Відстрочка втрати чинності статтею 375 КК про неправосудне рішення: що сказали судді Конституційного Суду в окремих думках

Як відомо, 11 червня Конституційний Суд визнав статтю 375 Кримінального кодексу «Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови» такою, що не відповідає Конституції України.

Зокрема вказано, що стаття 375 КК суперечить юридичній визначеності, не узгоджується з принципами незалежності суддів і не відповідає трьом статтям Основного Закону. Водночас КСУ уточнив, що стаття 375 КК, хоча і визнана неконституційною, але втрачає чинність через шість місяців з дня ухвалення цього Рішення. Іншими словами, неконституційна норма ще буде діяти півроку.

Врешті КСУ зобов’язав Верховну Раду привести у відповідність із Конституцією та цим Рішенням нормативне регулювання положень, визнаних неконституційними.

Раніше «Судово-юридична газета» вже публікувала коментар першого заступника директора ДБР Олександра Бабікова стосовно проблем, які породжує це рішення для правозастосовної практики, зокрема для органів досудового розслідування Державного бюро розслідувань, які за законом покликані розслідувати злочини, вчинені суддями.

 Отже, тепер перед законодавцем поставлено завдання переробити редакцію цієї статті.

У юридичних колах вже прогнозують, що це буде непростим завданням для парламентарів і нова редакція може бути не ліпша за попередню.

«Судово-юридична газета» вирішила проаналізувати окремі думки суддів Конституційного Суду України з цього приводу.

 Зокрема, окрему думку висловила суддя Конституційного Суду України Галина Юровська (яка була суддею-доповідачем за цим Рішенням).

В ній вона посилається на Київські рекомендації щодо незалежності судочинства у Східній Європі, на Південному Кавказі та у Середній Азії від 23-25 червня 2010 року, у яких акцентовано на тому, що «судді жодним чином не можуть бути оцінені на підставі змісту їхніх рішень чи вироків (чи то безпосередньо, чи через вирахування відсотка скасованих рішень). Те, як суддя вирішує справу, ніколи не може бути підставою для накладення санкцій. Статистика щодо ефективності діяльності судів повинна використовуватися переважно для адміністративних цілей та служити лише одним із факторів для оцінювання суддів» (пункт 28).

«Зазначене відповідає законодавству низки європейських країн. Зокрема, судді не несуть кримінальної відповідальності за винесені ними рішення відповідно до законодавства Англії, Ірландії, Республіки Кіпр.

В Італійській Республіці, Князівстві Ліхтенштейн, Королівстві Норвегія, Португальській Республіці, Республіці Словенія, Королівстві Швеція, а також Румунії, Угорщині, Республіці Хорватія судді взагалі не несуть кримінальної відповідальності за діяння, вчинені у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків, але крім корупційних злочинів. Кримінальна відповідальність за постановлення «завідомо неправосудного» судового рішення є у законодавстві країн, що входили до складу СРСР та у ряді країн Східної та Центральної Європи – учасників Варшавського договору про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу.

Разом з тим, статтю 336 Кримінального кодексу Грузії «Винесення незаконного вироку чи іншого судового рішення», яка була аналогічною до статті 375 Кодексу, законом від 4 липня 2007 року було виключено (нагадаємо, що екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі дуже обурився рішенням КСУ – прим. ред.).

Таким чином, виходячи з мети правосуддя, на мою думку, не може існувати такого складу злочину, який передбачає відповідальність судді за результат здійснення ним професійної діяльності, що полягає у постановленні судового рішення», - зазначає Галина Юровська в окремій думці.

Крім    того, склад злочину,            встановлений статтею 375 КК, є резервним дублюванням основних складів злочинів, передбачених статтею 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою), статтею 364 (зловживання владою або службовим становищем), статтею 366 (службове підроблення) Кодексу та ін.

Окремою тезою Галина Юровська зазначила, що відповідно до порядку внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, закріпленого ч. 1 статті 214 КПК, слідчий або прокурор фактично визначає наявність у діях судді (суддів) ознак складу злочину, передбаченого статтею 375 Кодексу, незалежно від того, чи було оскаржено в установленому законом порядку вирок, рішення, ухвалу, постанову або чи набрало відповідне судове рішення законної сили.

Таким чином, застосування положень статті 375 КК у взаємозв'язку з приписами статті 214 КПК фактично нівелює обов'язковість судового рішення та дає можливість слідчому або прокуророві ставити під сумнів обов'язкове до виконання судове рішення.

Можливість розпочати досудове розслідування за статтею 375 Кодексу на будь-якій стадії судового процесу та після його завершення на підставі повідомлення будь-якої особи чи за власною ініціативою слідчого або прокурора без надання юридичної оцінки відповідному судовому рішенню компетентним судом, тобто поза межами визначених законом процедур оскарження судового рішення є втручанням у здійснення суддею (суддями) правосуддя, що порушує конституційний принцип незалежності судді, підкреслює вона.

 Також суддя Конституційного Суду України Галина Юровська вказала, що не погоджується з юридичною позицією КСУ стосовно відстрочки виконання Рішення на 6 місяців.

«У Рішенні від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 Конституційний Суд України наголосив, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів; перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія) шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма) (абзац перший пункту 2 мотивувальної частини).

За загальновизнаним правилом ультраактивність є винятковим способом переходу до нових правил регулювання суспільних відносин, який здійснюється винятково за вказівкою нормотворця чи уповноваженого на такі дії органу – Конституційного Суду України. Ультраактивна форма полягає у тому, що правова норма продовжує свою дію навіть після втрати чинності внаслідок скасування всього нормативно-правового акта чи зміни відповідної його частини до певних, визначених в законі умов.

Конституційний Суд України у Рішенні встановив, що конституційні приписи щодо незалежності суддів нівелюються внаслідок юридичної невизначеності статті 375 Кодексу (абзац сьомий підпункту 2.6 пункту 2 мотивувальної частини).

Водночас, відтермінувавши втрату чинності цієї статті на шість місяців з дня ухвалення Рішення, Конституційний Суд України фактично пролонгує можливість подальшої загрози незалежності суддів дією статті 375 Кодексу, диспозиція якої визнана КСУ такою, що не відповідає юридичній визначеності.

Вважаю, що кримінально-правова норма, яка не відповідає принципу верховенства права, не може «переживати» свою конституційну нікчемність (неконституційність), адже наявність цієї статті продовжуватиме впливати на незалежність та недоторканність суддів, дозволятиме шляхом автоматичного внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (стаття 214 КПК України) здійснювати вплив на суддів. Таким чином, відтермінування втрати чинності статтею 375 Кодексу нівелює ефективність конституційного контролю щодо вирішення порушеної проблеми та негативно впливає на стабільність єдності змісту конституційних норм, що регулюють право кожного на судовий захист і гарантії незалежності суддів під час здійснення правосуддя.

Склад злочину статті 375 Кодексу є таким елементом конструкції кримінально-правового переслідування злочинів проти правосуддя, що віддаляє законодавство і правову політику України від законодавства і правової політики держав – членів Європейського Союзу, чиє кримінальне законодавство не містить аналогічних складів злочинів, а правова політика не припускає їх існування», - підкреслила суддя Конституційного Суду.

 Про ризики відтермінування втрати чинності говорить в своїй окремій думці і суддя Конституційного Суду Олександр Касмінін.

«На практиці це може призвести до того, що суди не зможуть розглядати справи із таким обвинуваченням, оскільки положення де-факто визнано неконституційним, проте це не заважатиме відповідному органу державної влади (прокуратурі) вносити відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за цією статтею ще впродовж шести місяців. Вказане породжує юридичну невизначеність, тому позиція Суду щодо цього питання, на мою думку, є хибною…

…Відтермінувавши втрату чинності оспорюваним положенням Кодексу на шість місяців, Суд уможливив виникнення непередбачуваних ситуацій стосовно притягнення судді до кримінальної відповідальності за статтею 375 Кодексу.

Крім того, Суд фактично уможливив на шість місяців вплив на незалежність суддів та їх діяльність…

…На мою думку, положення, визнані Судом неконституційними, вже не можуть діяти після того, як були визнані такими, що порушують гарантії незалежності судді. Адже Суд повинен стояти на захисті та відновленні порушених прав усіх категорій громадян і в разі виявлення такого порушення вживати усіх необхідних заходів для його уникнення», — зазначив суддя.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що під час президентства Саакашвілі в Грузії скасували кримінальну відповідальність суддів за неправосудний вирок.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.