Надходження рішення суду із запізненням: рішення ЄСПЛ

Запізніле надходження рішення суду в разі неприсутності обвинуваченого порушує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод. Таке рішення прийняв Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), розглядаючи справу №37397/15 Зубенка проти Росії.

У справі відзначено, що 2 вересня 2014 року мировий суддя судового округу №1 Левокумського району Ставропольського краю визнав заявника винним у відмові пройти дихальний тест на визначення вмісту алкоголю, призначивши покарання у вигляді штрафу в розмірі 30 тисяч рублів. Також обвинуваченого було позбавлено права керувати транспортними засобами терміном на один рік та шість місяців.

Обвинувачений не погодився з рішенням і оскаржив його. 7 жовтня 2014 року Левокумський окружний суд Ставропольського краю скасував рішення від 2 вересня 2014 року та закрив провадження у справі. Однак уже 5 грудня 2014 року керівник патрульної (дорожньої) поліції звернувся до голови Ставропольського регіонального суду з проханням переглянути справу, аргументуючи це тим, що окружний суд не встановив дійсних обставин справи.

18 лютого 2015 року заступник голови регіонального суду прийняв скаргу керівника патрульної поліції до провадження, а 10 березня 2015 року — скасував рішення та направив справу на новий розгляд до окружного суду. 20 березня 2015 року регіональний суд направив лист заявникові, інформуючи його про рішення суду від 18 лютого 2015 року та рекомендуючи йому подати свої заперечення у відповідь на скаргу до 25 лютого 2015 року. Заявник отримав цей лист 24 березня 2015 року. 27 травня 2015 року окружний суд залишив рішення суду від 2 вересня 2014 року без змін, при цьому сам заявник та його адвокат не були присутні на судовому слуханні.

ЄСПЛ у своєму рішенні ухвалив, що у справі було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, пункт 1 статті 6 говорить, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В ЄСПЛ зауважили, що, відповідно до матеріалів, поданих заявником, заступник голови обласного суду заслуховував справу заявника та скасував рішення на його користь 10 березня 2015 року. Однак обласний суд не повідомив позивача про це провадження та позбавив його права подати зауваження з цього питання до 20 березня 2015 року, тобто через десять днів після того, як рішення вже було прийнято. Тому в ЄСПЛ відкинули аргумент уряду Росії про те, що заявника було належним чином повідомлено про відповідне слухання суду, чим було порушене його право на справедливий суд.

Суд ухвалив рішення, що уряд Росії має сплатити заявнику протягом трьох місяців 1000 євро, а не 3 тисячі, як вимагав позивач, а також відшкодувати судові витрати.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про рішення ЄСПЛ щодо того, коли показання свідка на досудовому слідстві мають більшу вагу, ніж свідчення в суді.

Крім цього, ЄСПЛ розбирався у справі щодо обмеження свободи вираження поглядів.