Кожен реєстр в Україні живе власним життям: результати аудиту

Наявність безпечних, надійних та доступних даних у реєстрах є ключовим фактором не лише покращення інвестиційного клімату, а й створення більш активного суспільства та прозорого уряду.

Експерти Проекту ЄС «Право-Justice» Polina Kazakevych та Роман Савчук представили оцінку реєстрів НАІС на засіданні Регіональної Ради з питань реформи правосуддя у Дніпропетровській обласній державній адміністрації 9 грудня.

НАІС веде 22 реєстри, які були створені в різній час та засновані на різних підходах як з технічної точки зору, так і з точки зору бізнес-процесів. Здається, що кожен реєстр живе власним життям, і така фрагментованість не дає побачити повну картину.

У Мін’юсті немає стратегії розвитку реєстрів та послуг, яка б дозволила максимально використовувати потенціал даних, що містяться в них. Розробка реєстрів часто відбувається поспіхом і без урахування широкої картини.

Найшвидшим кроком, що сприятиме досягненню цих цілей, є прийняття спеціального Закону про реєстри, де будуть чітко зазначені юридичні, фінансові та інституційні відмінності реєстрів та їх даних із інших державних чи приватних баз даних.

Реєстри відрізняються від будь-яких інших баз даних тим, що надають «достовірні дані», які мають найвищу юридичну силу. Це вимагає більш високого ступеня відкритості та сумісності даних.

Лише за умови належного регулювання та дизайну реєстрів можна забезпечити автоматизований обмін даними між державними та приватними установами, що врешті-решт замінить потребу в документах.

На сьогодні в Україні існує понад 10 тисяч реєстраторів. 5 тисяч з них — нотаріуси, інші 5 тисяч — реєстратори, акредитовані органами місцевої влади та комунальними підприємствами.

Для забезпечення якості даних реєстрів, Міністерство юстиції вжило низку заходів: зокрема, впровадило іспит для реєстраторів, двоступеневу реєстрацію з автоматизованою системою текстового сповіщення для управління ризиками та запобігання рейдерству.

Більш серйозні кроки у сфері реєстрації потребують втілення концепції Основних реєстрів, створення спеціальних єдиних пунктів внесення даних про фізичних осіб, юридичних осіб, адреси та права власності, забезпечення сумісності всіх основних реєстрів у складі «Трембіти». У свою чергу Основні реєстри надаватимуть дані для всіх інших реєстрів та баз даних.

Нарешті, щоб досягти семантичної сумісності, потрібно використовувати унікальні ідентифікатори для фізичних осіб, майна, юридичних осіб, адрес.