Обговорення Антикорупційної стратегії від НАЗК за участі ВРП, РСУ, НАЗК та суддів, текстова трансляція

10:37, 31 июля 2020
За участі голови НАЗК, суддів та членів Вищої ради правосуддя проводиться обговорення Антикорупційної стратегії.
Обговорення Антикорупційної стратегії від НАЗК за участі ВРП, РСУ, НАЗК та суддів, текстова трансляція

31 липня відбувається обговорення суддівською спільнотою проекту Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки, розробленого Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК).

Нагадаємо, що Стратегія передбачає таке:

ІІІ. ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ У ПРІОРИТЕТНИХ СФЕРАХ

1.1. Справедливий суд

1.1.1. Проблема. Доброчесність не є вимогою до членів Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. У суспільстві спостерігається високий рівень недовіри до цих органів, зокрема, через недостатню прозорість їхньої діяльності.

Очікувані стратегічні результати:

  1. доброчесність є обов’язковою законодавчою вимогою до членів Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
  2. чинний склад Вищої ради правосуддя перевірено на предмет відповідності вимогам доброчесності та професійної етики тимчасовою незалежною Комісією з питань доброчесності з представників (у рівних частинах) Ради суддів України, фахової громадськості та міжнародних партнерів України. Члени, що не відповідали цим вимогам, втратили посаду;
  3. відбір нових членів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України здійснюється конкурсною комісією з представників (у рівних частинах) Ради суддів України, фахової громадськості та міжнародних партнерів України; нові члени Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідають вимогам доброчесності та професійної етики;
  4. усунуто можливості прийняття членом Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України рішень в умовах конфлікту інтересів.

1.1.2. Проблема. Доброчесність і професійна етика як конституційні вимоги до суддів не впроваджені на практиці, а оцінювання цих вимог не є прозорим і передбачуваним.

Очікувані стратегічні результати:

  1. Вищою кваліфікаційною комісією суддів України спільно з Громадською радою міжнародних експертів і Громадською радою доброчесності розроблено та впроваджено в практику чіткі і передбачувані критерії (індикатори) доброчесності та професійної етики для кваліфікаційного оцінювання суддів і добору нових суддів;
  2. під час оцінювання доброчесності суддів/кандидатів на посаду судді застосовується стандарт доказування «обґрунтований сумнів у доброчесності», тобто всі неспростовані сумніви у доброчесності судді тлумачаться не на його користь;
  3. запроваджено механізм для перегляду рішень попереднього складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, за якими Вища рада правосуддя відмовилася звільняти з посади суддю, через їх невмотивованість, а також рішень про відповідність судді займаній посаді за наявності інформації про недоброчесність судді (є негативний висновок Громадської ради доброчесності, окрема думка члена комісії або оцінювання проведено без участі Громадської ради доброчесності);
  4. забезпечено перевірку доброчесності кандидатів у межах процедур добору нових суддів із залученням Громадської ради доброчесності, посиливши її інституційну спроможність;
  5. нові суди створені замість судів, утворених до внесення змін до Конституції України щодо правосуддя, сформовані за результатами конкурсу, що визначений перехідними положеннями Конституції;
  6. Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить процедури оцінювання і конкурсні процедури без невиправданих затримок;
  7. запроваджено відкритий і поіменний спосіб виставлення балів/голосування членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя під час прийняття рішень у процедурах добору та просування суддів (з можливістю встановити кореляцію виставлених кандидатам балів з критеріями оцінювання), а також оприлюднення матеріалів іспитів.

1.1.3. Проблема. Відсутність дієвих перманентних механізмів підтримання доброчесності суддівського корпусу.

Очікувані стратегічні результати:

  1. дисциплінарні палати при Вищій раді правосуддя, сформовані на підставі конкурсу, здійснюють оперативний і справедливий розгляд дисциплінарних справ щодо суддів;
  2. підстави дисциплінарної відповідальності судді визначено у спосіб, що дає можливість суддям прогнозувати свою поведінку (зокрема, більш чітко визначено ознаки дисциплінарних правопорушень, які стосуються допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя), дисциплінарна практика є послідовною і передбачуваною;
  3. Національне агентство, Рада суддів України та Громадська рада доброчесності мають ефективні механізми ініціювання дисциплінарного провадження стосовно суддів;
  4. дисциплінарна практика щодо суддів є відкритою: усі рішення дисциплінарного органу та його членів оприлюднюються; дисциплінарний розгляд справ щодо суддів, як правило, є відкритим і транслюється в режимі реального часу;
  5. запроваджено дисциплінарний механізм позбавлення статусу суддів у відставці за поведінку, яка є несумісною зі званням судді, допущену як до, так і після звільнення;
  6. запроваджено ефективний механізм перевірки законності походження майна судді та його близьких осіб; судді, які не виконали обов’язок довести законність походження такого майна, звільнені з посад;
  7. судді несуть реальну відповідальність за завідомо неправосудні рішення; механізми кримінального переслідування не використовуються для здійснення тиску на суддів.

1.1.4. Проблема. Існування значних корупційних ризиків, обумовлених недосконалістю судоустрою.

Очікувані стратегічні результати:

  1. впроваджено механізм, який передбачає, що адміністративні посади у судах кожен суддя суду обіймає протягом нетривалого строку по черзі;
  2. електронне судочинство забезпечує розгляд окремих категорій справ в режимі реального часу незалежно від місцезнаходження сторін і суду, що, зокрема, сприяє рівномірному розподілу справ між судами і суддями;
  3. компетенцію суду присяжних у кримінальних провадженнях розширено зі збільшенням складу суду присяжних та забезпеченням вирішення ними питання винуватості особи у вчиненні злочину;
  4. розширено сферу застосування альтернативних способів вирішення спорів та забезпечено ефективність виконання їхніх рішень;
  5. касаційний перегляд судових рішень у справах про високопосадову корупцію забезпечують судді, дібрані із залученням Громадської ради міжнародних експертів;
  6. проведено незалежний аудит діяльності державних підприємств, які функціонують при Державній судовій адміністрації України; у разі виявлення неефективності їх функціонування прийнято відповідні рішення.

У заході, організованому Вищою радою правосуддя в режимі відеоконференції, беруть участь судді Верховного Суду, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих судів, представники Ради суддів України, Національної школи суддів України, суддівських асоціацій, а також голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков.

Метою обговорення є вироблення консолідованої позиції органів та установ системи правосуддя щодо вказаної стратегії.


10:00 Як зазначив голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко, 6 липня до ВРП надійшов проект Антикорупційної стратегії, підготовлений НАЗК.

10 липня ВРП затвердила попередню позицію стосовно цієї Стратегії та надіслала її до НАЗК, до КМУ. При цьому ВРП зазначила, що необхідно провести обговорення за участі суддівських колективів.

До 31 липня надійшло більше 120 зауважень та пропозиції від судів всіх рівнів та інстанцій, а також від всіх суддівських асоціації.

Участь в обговоренні беруть більше 70 учасників.


10:10 Заступник голови Верховного Суду, голова Касаційного господарського суду ВС Богдан Львов зазначив, що цільове значення Антикорупційної стратегії не може мати будь-яких перекосів. Стратегія має відповідати змісту повноважень органу, який її розробляє, і не перетворюватися на «полювання на відьом».

«Статистика свідчить, що серед виявлених корупційних проявів, частка суддів найменша. Тому Антикорупційна стратегія не може слугувати полюванням на суддів», — вказав він.

При цьому ВС підтримує попередню позицію ВРП, хоча і з деякими зауваженнями.


10:15 Голова Ради суддів України Богдан Моніч зауважив, що з самого початку, коли запроваджувалося нове антикорупційне законодавство, члени РСУ були прихильниками його розвитку. Саме РСУ однією з перших вивчала питання конфлікту інтересів, і НАЗК використовувало ці роз’яснення РСУ в своїй роботі. Також РСУ та НАЗК в свій час уклали Меморандум про співробітництво.

«Це свідчить, що суддівський корпус завжди був налаштований конструктивно на співпрацю в напрямі боротьби з корупцією. Тим не менш, останнім часом ця співпраця з НАЗК залишає бажати кращого.

Ми лише із ЗМІ почали дізнаватися про проект такої Антикорупційної стратегії.

До нас проект надійшов 8 липня з пропозиціями надати свої зауваження до 10 липня. Безумовно, ми висловили свою позицію, яка викладена в нашому рішенні від 17 липня.

Стратегія має бути, але вона має бути дієвою», — зазначив Богдан Моніч.


10:20 Член ВРП Світлана Шелест представила попередню позицію ВРП стосовно проекту Антикорупційної стратегії.

«Усунення корупційних ризиків у судочинстві є не лише завданням антикорупційних органів, але й суддів. Проект Антикорупційної стратегії не може суперечити конституційним засадам суспільних відносин.

Основний месседж, який ми висловили в своїй позиції стосується того, що питання реформування судової влади має обговорюватися за участі суддів», — зазначила вона.

Всупереч закону про запобігання корупції, проект Стратегії не містить аналізу поточної ситуації.

Світлана Шелест підкреслила, що в самому проекті Стратегії зазначено, що об’єктивні дані стосовно поточної ситуації з корупцією відсутні.

За її словами, в розділі «Справедливий суд» є ознаки того, що НАЗК втручається в законодавство про судоустрій і статус суддів, хоча таких повноважень НАЗК не має. І судоустрій, і статус суддів не може визначатися Антикорупційною стратегією всупереч законодавству та Конституції.

«Стосовно перевірки доброчесності членів ВРП, питання не в тому, що хтось боїться перевірки. Питання в тому, що це має відповідати Конституції. Створення окремого органу щодо перевірки суперечить Конституції», — вказала вона (Нагадаємо, що вже є відповідне рішення КСУ стосовно неконституційності створення Комісії з питань етики та доброчесності, яка була передбачена раніше законом Зеленського про судову реформу 1008).


10:30 Голова НАЗК Олександр Новіков зазначив у своєму виступі таке.

«Ми абсолютно чуємо всі аргументи судової влади, і майже зі всіма – крім одного, погоджуємося. По-друге, Антикорупційна стратегія не спрямована на боротьбу з судами. Переді мною лежить меморандум з РСУ, і ми дійсно розглядаємо Раду суддів як партнера у боротьбі з корупцією.

Дійсно, та непересічна ситуація з коронавірусом не дозволила нам провести безпосередні очні обговорення з суддями. Тому ми опублікували цей проект і чекаємо відгуків від всіх, кого вона стосується.

Є розділ «Справедливий суд», який є метою всіх присутніх на цьому заході.

НАЗК висловлює щиру вдячність за можливість взяти участь в цьому обговоренні.

Ми свідомі, що Антикорупційна стратегія має містити аналіз поточної ситуації. І це буде частиною пояснювальної записки. 2 дні тому я направив голові ВРП лист, в якому ми пояснюємо кожен елемент відповідного розділу.

Наші фахівці провели детальний аналіз соціологічних та інших досліджень за  останні 2 роки. Ми послуговуємося даними офіційної статистики, аналітичних матеріалів тощо в 2016-2020 роках, попередньої Антикорупційної стратегії, звітом щодо реалізації антикорупційної політики, затвердженим урядом.

Чому ми не могли не включити розділ «Справедливий суд»?

Я погоджуюся зі Світланою Богданівною Шелест, що не можна будувати Стратегію без достовірної статистики. Я особисто, як практикуючий юрист, не згоден з тими показниками, які дають соціологічні дослідження. У мене набагато більш оптимістичні враження від судової системи. Я знаю з практики, наскільки фаховими є українські судді.

Разом з тим, результати досліджень показують значний баланс недовіри серед всіх публічних інституцій. І тут я можу погоджуватися, що це наслідок недостатньої комунікації судової влади. До речі, я особисто з головою Верховного Суду обговорював ці питання, ми готові проводити спільні комунікаційні кампанії з Верховним Судом, з Радою суддів щодо пояснення ключової ролі судової гілки влади в запобіганні корупції.

Але, на жаль, громадяни оцінюють за балансом довіри і недовіри серед усіх публічних інституції саме судову владу найнижче. Мінус 62,4%.

І НАЗК готове разом з судовою владою працювати над виправленням цієї ситуації.

НАЗК проведено дослідження за стандартною методикою стандартного опитування, яке свідчить, що пріоритет подолання корупції серед суддів для населення – 52% і бізнес – 57%. Тобто, ми дали в анкеті різні сфери. Але всі поставили це на перше місце. Тому в галузевих пріоритетах це стоїть найпершим. Всі матеріали ми надіслали Вищій раді правосуддя.

Тепер я оголошу конкретні зауваження.

Ми абсолютно підтримуємо виступ Світлани Богданівни та інших суддів в тому, що дійсно Антикорупційна стратегія має базуватися на аналізі попередніх антикорупційних документів. Так, вона базується на 4-х проектах Щорічних національних доповідей щодо реалізації засад антикорупційної політики за 2017-2020 роки. 4-х Щорічних звітах про діяльність НАЗК в 2016-2019 роках тощо.

Хочу дещо уточнити, що ми мали на увазі, коли говорили про відсутність об’єктивних даних. І це підтвердить навіть ДСА. Справа в тому, що форма 1-кор про звітність стосовно розгляду корупційних і пов’язаних з нею правопорушень не враховує ні діяльність НАБУ, ні ДБР, ні НАЗК. Тому навіть статистичні документи не можуть показати результати діяльність судової влади і взагалі діяльність антикорупційних органів.

Стосовно рішення Конституційного Суду як аргументу в частині неможливості створення тимчасової Комісії.

Хочу звернути вашу увагу, що Меморандум з МВФ і Угода з ЄС на отримання макрофінансової допомоги мали місце після рішення Конституційного Суду. І в цих документах якраз врахована позиція КСУ.

За пропозиціями Антикорстратегії ця Комісія не утворюється при Вищій раді правосудді (на що вірно вказав КСУ).

І хочу наголосити, що це не позиція НАЗК. Ми просто незалежний орган, який покликаний реалізовувати міжнародні зобов’язання України, які згідно з Конституцією мають пріоритет в діяльності органів державної влади.

Ця комісія не буде здійснювати контроль за діяльністю членів ВРП.

Лише забезпечить одноразове оцінювання членів ВРП. І дійсно, це не якась шоста антикорупційна інституція. Це лише тимчасовий орган, передбачений нашими міжнародними зобов’язаннями.

Стосовно того, що унормування діяльності суддів не відповідає цілям та завданням НАЗК. Хочу наголосити, що я не керувався і НАЗК не керувалася законом про запобігання корупції. Хочу звернути увагу, що Конвенція ООН проти корупції, ратифікована всіма членами ООН, в тому числі Україною, яка є частиною національного законодавства, передбачає в статтях 5 та 6, що кожна сторона має забезпечити наявність органу, який здійснює проведення антикорупційної політики, тобто НАЗК. Стаття 11 Конвенції прямо передбачає, що кожна держава-учасниця вживає заходів щодо зміцнення чесності і непідкупності представників судової влади і запобігання проявів корупції серед них. Тобто саме міжнародні документи визначають засади антикорупційної політики.

Я вже не кажу, що закон про запобігання корупції не містить виключень щодо судової гілки влади.

Антикорупційна стратегія є лише орієнтиром для законодавця.

Шановні судді, я, як практикуючий юрист, розумію, саме постійне перебування судової влади в процесі реформування є саме по собі корупційним ризиком. Адже судді є залежними від органів, які проводять їх оцінювання та реформування. Опитування ролі судів, проведене, в тому числі, серед суддів, показують, що громадяни вважають головною загрозою для незалежності суддів якраз ВРП. Самі ж судді вважають найбільшою загрозою громадських активістів, парламент, а також – Вищу раду правосуддя.

Саме тому, головна мета антикорупційної стратегії є якнайшвидше завершення всіх процесів оцінювання та реформування.

Забезпечення незалежності доброчесної судової влади.

Мені здається, що якраз найбільшою небезпекою є невключення цього розділу до Стратегії. Адже тоді реформування буде несистемним. І реформування буде відбуватися, наприклад, в тій парадигмі, яка запропонована Національною радою реформ», — підкреслив Олександр Новіков.


11:15 Член ВРП Олег Прудивус також виступив з доповіддю.


11:30 Член ВРП Віктор Грищук зазначив стосовно довіри до ВРП, що лише за 5 місяців до Вищої ради правосуддя надійшло більше 41 тисячі різного роду звернень. «Чи це говорить про рівень довіри до ВРП? Я думаю, що це говорить», — зазначив він.


11:40 Голова НАЗК Олександр Новіков підкреслив, що НАЗК не отримала конкретних пропозицій стосовно того, як має виглядати в Антикорупційній стратегії відповідний розділ.

«Ми дуже очікуємо від ВРП та від Ради суддів, а також від окремих суддів конкретних пропозицій. Якщо ви дійсно вважаєте, що цей розділ не має бути частиною Антикорупційної стратегії, ви маєте розуміти альтернативу. Альтернатива запропонована Національною радою реформ (мається на увазі презентація Михайла Саакашвілі – прим. ред.). Ми не підтримуємо ліквідацію ВРП, ВККС. Ми підтримуємо ідею відновлення довіри до цих органів, до судової влади. Бо на моє глибоке переконання, саме судова влада – а ніяка інша, ні законодавча, ні виконавча – є фундаментом низького рівня корупції в державі», — підкреслив голова НАЗК.


 

11:55 Суддя Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду Наталія Блажівська підкреслила наступне.

«Питання незалежного і справедливого суду є визначальним критерієм розвитку права і суспільства. Визначення критеріїв для оцінки суддів є особливо важливим з огляду на часті спроби в різних молодих демократіях одягати політичні проблеми в юридичний одяг і представляти їх як неспроможність судової гілки влади.

Кожна гілка влади в конституційній демократії має поважати і не втручатись, не переймати на себе роль іншої. Раціональність і пропорційність передусім!

Лорд Стай з британської Палати Лордів зауважив: «Судова гілка влади може ефективно виконувати свою роль лише тоді, коли громадськість має певність, що суди, навіть якщо іноді неправі, діють повність незалежно». За словами судді Верховного Суду Канади Антонио Ламера – судова незалежність є істотною для справедливого вирішення спорів і гарантування захисту демократії і її цінностей. Незалежність суддів є життєвою кров’ю конституціоналізму в демократичному суспільстві. Судова незалежність має два компоненти: незалежність конкретного судді і незалежність правосуддя як такого в розумінні Конституції. В демократичному суспільстві мають бути дотримані гарантії за яких судді не можуть зазнавати втручання в їхню діяльність. Дуже часто, не розуміючи підходів, ми взагалі не розуміємо, яка методологія була застосовна до оцінки рівня довіри до суду в Україні. До прикладу, візьмемо EU Justice Scoreboard 2020.

Порівняння показників довіри до судів в різних країнах маємо проводити, виходячи з однакових критеріїв, які застосовуються у країнах ЄС і в Україні. До речі, в цьому ж звіті процитовано підхід Європейського Суду Справедливості, який вважає, що правила здійснення дисциплінарних проваджень мають попереджати ризик того, щоб дисциплінарні провадження не використовувалися як політичний контроль змісту судових рішень. Я підтримую тезу Олександра Федоровича Новікова про те, майбутня стратегія має грунтуватися на глибокому аналізі. І вважаю, що сьогодні ми завдяки ініціативні ВРП лише розпочинаємо конструктивний діалог.

Окремо, ми маємо чітко визначитись, що ми розуміємо під аналізом доброчесності. Адже ми часто густо спостерігали в минулому під аналізом доброчесності, фактично, оцінку змісту прийнятих судових рішень. Мною в минулі роки було проведено на базі Аспен інституту ряд заходів з проблематики доброчесності. І наші іноземні колеги дуже ретельно аналізують розвиток ситуації в Україні. Тому в наступні 4 роки ми разом з міжнародним організаціями , як їх партнери, будемо детально аналізувати в тому числі проблематику відновлення довіри до судової гілки влади».


 13:00 Наприкінці Олександр Новіков зазначив: «Мене трошки дивує позиція щодо необхідності включення цього Розділу. Такою ж є позиція Нацради реформ. Вони також наполягають на своєму баченні. Моє переконання, що судова влада має бути незалежною. Голова ВРП Андрій Овсієнко зауважив, що судді - це надбання суспільства і судова влада завжди була орієнтована на досягнення суспільно корисного результату. І судова влада готова вести конструктивний діалог. «Ми не закриваємо це обговорення, не ставимо крапку, і закликаємо до діалогу не лише суддів, але й НАЗК», - підкреслив він.


 

 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Як на Комітеті з питань правової політики обговорювали судову реформу Зеленського
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Вадим Кузнецов
    Вадим Кузнецов
    судья Центрального апелляционного хозяйственного суда
  • Оксана Олейник
    Оксана Олейник
    судья Высшего антикоррупционного суда
  • Владимир Гевко
    Владимир Гевко
    судья Хозяйственного суда Тернопольской области
загрузка...