«Коронавірусна адмінка»: суд відмовив у притягненні за статтею 44-3 КпАП щодо карантину

13:57, 24 марта 2020
В Реєстрі з’явилося рішення про відмову у притягненні особи до відповідальності за новою «карантинною» статтею.
«Коронавірусна адмінка»: суд відмовив у притягненні за статтею 44-3 КпАП щодо карантину
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

В Реєстрі судових рішень з’явилася перша практика судів щодо застосування статті 44-3 Кодексу про адмінправопорушення стосовно порушення правил щодо карантину людей.

Так, особу обвинувачували у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3, а саме в тому, що 19 березня 2020 року вона, будучи посадовою особою закладу «Господарчі товари», не припинила роботу закладу та здійснювала прийом відвідувачів, чим порушила вимоги пп.3 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 та тим самим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП.

ОСОБА_2 свою провину у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, не визнала та пояснила, що 19 березня 2020 року вона дійсно перебувала у магазині «Господарчі товари», однак вона не здійснювала продажу товарів, а робила генеральне прибирання та дезінфекцію приміщення. Коли до неї прийшли працівники поліції, двері магазину на ключ не були зачинені, вона сама здійснювала прибирання та відвідувачів у неї не було.

Нижче наводимо текст постанови.

Номер провадження 3/243/1301/2020

Номер справи 243/2662/20

 

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«20» березня 2020 року суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Хаустова Т.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Слов`янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Слов`янська Донецької області, громадянки України, РНОКПП: не встановлено, фізична особа - підприємець, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно Протоколу про адміністративне правопорушення серія АПР18 № 426973, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3КУпАП, а саме в тому, що 19 березня 2020 року о 10 годині 00 хвилин, у м. Миколаївка Донецької області по вул. Миру, 1, ОСОБА_2, будучи посадовою особою закладу «Господарчі товари», не припинила роботу закладу та здійснювала прийом відвідувачів, чим порушила вимоги пп.3 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 та тим самим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст. 44-3 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В судовому засіданні ОСОБА_2 роз`яснені права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. ст. 10, 63 Конституції України.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі ст. 6 ЄКПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст.6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх із матеріалами судової справи.

Таким чином, доступ до суду є аспектом права на справедливий суд, порушення якого (права на доступ) неодноразово визнавалось ЄСПЛ, зокрема в справах «Кутіч проти Хорватії», заява № 487778\99 п.25. ЄСПЛ 2002-11, «Меньшакова проти України», заява № 377\02 від 08.04.2010 р.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбаченні цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

ОСОБА_2 свою провину у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, не визнала та пояснила, що 19 березня 2020 року о 10 годині 00 хвилин вона дійсно перебувала у магазині «Господарчі товари», що розташований в м. Миколаївка Донецької області по вул. Миру, 1, однак вона не здійснювала продажу товарів, а робила генеральне прибирання та дезинфекцію приміщення. Коли до неї прийшли працівники поліції, двері магазину на ключ не були зачинені, вона сама здійснювала прибирання та відвідувачів у неї не було.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, ст. 44-3КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Відповідно до п.п. 3 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (зі змінами від 16 березня 2020 року), забороняється з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.

До суду направлений Протокол серія АПР18 № 426973 від 19 березня 2020 року, в якому зазначено, що 19 березня 2020 року о 10 годині 00 хвилин, у м.Миколаївка Донецької області по вул. Миру, 1, ОСОБА_2, будучи посадовою особою закладу «Господарчі товари», не припинила роботу закладу та здійснювала прийом відвідувачів, чим порушила вимоги пп.3 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 та іншими матеріалами справи.

Однак до даного протоколу, на доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, інспектором не було надано пояснення відвідувачів магазину, яких ОСОБА_2 нібито було прийнято та здійснено їхнє обслуговування. Крім того, з пояснень ОСОБА_2 , наданих нею у судовому засіданні, вбачається, що вона не здійснювала торгівлю господарчими товарами, а здійснювала генеральне прибирання магазину та його дезінфекцію.

Отже, відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Аналізуючи зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази у їх сукупності, приходжу до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_2 підлягає закриттю через відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.

Згідно приписів ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому всі викладені в Протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції, «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

У справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia, рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч. 3 ст. 6 Конвенції у зв`язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ, така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв`язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.

У рішенні у справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia, заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки, вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується). Суд зауважує, що рішення у справі «Карелін проти Росії» набрало законної сили.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що обставини, які викладені у Протоколі про адміністративне правопорушення серія АПР18 №426973 від 19 березня 2020 року, не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, оскільки в даному протоколі зазначено, що 19 березня 2020 року вона не припинила роботу магазину «Господарчі товари» у м. Миколаївка Донецької області по вул. Миру, 1, та здійснювала прийом відвідувачів, при цьому не надаючи суду доказів щодо здійснення прийому відвідувачів, оскільки суд не має право самостійно збирати докази по справі, які, по суті, підтверджують виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, а тому, оцінивши надані суду докази, суд вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до ст. 247 п. 1, ст. 284 ч. 1 п. 3 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 130, 247, 283, 284 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити в притягненні до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Слов`янська Донецької області, громадянки України, РНОКПП: не встановлено, фізична особа - підприємець, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 за ст. 44-3 КУпАП - за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Слов`янська Донецької області, громадянки України, РНОКПП: не встановлено, фізична особа - підприємець, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 за ст44-3 КУпАП закрити.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Інна Коваленко
    Інна Коваленко
    суддя Дніпровського районного суду міста Києва