Чи легітимний склад Ради суддів України: Комітет Верховної Ради задався питанням

15:01, 29 ноября 2019
«Мені подобається слово "парламентський", але не подобається слово "контроль", особливо щодо діяльності органів судової влади», — чому Голові Ради суддів Богдану Монічу довелося пояснювати членам Комітету Верховної Ради рішення РСУ.
Чи легітимний склад Ради суддів України: Комітет Верховної Ради задався питанням

27 листопада відбулося досить цікаве позачергове засідання Комітету Верховної Ради з питань правової політики. Цікаве в тому аспекті, що вперше за багато років на нього викликали для своєрідного звіту Голову Ради суддів України.

Як було зазначено в порядку денному Комітету, таке заслуховування Богдана Моніча відбувається в рамках реалізації контрольних повноважень парламенту.

Питання, які зацікавили народних депутатів, — чому Рада суддів не призначила 22 листопада своїх членів до Конкурсної комісії з формування нового складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і чому з’їзд суддів 29-30 жовтня наважився обрати двох членів ВККС, знаючи, що Верховна Рада ухвалила відповідний закон Президента В. Зеленського про перезапуск Комісії.

Крім того, Комітет цікавило питання, чи вважає голова РСУ законним та легітимним чинний склад Ради суддів, в якому судді Верховного та Антикорупційного судів займають квоту більшу, ніж це передбачено законом.

Чому РСУ не обрала членів до конкурсної комісії з формування ВККС

Богдан Моніч, голова Ради суддів України, запізнювався на потяг — адже РСУ не є постійно діючим органом (на відміну від Вищої ради правосуддя) та він, як суддя Сьомого апеляційного адміністративного суду, кожного дня має розглядати справи. В зв’язку з цим Комітет вирішив заслухати пана Моніча навіть до того, як приступити до розгляду питання щодо законопроекту №2314 про зміни до процесуальних кодексів.

Перше питання, за яким голові РСУ довелося надавати пояснення, стосувалося того, чому 22 листопада Рада суддів не змогла обрати своїх членів до Конкурсної комісії з формування нового складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Нагадаємо, що утворення цієї конкурсної комісії передбачено законом Президента Володимира Зеленського про судову реформу (відомим як законопроект 1008).

Втім, органом, який за цим законом Президента проводить конкурс до нової ВККС, є саме Вища рада правосуддя (ч. 2 ст. 95), а не вищезгадана конкурсна комісія. І саме Вища рада правосуддя врешті призначає членів ВККС. Окрім того, відповідно до статті 95-1 Закону «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону Президента персональний склад конкурсної комісії ВККС затверджується саме ВРП, і вона ж, згідно з цією статтею, «утворює» склад конкурсної комісії.

Більш того, відповідно до ч. 1 ст. 95-1, порядок отримання Вищою радою правосуддя пропозицій від міжнародних та іноземних організацій щодо осіб із числа міжнародних експертів визначається Положенням про конкурс. Це положення про конкурс до ВККС теж має затвердити ВРП (але досі не затвердила).

Варто зауважити також і те, що законом не визначено строк формування конкурсної комісії з обрання членів ВККС.

Отже, багато аспектів залежить від Вищої ради правосуддя. Фактично, вона і утворює конкурсну комісію з формування ВККС, і затверджує результати її роботи, і визначає, як саме має проходити конкурс до ВККС. Рада суддів за цим законом делегує трьох своїх членів до конкурсної комісії, проте будь-яких деталей стосовно порядку їх визначення Радою суддів України закон не містить (як і того, що РСУ зобов’язана делегувати своїх членів до комісії).

З огляду на це, Богдан Моніч і надав відповідні пояснення перед членами Комітету.

«Рада суддів, як й інші суб’єкти — Верховний Суд, Вища рада правосуддя, висловлювала свої застереження щодо законопроекту 1008. Але закон вступив у силу, і у нас в Раді суддів є розуміння, що закон треба виконувати.

22 листопада відбулося планове засідання Ради суддів. Під час обговорення окремі члени висловили застереження, чи не передчасно Рада суддів розглядає питання щодо обрання членів до конкурсної комісії з формування ВККС. Я буду озвучувати ці застереження, оскільки моя особиста позиція полягає в тому, що необхідно було формувати склад відповідної комісії.

Отже, які застереження були висловлені?

По-перше, була висловлена думка, що Вища рада правосуддя має затвердити відповідне Положення про конкурс.

Або ж була інша думка: якщо не чекати затвердження Положення про проведення конкурсу, то принаймі ВРП має бути прийнято рішення про утворення конкурсної комісії.

Тобто ті члени РСУ, які голосували проти обрання, вважали: має бути якщо не Положення про конкурс, то хоча б рішення ВРП про утворення конкурсної комісії.

Адже в іншому випадку РСУ начебто обере своїх членів до конкурсної комісії, якої по факту ще не існує, бо відповідний уповноважений суб’єкт її не утворив.

Голоси розділилися практично порівну. Але загальне бачення таке, що формувати конкурсну комісію потрібно. І якщо ВРП ухвалить рішення про її утворення, а ще краще — ухвалить Положення, я скликаю позачергове засідання, і думаю, ми ухвалимо відповідне рішення з цього приводу», — почав відповідати Богдан Моніч.

Також він зауважив, що «в Положенні про конкурс до ВККС можуть записати певні критерії до кандидатів з числа РСУ», і буде незрозуміло, що робити, якщо обрані від РСУ члени конкурсної комісії цим вимогам не відповідатимуть.

Навіщо з’їзд обирав членів ВККС 

Вислухавши відповідь Богдана Моніча, голова Комітету Ірина Венедіктова зауважила, що члени Комітету як представники Верховної Ради дійсно занепокоєні тим, що відбувається, адже кожного дня їм доводиться відповідати на запитання стосовно реалізації президентського закону.

«Ось скажіть, будь-ласка, 30 жовтня відбувся з’їзд суддів. Законопроект 1008 було проголосовано 16 жовтня. Вже в п’ятницю було зрозуміло, що він іде на підпис Президенту. 7 листопада Закон був оприлюднений, і з 7 листопада ми можемо вважати, в принципі, що закон набув чинності.

Таким чином, коли ви обираєте двох членів ВККС на з’їзді суддів, Ви як голова РСУ і органу суддівського самоврядування вже бачите системну картину. Але ви обираєте двох членів ВККС. Чим це було викликано — обрання двох членів ВККС на з’їзді суддів 30 жовтня, якщо 16 жовтня законопроект 1008 вже був ухвалений? Чим ви керувалися?» — запитала Ірина Венедіктова.

Богдан Моніч подякував за запитання та відповів наступне: «Я, звичайно, не можу відповідати за кожного делегата з’їзду, який визначався стосовно включення цього питання в порядок денний з’їзду.

Так само, як і зараз, це дві подібні ситуації.

На той час, на момент проведення з’їзду, він був скликаний, в тому числі, з питання обрання членів ВККС.

Це Ви говорите впевнено, що закон був би підписаний Президентом. Але Президент міг застосувати право вето.

І от ми уявляємо ситуацію… Я тут висловлюю свою позицію, але з нею погодилися делегати з’їзду. Чи можемо ми уявити ситуацію, коли з’їзд суддів зібрався обрати членів ВККС, і зняв це питання з порядку денного, а завтра закон ветований?

Адже, якщо говорити про один з недоліків цього законопроекту, то з огляду на особливості діяльності ВККС, логічно було б в ньому передбачити перехідний період — що стара Комісія продовжує здійснювати процедури до моменту вступу в повноваження нової ВККС», — відповів голова РСУ.

Втім, як зазначила Ірина Венедіктова, досить дивною є ситуація, коли особи балотуються до ВККС, при цьому втрачаючи право претендувати до неї за новим законом.

«Чи приступили обрані з’їздом члени ВККС до виконання своїх обов’язків? Чи були якісь грошові компенсації чи виплати з бюджету цим особам?» — задала вона наступне питання голові РСУ, на що той відповів, що, скоріш за все, ці члени так і не вступили в свої повноваження, з урахуванням того, що були обрані «наперед» (на момент обрання у відповідних членів ВККС не спливли повноваження).

Чи легітимний склад Ради суддів

«Скільки коштів було витрачено на цей позачерговий з’їзд? Чому питаю… З огляду на визначену періодичність скликання з’їзду, у вас була чудова нагода привести у відповідність до закону склад Ради суддів України.

Оскільки одна з причин, чому ви не внесли в порядок денний РСУ питання формування конкурсної комісії з обрання нового складу ВККС, — це нелегітимність самої Ради суддів.

Як було зазначено 22 листопада на засіданні РСУ, її склад не відповідає вимогам закону — там лунали й такі думки, що замість 4 суддів Верховного Суду у вас 8 суддів ВС. Вищий антикорсуд має посідати одне місце, а зайняв 2 місця. Тому питання таке – у вас був 30-го з’їзд, чи можна було під час нього визначитися з питанням відповідності закону складу РСУ?» — запитала Ірина Венедіктова.

«Мені подобається слово "парламентський", але не подобається слово "контроль", особливо в контексті діяльності органів судової влади», — відповів Богдан Моніч.

«Я сприймаю нашу зустріч, щоб ми дискутували і обговорювали питання, які турбують Україну, тому я прийняв це запрошення і сьогодні тут.

Також слід наголосити на тому, що згідно з чинним законодавством, голова РСУ лише відкриває з’їзд, а головуючого обирають делегати з’їзду.

Тому головуючий на з’їзді — це лише головуючий, це менеджер. Більше того, у нього є певні обмеження, я не можу агітувати за когось або висловлювати свою позицію щодо когось», — підкреслив голова Ради суддів.

«Стосовно легітимності РСУ звучали певні думки. Квотність дійсно не дотримується, але це сталося, оскільки члени РСУ брали участь у конкурсах і стали суддями відповідних судів. Обговорювалося питання, в тому числі на з’їзді, чи це ставить питання про легітимність РСУ та чи є потреба в переобранні всього або частини її складу. Однак ми прийшли до одностайної думки, що немає підстав говорити, що окремі члени РСУ неповноважні.

Чинне законодавство передбачає лише один випадок дострокового припинення повноважень члена РСУ — це обрання його на адміністративну посаду. Звісно, життя може поставити свої умови, але законом це питання іншим чином не врегульовано.

Ще один механізм приведення у відповідність до закону питання квотності — хоча такої потреби я не вбачаю — це якщо окремі члени РСУ складуть свої повноваження. Але примусити це їх зробити ніхто не може.

Напередодні з’їзду в суддівській спільноті це обговорювалося, і на з’їзді було мною поставлено питання: чи треба переобирати частину чи всю РСУ? З’їзд не підтримав питання щодо переобрання Ради», — зауважив Богдан Моніч.

«Щодо того, що хтось щось «саботує», — у нас були зауваження до законопроекту 1008, але ми розуміємо, що цей законопроект став законом, і його треба виконувати. І жоден з членів РСУ не має наміру саботувати закон.

Від ВРП нещодавно надійшов лист з проханням долучитися до розробки Положення про конкурс до ВККС. Але нам ще не було направлено сам проект цього Положення, до якого вносити правки», — додав голова РСУ.

На це Ірина Венедіктова попросила його ще раз уточнити, чи не вважає він проблемою недотримання квотності в складі РСУ, бо це питання піднімалося в суддівській спільноті:

«Що треба тоді зробити, на Вашу думку, щоб привести склад Ради суддів у відповідність до вимог закону?»

«Я не бачу проблеми в даний момент…», — почав Богдан Моніч.

«…Тобто Ви вважаєте, що все відповідає закону? Є легітимний склад РСУ, який зможе приймати рішення щодо обрання членів до конкурсної комісії з формування ВККС?» — уточнила Ірина Венедіктова.

«А чому ні?» — здивувався Богдан Моніч.

Ще одне питання, на яке попросила дати відповідь Ірина Венедіктова, стосувалося рішення Ради суддів стосовно скорочення штату суддів в окремих судах. Вона зауважила, що це досить дивне рішення, з огляду на кадровий голод і необхідність заповнення вакансій.

«Це було звернення від самих суддівських колективів.  

Наприклад, наразі штатна чисельність в суді 180 суддів. По факту працює 140… Колектив суду просить 20 вакансій скоротити, бо елементарно немає можливості розмістити цю кількість суддів у суді. Плюс зменшилося навантаження в зв’язку з утворенням Антикорупційного суду», — сказав Богдан Моніч і додав, що остаточну крапку в цьому питанні буде ставити Вища рада правосуддя. «Ми просто підтримали суддівські колективи», — зауважив він.

Член Комітету Роман Бабій, в свою чергу, попросив голову РСУ відповісти на питання, чи треба реформувати апеляційні суди.

«Опоненти прийняття цього законопроекту 1008 — зокрема, ми зустрічалися с членами Венеціанської комісії — вважають, що реформування треба було починати не з Верховного Суду, а з судів першої інстанції та апеляційних судів. Ви як суддя апеляційного суду вважаєте, що треба реформувати апеляційні інстанції?»

Інший член Комітету Микола Стефанчук запитав Богдана Моніча, що конкретно РСУ робила, щоб судді без повноважень нарешті могли здійснювати правосуддя.

Ірина Венедіктова, підсумувавши, зауважила: «Я думаю, що це перша наша зустріч. Нам треба прописати певні важелі, щоб ми перейшли в діалог. Крім того, наразі ми слідкуємо за бюджетним процесом, і міністр фінансів пані Оксана Маркарова прогнозувала, що буде перегляд бюджету судової влади. Ми маємо розуміти, на чому зосереджувати увагу».

«Допит» чи комунікація 

Залишається відкритим питання, навіщо в принципі покликали голову Ради суддів, якщо питання щодо утворення конкурсної комісії все ж за законом вирішує саме Вища рада правосуддя (а її представників на Комітеті не було).

Члени Комітету з інших фракцій, зокрема Сергій Власенко та Олег Макаров, зауважили, що таке спілкування нагадує їм «допит», та Комітет не має права втручатися в діяльність органів суддівського самоврядування. «Ваші запитання нагадують мені запитання прокурора або викладача студентам», — сказав С. Власенко.

На це Ірина Венедіктова відповіла, що необхідність викликати Богдана Моніча обумовлена виконанням функції парламентського контролю. Крім того, на її думку, краще почути інформацію від першоджерела. «Від кого ще ми можемо почути пояснення того, що відбувається? Це безцінна для нас інформація», — підкреслила вона і додала, що вважає за доцільне продовжити комунікацію та діалог з представниками судової влади.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» писала, що 7 листопада Богдана Моніча було виключено зі складу Комісії з питань правової реформи, яка створена при Президенті.

Крім того, ми писали, як РСУ розглядала питання стосовно обрання членів до конкурсної комісії з формування ВККС.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Реорганізація Національної академії прокуратури та новий порядок підготовки прокурорів
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Ирина Борисенко
    Ирина Борисенко
    судья Хозяйственного суда Киева
  • Николай Худык
    Николай Худык
    член Высшего совета правосудия, судья Киевского апелляционного суда