Мирові судді в Україні: доцільність та перспективи запровадження

15:00, 7 ноября 2019
Міжнародний досвід у запровадженні інституту мирових судів.
Мирові судді в Україні: доцільність та перспективи запровадження

Як повідомляла «Судово-юридична газета», в Україні в рамках судової реформи також може з`явитися інститут мирових судів.

У Комісії з питань правової реформи обговорюється проект щодо введення в українську судову систему посад мирових суддів та прирівняння їх до статусу судді загальної юрисдикції.

Чи дасть ця законодавча ініціатива поштовх до розвантаження судової влади та чи стануть мирові судді необхідною умовою судової реформи?

На прикладі європейських країн та міжнародного досвіду впровадження мирових суддів ми зробимо висновок про доцільність такого законодавчого нововведення.

Значення поняття «мировий суд» досі залишається не зовсім зрозумілим, як для більшості українців, так і для фахівців. Це пояснюється відсутністю системного аналізу та єдиної дефініції визначення «мирової юстиції».

Відповідно до усталеної міжнародної практики, мировий суддя — це особа, яка наділена повноваженнями здійснювати функції мирових судів. Науковці визначили ширше поняття мирового судді, під яким розуміють посадову особу, яка належить до корпусу мирової юстиції, здійснює правосуддя та іншу діяльність, обирається центральними, місцевими органами державної влади чи народом, одноособово розглядає справи у мировому суді, сприяючи врегулюванню спору.

Український вчений В. Кампо, беручи за критерій положення мирових суддів у системі «держава — територіальна громада», запропонував такі моделі мирової юстиції:

- класична (англійська), в якій кадровий склад не професійний, а мировий суд виконує адміністративно-судові функції (Англія);

- континентальна (французька), в якій кадровий склад непрофесійний, а мировий суд виконує судові функції  (Італія);

- змішана  (професійна), де головна постійна ознака — професійний склад, а функції можуть бути або адміністративно-судовими, або судовими(США).

При цьому у всіх моделях мирові судді є елементами системи загального судоустрою.

У результаті детального аналізу діяльності інституту мирового суду на практиці європейських країн та США можна виокремити наступні його ознаки:

  • статус місцевого державного органу;
  • статус первинної судової або судово-адміністративної інстанції;
  • обмежена юрисдикція;
  • розгляд малозначних справ;
  • окремі спрощення юридичних процедур.

Мирові суди виникли в Англії. Основною метою запровадження посад мирових суддів був захист державного та суспільного порядку. В історичних реаліях у більшості держав, де існував мировий суд, ці функції розмежувались, і з кінця XVIII ст. за ними закріпилась лише функція здійснення правосуддя (Франція, Німеччина, Італія). Як бачимо, на перше місце вийшли превентивні, а не каральні функції.

В Австралії, Канаді, Іспанії, деяких штатах США та в більшості країн прецедентного права мирові судді призначаються органами місцевої влади. Виборними є посади мирових суддів у Бразилії, деяких кантонах Швейцарії та деяких штатах США, однак суб`єктом обрання є народ.

Аналізуючи порядок звільнення з посад мирових суддів, робимо наступне узагальнення: мирові судді можуть бути звільнені за рішенням федерального парламенту або парламенту штату/провінції (Австралія, Kанада), за рішенням лорда-канцлера (Англія та Уельс), за вироком суду (Люксембург), за рішенням кваліфікаційної колегії суддів або в порядку, передбаченому для суддів судів загальної юрисдикції (РФ).

Аналогом мирових судів у країнах загального права є магістратські суди. Для прикладу, в Канаді кримінальні справи про найменш тяжкі злочини, які переслідуються в сумарному порядку, а також деякі злочини, які переслідуються за обвинувальним актом, розглядаються магістратськими судами (у Квебеку — мировими сесійними судами). Однак у США обов’язково потрібна письмова згода обвинуваченого на те, щоб його справа була розглянута та вирішена магістратом у спрощеному порядку. У випадку відсутності такої згоди справа стає підсудною судді того районного суду, в штаті якого перебуває цей магістрат.

Цікаво, що в Англії кандидати на посади мирових суддів можуть навіть не мати юридичної освіти, але до уваги береться факт проживання на відповідній території.

Беручи до уваги міжнародний досвід запровадження мирової юстиції, варто зазначити, що для України важливим є досвід країн континентальної правової системи. В Італії, наприклад, мирові судді здійснюють лише цивільну юрисдикцію, зокрема, розглядають справи щодо дотримання будівельних норм, відносин між власниками будинків та наймачами, відшкодування шкоди внаслідок зіткнення транспортних засобів тощо. При цьому мирові суди відносяться до категорії загальної юрисдикції найнижчого рівня, а судді на посади призначаються не органами виконавчої влади, а органом судового самоврядування.

Нагадаємо, що Комісія з питань правової реформи при Президентові пропонує віднести до підсудності мирових суддів в Україні кримінальні справи, за які не передбачено позбавлення волі, та кримінальні проступки. Крім того, мирові судді зможуть вирішувати справи щодо розлучень (у випадку відсутності спору щодо дітей), видачі судових наказів, розподілу спільного майна (у випадку незначної ціни), захисту прав споживачів та адмінправопорушення.

Сергій Оверчук, к.ю.н., викладач «Острозької академії», зазначив: «Законодавство України вже сформувало процесуальне підґрунтя, на якому може функціонувати мирова юстиція. Так, Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає спрощене провадження щодо кримінальних проступків. Судова реформа має передбачати подальшу «підгонку» спрощеної процесуальної форми під новостворену систему мирових судів. Зокрема, доцільно передбачити у процесуальних кодексах відповідні особливі порядки провадження в мирових судах».

Юрисдикцію мирового суду доцільно визначити межами територіальної громади або об’єднаної територіальної громади. Відповідно, мирові суди варто створювати із членів цієї громади в межах однієї або кількох громад.

Як зазначає Олена Штефан, старший науковий співробітник відділу юрисдикційних форм правового захисту суб’єктів приватного права, судоустрою та судочинства НДІ приватного права і підприємництва ім. академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України: «Судова реформа закладає основу для створення попередніх судів, які могли б розглядати справи у спрощеному провадженні, включаючи малозначні справи, а також здійснювати примирення сторін (медіацію). Такий суд, з одного боку, розвантажив би суддів окружних судів, про що наголошував Комітет Міністрів Ради Європи ще 16 вересня 1986 року в Рекомендації щодо заходів з попередження і зменшення надмірного робочого навантаження у судах, вказуючи на доцільність визначення органів поза судовою системою, до яких сторони зможуть звертатися для розв’язання позовних спорів на невеликі суми і в питаннях деяких конкретних галузей права, а з іншого — поліпшив би ситуацію щодо реалізації принципу доступу до суду в розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. З огляду на досвід іноземних країн та історію України, такий попередній суд отримав назву «мировий суд».

Отже, які ж завдання повинні на практиці постати перед мировими суддями у випадку успішної реалізації концепції?

Перш за все, це зменшення навантаження на місцеві загальні суди та пришвидшення вирішення незначних справ. Міжнародна практика показала, що у випадку запровадження інституту мирових суддів забезпечується належний доступ громадян до судової системи та відновлюється довіра громадян до судової гілки влади. Крім того, мова йде про спрощення судової процедури.

Доцільніше було б створити механізм обрання мирових суддів жителями відповідних територіальних громад, перед якими ці судді несли б відповідальність — у такому випадку буде сформовано корпус мирових суддів з осіб, які дійсно користуються повагою серед громади. Однак, з іншої сторони, виникає питання компетентності таких суддів.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про новий етап судової реформи.

Крім того, міністр розвитку громад та територій розповіла про долю місцевих судів після завершення децентралізації влади.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Реорганізація Національної академії прокуратури та новий порядок підготовки прокурорів
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Галина Момонт
    Галина Момонт
    судья Кировоградского окружного административного суда
  • Игорь Бенедисюк
    Игорь Бенедисюк
    судья Кассационного хозяйственного суда Верховного Суда
  • Андрей Черногуз
    Андрей Черногуз
    судья Хозяйственного суда Киевской области