ВС визначив юрисдикцію спору щодо знесення самочинно збудованого об’єкта

19:06, 7 июля 2020
Звернення органу ДАБК з позовом про знесення самочинного збудованого об’єкта свідчить про належність такого спору до юрисдикції адміністративних судів.
ВС визначив юрисдикцію спору щодо знесення самочинно збудованого об’єкта

Метою знесення об’єктів самочинного будівництва за позовом органів державного архітектурно-будівельного контролю є не перехід права власності на ці об’єкти, а приведення будівництва у відповідність до імперативних вимог публічно-правових норм, направлених на захист суспільних інтересів.

При цьому звернення органу державного архітектурно-будівельного контролю до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється ним як суб'єктом владних повноважень на підставі частини першої статті 38 Закону № 3038-VI, що з огляду на вказані вище норми статей 4, 5, 19 та 46 КАС України свідчить про належність такого спору до юрисдикції адміністративних судів.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №1340/6225/18.

Обставини справи

Інспекція ДАБК звернулась до суду з позовом, в якому просила знести самочинно збудований об’єкт: багатоквартирний житловий будинок, з компенсацією витрат, пов’язаних із знесенням цього об’єкта за рахунок ГО «Н».

В обґрунтування позовних вимог Інспекція ДАБК зазначала, що відповідачем не виконано у двомісячний термін, встановлений для добровільного виконання, вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва.

Львівський окружний адміністративний суд задовольнив позовні вимоги.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою скасував рішення суду першої інстанції, а провадження у справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, виходив із того, що заявлений спір не є публічно-правовим, а отже даний спір пов'язаний з вирішенням питання щодо речового права, тому його не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.           

Висновок Верховного Суду

Судді ВС зауважили, що орган державного архітектурно-будівельного контролю діє як суб’єкт владних повноважень послідовно, в чітко визначеному порядку. Зокрема, такий орган, наділений контролюючими функціями, видає припис, який є обов’язковим до виконання і може бути оскаржений до суду. Оскільки дії щодо видання припису є публічно-правовим, то й подальше звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об’єкта зумовлено правовідносинами публічно-правового характеру.

Звертаючись до суду з позовом про знесення об'єкта самочинного будівництва і мотивуючи такий позов порушеннями архітектурних, містобудівних, пожежних, санітарних або інших норм і правил, суб'єкт владних повноважень діє з метою захисту не своїх приватних прав та інтересів, а прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їхніх прав, а також з метою запобігти можливим суспільно значимим несприятливим наслідкам порушення відповідних норм і правил.

Отже, метою знесення об’єктів самочинного будівництва за позовом органів державно архітектурно-будівельного контролю є не перехід права власності на ці об’єкти, а приведення будівництва у відповідність до імперативних вимог публічно-правових норм, направлених на захист суспільних інтересів.

ВС зауважив, що звернення органу державного архітектурно-будівельного контролю до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється ним як суб'єктом владних повноважень на підставі частини першої статті 38 Закону № 3038-VI, що з огляду на вказані вище норми статей 4, 5, 19 та 46 КАС України свідчить про належність такого спору до юрисдикції адміністративних судів.

Зважаючи на викладене, колегія суддів  дійшла висновку про те, що у цій справі спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізовує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення факту самочинного будівництва та усунення порушень шляхом звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об'єкта містобудування. Справа за позовом такого суб’єкта владних повноважень, який звернувся до суду з позовом про знесення самочинного збудованого об’єкта  на підставі частини першої статті 38 Закону № 3038-VI, належить до юрисдикції адміністративних судів.

При цьому, у постанові від 11.04.2018 у справі №161/14920/16-а Велика Палата Верховного Суду, навівши відповідні обґрунтування, відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 15.11.206 у справі №802/1318/15-а, який зводився до того, що за змістом статті 177 ЦК України об’єкти самочинного будівництва належать до об’єктів цивільних прав, а тому спори за позовами органів державного архітектурно-будівельного контролю про зобов’язання знесення самочинного будівництва  підлягають розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, оскільки такі спори не стосуються захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов’язані з вирішенням питань щодо речових прав.

Колегія суддів зазначила, що факт реєстрації права власності на окремі квартири в багатоквартирному житловому будинку, знести який як самочинно збудований просить позивач, не спростовує висновків суду про те, що даний спір належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб’єктивний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм є те, що позивач у спірних відносинах здійснює публічно-владні управлінські функції, надані законом.

Таким чином, спір у цій справі не має ознак приватноправового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Верховний Суд роз’яснив, що формальні недоліки документів, складених під час здійснення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері регулювання містобудівної діяльності, не можуть бути самостійною підставою для скасування результатів такої перевірки.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій

 

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Як на Комітеті з питань правової політики обговорювали судову реформу Зеленського
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Ирина Воробьева
    Ирина Воробьева
    судья Кассационного гражданского суда Верховного Суда
  • Оксана Метелешко
    Оксана Метелешко
    судья Днепровского районного суда Киева
  • Олег Полюхович
    Олег Полюхович
    председатель Ровненского апелляционного суда
загрузка...