Пошук оптимальної формули самоврядування медичних професій довірили робочій групі

На засіданні Комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування, яке було проведене 27 листопада, присутні парламентарії вирішили зняти з розгляду Проект Закону № 2445 «Про самоврядування медичних професій в Україні» і направити його для обговорення у робочу групу, яку відразу й створили. Формальним приводом для такого рішення стало надходження напередодні ввечері двох альтернативних законопроектів від представників фракцій політичних партій «Європейська солідарність» та «Батьківщина».

За словами голови комітету Михайла Радуцького, текстів альтернативних проектів, мовляв, ніхто з членів комітету ще не бачив, а тому немає сенсу обговорювати питання і приймати рішення щодо основного законопроекту, адже тоді будуть порушені права інших суб’єктів законодавчої ініціативи.

Домовилися, що протягом тижня робоча група запросить і вислухає думки усіх стейкхолдерів медичних професійних спільнот, можливо, врахує в основному законопроекті якісь слушні пропозиції, і винесе кінцевий результат разом із альтернативними проектами на наступне засідання комітету.

Насправді, судячи з реплік представників окремих професійних спілок та асоціацій, яких запросили на комітет, зауважень до ідеї створення самоврядної організації медичних професій більше, ніж достатньо. Починаючи від незгоди із самим терміном «самоврядування медичних професій», бо немає його юридичного визначення, і до підозр, що все це створюється виключно з метою викачування грошей із майбутніх лікарських спільнот.

Екс-міністр охорони здоров’я і народний депутат VIII скликання, президент Всеукраїнського лікарського товариства Олег Мусій розповів «Судово-юридичній газеті», що було вже сім спроб запровадити цивілізовану систему самоорганізації медиків, але усі вони натикалися на відсутність політичної волі. Нинішня влада начебто хоче остаточно вирішити це питання, але приймати законопроект у запропонованому вигляді категорично не можна. Спеціаліст пояснив чому:

«Перша проблема полягає в тому, що з представниками громадських об’єднань лікарів попередньо не обговорювали текст законопроекту. Хтось пише про речі, які будуть вас стосуватися, але при цьому вашою думкою не цікавляться!

По-друге, це не новий процес, він триває вже понад десять років, і всі знають основних стейкхолдерів, тобто тих людей, які методично займаються звільненням лікарів, можна сказати, з рабства – прийняттям відповідного закону. А вони категорично проти того, що пропонують нинішні законодавці.

По-третє, основний законопроект не базується на європейському досвіді країн, які вже пройшли цей етап. Скажімо, подібний законопроект № 8250 у минулому скликанні, де я був співавтором, враховував на 70 відсотків досвід Польщі. Зараз тут просто вигадують український велосипед з трикутними колесами, з якого потім будуть сміятися в Європі.

Дуже правильно, що все ж таки прийняли рішення про обговорення законопроекту у вузькому професійному середовищі.

Ще одна важлива річ – у мене дуже великий сумнів, що Міністерство охорони здоров’я добровільно поділиться сьогодні якимись державними повноваженнями, належними йому, із самоврядною структурою. В той же час, у світі самоврядні професійні організації лікарів не тільки доповнюють своєю діяльністю функції міністерства, але й конкурують з державним регулятором. В результаті виграє пацієнт.

Донині найбільше протидії та невдоволення щодо створення самоврядної структури лікарів було саме з боку міністерства. Із 2006 року до Верховної Ради було внесено 7 законопроектів на цю тему. І кожного разу міністерство не підтримало ідею самоврядування лікарів.

І ще кілька наступних принципових моментів. Дуже важливо, щоб у лікарів на кшталт адвокатів був статус самозайнятої особи, щоб не ділити їх на підприємців та найманих працівників. В зв’язку із цим термін «лікарське самоврядування» більш доречний, ніж термін «самоврядування медичних професій».

До речі, самоврядування лікарів не має поширюватися на фельдшерів та медсестер. У них повинна бути окрема своя структура самоврядування, за окремим законом. Так робиться у багатьох країнах, у наших сусідів – Болгарії, Польщі, Угорщині, - зокрема.

Таким чином, якщо автори основного законопроекту від правлячої партії «Слуга народу» зважаться піти на компроміс із кількома десятками лікарських товариств і виробити з ними спільну позицію, то такий закон буде працювати. Якщо ж думка професійної спільноти буде проігнорована, то отримаємо тільки чергову законодавчу «пустишку».