні дані, до моменту його виконання такою телерадіоорганізацією.

• до Закону України «Про інформаційні агентства», Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»:

Уточнено, що інформаційні агентства та друковані ЗМІ звільняються від відповідальності за розповсюдження недостовірної інформації виключно за умови спростування такої інформації.

• до Закону України «Про телекомунікації»:

Закріплено право Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, за наявності рішення суду про спростування недостовірної інформації ухвалювати рішення про зобов’язання операторів, провайдерів телекомунікацій щодо призупинення доступу абонентів до ресурсу мережі Інтернет, який поширив недостовірну інформацію, до моменту її спростування.

Наразі фактично єдиним способом захисту порушеного права особи є звернення до суду із відповідним позовом. Проте закріплена у законодавстві процедура розгляду цього питання призводить до того, що відповідні справи з урахуванням усіх судових інстанцій можуть розглядатися роками.

Верховний Суд у справі № 910/17819/17 зауважив, що належними відповідачами у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен встановити та зазначити в позовній заяві.

Якщо особу власника сайту або поширювача встановити не вдалося, суд вправі за заявою зацікавленої особи встановити факт недостовірності поширеної інформації та спростувати її в порядку окремого провадження. Така заява розглядається за правилами, визначеними розділом IV ЦПК.

У разі доведеності обставин, на які посилається заявник, суд лише констатує факт, що поширена інформація є неправдивою, та спростовує її. При цьому тягар доказування недостовірності поширеної інформації покладається на заявника, який несе витрати, пов'язані з її спростуванням.

Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження особа, яка поширила інформацію, щодо якої виник спір, стане відомою, то відповідно до положень частини шостої статті 235 ЦПК суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Для звернення до суду про спростування недостовірної інформації, розміщеної у засобах масової інформації, встановлена спеціальна позовна давність строком в один рік (стаття 258 ЦК).

Цивільний кодекс України вказує на ще один спосіб захисту порушених прав, передбачений статтею 278 ЦК «Заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права»:

«1. Якщо особисте немайнове право фізичної особи порушене у газеті, книзі, кінофільмі, теле-, радіопередачі тощо, які готуються до випуску у світ, суд може заборонити розповсюдження відповідної інформації.

2. Якщо особисте немайнове право фізичної особи порушене в номері (випуску) газети, книзі, кінофільмі, теле-, радіопередачі тощо, які випущені у світ, суд може заборонити (припинити) їх розповсюдження до усунення цього порушення, а якщо усунення порушення неможливе —  вилучити тираж газети, книги тощо з метою його знищення».

Не надто багато, але цією нормою позивачі все ж таки користуються.

Господарський суд міста Києва у справі № 910/6647/18 зобов'язав товариство з обмеженою відповідальністю протягом десяти календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду видалити з веб-сайту інформаційні матеріали.

У справі № 758/7569/14-ц Подільський районний суд міста Києва зобов'язав товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія «1+1» вилучити зі свого офіційного інтернет-сайту відеосюжет, що міститься у випуску телепередачі «Гроші» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» з 21 хвилини 12 секунд до 23 хвилини 39 секунд, про особисте життя ОСОБА_1.

Шевченківський районний суд м. Києва у справі № 761/44774/17 зобов'язав приватне акціонерне товариство видалити з веб-сайту статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4» та посилання на відео.

Раніше ми розповідали, як юриконсульт стягнув моральну шкоду, почувши, що він «тупий».