Відкриття матеріалів іншій стороні: в якому випадку отримані докази визнаються недопустимими

Докази, отримані за результатами проведення НСРД в іншому кримінальному провадженні та щодо іншої особи, але не відкриті стороні захисту в порядку ст. 290 КПК, визнаються недопустимими. До такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 552/6480/17.

За вироком місцевого суду, громадянина України визнано невинуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 368 КПК та виправдано у зв’язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 358 КПК.

У касаційній скарзі прокурор зазначив, що суд апеляційної інстанції відмовив стороні обвинувачення у задоволенні клопотання про допит свідка та не вирішив питання про повторне дослідження окремих письмових доказів. Також вказував, що суд апеляційної інстанції відхилив клопотання стосовно відкладення апеляційного розгляду з метою повторного вирішення питання про розсекречення ухвал слідчого судді про надання дозволів на проведення негласних слідчих дій щодо свідка.

Висновок Верховного Суду

Колегія суддів зазначила, що відповідно до витягів із Єдиного реєстру досудових розслідувань, у кримінальному провадженні були внесені відомості про вчинення злочину службовою особою, яка обіймає посаду в одній із районних адміністрацій Полтавської області, тобто не стосовно особи_1,  а щодо іншої службової особи.

До того ж саме в цьому кримінальному провадженні проводилися всі негласні слідчі (розшукові) дії, і лише щодо особи_3. Процесуальні рішення, які стали підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій, не були відкриті стороні захисту в порядку ст. 290 КПК.

З огляду на це апеляційний суд погодився із висновком місцевого суду про недопустимість протоколів, складених за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій, як доказів на підтвердження вини.

З висновком суду апеляційної інстанції погоджується й касаційний суд. Окрім того, судді ВС зазначили, що сторона обвинувачення повинна вживати необхідних і достатніх заходів для розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій, з метою їх надання стороні захисту, і виконувати в такий спосіб вимоги щодо відкриття матеріалів іншій стороні відповідно до ст. 290 КПК.

Якщо сторона обвинувачення не вживала необхідних і своєчасних заходів, спрямованих на розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій і яких немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм ст. 290 КПК.

Відповідно до положень ч. 12 зазначеної статті, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів, суд не має права допустити ці матеріали як докази у справі.

Протягом судового розгляду кримінального провадження в судах першої та апеляційної інстанцій стороною обвинувачення не вживалося заходів щодо розсекречення ухвал слідчого судді апеляційного суду про надання дозволів на проведення негласних слідчих (розшукових) дій та відкриття їх стороні захисту, незважаючи на такі клопотання.

З викладеного вбачається, що сторона обвинувачення не вжила всіх необхідних і достатніх заходів для повторного звернення до апеляційного суду із клопотанням про розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД.

За змістом положень ст. 92 КПК обов`язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів винуватість особи поза розумним сумнівом, чого в цьому кримінальному провадженні зроблено не було.

Крім того, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що відповідно до його прецедентної практики, під час оцінки доказів він керується критерієм доведення винуватості поза розумним сумнівом (Avsar v. Turkey, п. 282). Таке доведення має виплавати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу прокурора без задоволення.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про визнання доказів недопустимими за принципом «плодів отруйного дерева».

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.