ВС встановив підстави визнання нещасного випадку не пов’язаним з виробництвом

18:25, 20 февраля 2020
Позивач не працював за трудовим договором, тому нещасний випадок є таким, що не пов’язаний з виробництвом.
ВС встановив підстави визнання нещасного випадку не пов’язаним з виробництвом

Нещасний випадок, який стався з працівником під час виконання робіт за договором підряду, є таким, що не пов'язаний з виробництвом, тому відсутні підстави складання акта за формою Н-1.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 486/836/17.

Обставини справи:

З матеріалів справи стає відомо, що під час виконання трудових обов`язків  з працівником стався нещасний випадок, внаслідок якого він отримав тяжкі тілесні ушкодження.

Відповідач ознайомив його з актом проведення розслідування нещасного випадку, з висновками якого він не погодився, а тому подав скаргу до управління Державної служби з питань праці у Миколаївській області.

Проте комісія, яка проводила повторне розслідування, дійшла таких же висновків, зазначивши, що оскільки він працював у відповідача не за трудовим договором, а на підставі цивільно-правого договору, то правила порядку проведення розслідувань та ведення обліку нещасних випадків, профзахворювань та аварій на виробництві на нього не розповсюджуються. І обґрунтованих висновків з посиланням на чинні нормативні документи комісією не наведено.

Не погоджуючись з таким висновком, громадянин України вирішив звернутись до суду. У позовній заяві він просив визнати нещасний випадок, який стався, таким, що пов'язаний з виробництвом, та зобов’язати відповідача видати йому акт форми Н-1.

Проте, Южноукраїнський міський суд Миколаївської області та Апеляційний суд Миколаївської області у задоволенні позову відмовили.

У касаційній скарзі касатор зазначив, що між ним та відповідачем були не цивільно-правові відносини, а укладений трудовий договір, у зв`язку з чим необхідно визнати нещасний випадок, який стався з ним, таким, що пов`язаний з виробництвом.

Висновок Верховного Суду

ВС зазначив, що, відповідно до частини першої статті 837 ЦК Україниза договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконувати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Також судді ВС звернули увагу на те, що основною ознакою, що відрізняє підрядні (цивільно-правові) відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

За визначенням, наведеним у пункті 5 частини першої статті 1 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»нещасний випадок  це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

ВС наголошує, що статтею 22 Закону України «Про охорону праці» встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом міністрів України за погодженням зі всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій зацікавленій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях, незалежно від форм власності, урегульована Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

Дія цього Порядку, згідно з пунктом 2, поширюється на: власників підприємств або уповноважені ними органи; працівників, зокрема іноземців та осіб без громадянства, які відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір (контракт) або фактично допущені до роботи роботодавцем; фізичних осіб — підприємців, членів фермерського господарства, членів особистого селянського господарства, осіб, які працюють за договором, укладеним відповідно до законодавства.

Відповідно до підпункту 5 пункту 38 Порядку, факт перебування потерпілого у трудових відносинах з роботодавцем, якщо відповідні документи не оформлені роботодавцем, але потерпілий фактично допущений до роботи, підтверджується в установленому порядку Державною службою з питань праці на запит голови комісії або у судовому порядку.

Верховний Суд наголошує, що доводи позивача про наявність між сторонами саме трудових правовідносин, а не цивільно-правових, є необґрунтованими, оскільки матеріали справи не містили доказів про укладення між позивачем та відповідачем трудового договору.

Установивши, що трудовий договір з позивачем не укладався, між сторонами мали місце цивільно-правові відносини, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що нещасний випадок, який стався з позивачем під час виконання робіт за договором підряду, є таким, що не пов'язаний з виробництвом, а тому відсутні підстави складання акта за формою Н-1.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишила касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення  без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що КЦС ВС роз’яснив підстави визнання нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Суди і коронавірус: як суди можуть працювати в умовах карантину
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Владимир Бугиль
    Владимир Бугиль
    судья Шевченковского районного суда Киева
  • Андрей Горяйнов
    Андрей Горяйнов
    председатель Шестого апелляционного административного суда
  • Татьяна Шилова
    Татьяна Шилова
    член Высшей квалификационной комиссии судей Украины в 2015-2019 гг.
  • Галина Разюк
    Галина Разюк
    заместитель председателя Юго-западного апелляционного хозяйственного суда