Чи готова Україна вдвічі збільшити прожитковий мінімум

12:10, 26 августа 2020
Збільшення прожиткового мінімуму: підводні камені законопроекту.
Чи готова Україна вдвічі збільшити прожитковий мінімум
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Ініціатори законопроекту № 3515 зазначають, що збільшення прожиткового мінімуму призведе до підвищення рівня життя населення. Втім, документ містить ряд підводних каменів, які не можна ігнорувати.

Загальні положення законопроекту

19 серпня на сайті Верховної Ради зявився проект постанови про ухвалення в цілому законопроекту, яким передбачені зміни до законодавства у сфері формування прожиткового мінімуму. Найбільш визначна концепція, яку пропонують запровадити народні депутати – обчислення прожиткового мінімуму відносно середньої заробітної плати. Так, законопроект пропонує встановити прожитковий мінімум у 2021 році на рівні не менше 40% із поступовим зростанням мінімального показника до 50% у 2031 році. Загальна ідея полягає в тому, аби прожитковий мінімум перестав бути «сумою, достатньою для виживання», і перетворився на суму, що могла б забезпечувати більш-менш комфортне життя.

Так, згідно із даними Пенсійного фонду України, середня заробітна платня за червень 2020 року становить 11 197 гривень. Згідно з положеннями законопроекту, прожитковий мінімум зараз повинен становити 4478 гривень, що більше дійсного приблизно вдвічі.

Також законопроектом передбачена зміна принципу формування розмірів посадових окладів держслужбовців, зміни до способу визначення розміру стягнень за правопорушення та плати за адміністративні послуги. Окремо варто зазначити, що у перехідних положеннях законопроекту передбачено створення системи оподаткування доходів домогосподарства, що було однією з передвиборчих обіцянок «Слуги Народу».

Висновки ГНЕУ та профільного комітету

Головне науково-експертне управління Верховної Ради у своєму висновку зазначає, що виявило у законопроекті ряд суттєвих недоліків. Зокрема:

Відсутність грошового значення «розрахункова одиниця» та «штрафна ставка» та неможливість їх обрахування.

Пропонована редакція не надає можливих грошових значень цих термінів, через що важко оцінити адекватність заміни дійсних розмірів грошових стягнень, які прив’язані до неоподатковуваних мінімум громадян.

Виключення із понад 20 законів приписів про розміри певних платежів із подальшим визначенням розміру цих платежів Кабміном.

На думку управління, така пропозиція несе ризики для громадян, зокрема для підприємців. Адже такі платежі «встановлюються безпосередньо в законі з метою створити правові гарантії від їх різкого і непублічного підвищення рішеннями органів виконавчої влади». Проти таких змін також виступила Європейська Бізнес Асоціація.

Зміна розмірів оплати праці співробітників окремих державних відомств замість змін системи оплати усім держслужбовцям.

Такі зміни, замість розвивати сферу державної служби загалом та робити її більш привабливою для працевлаштування, можуть сприяти «ручному» управлінню окремими установами, яких можуть намагатися «купити» підвищенням фінансування.

Відсутність фінансово-економічного обґрунтування.

Депутати у пояснювальній записці не надали обґрунтування економічної доцільності ухвалення такого закону та жодних розрахунків можливих видатків державного бюджету, які пов’язані з ухваленням законопроекту.

Також, на думку управління, цей законопроект варто було б розділити на декілька та розглядати їх окремо, зважаючи на те, що питання, які порушуються у законопроекті, відносяться до відання різних комітетів ВР.

Комітет Верховної Ради соціальної політики та захисту прав ветеранів загалом підтримує зауваження Головного експертно-наукового управління, а також додає ряд своїх. Зокрема, що пропоновані зміни не застосовуються до ряду законів у сфері боротьбі з корупцією, через що можуть виникнути колізії. А також додає, що за розрахунками Мінфіну, пропоновані зміни призведуть до додаткових видатків Держбюджету в розмірі приблизно 215 млрд грн. Звідки буде виділено таку суму коштів, невідомо.

Втім, попри всі зауваження, комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Співдоповідачем на засідання Верховної Ради визначено голову комітету, яка, за сумісництвом, є однією з тих, хто подав цей законопроект.

Загалом ініціатива депутатів від «Слуги Народу» зараз виглядає неоднозначною. Особливо у контексті їхніх спроб боротьби з тіньовою економікою. Наприклад, шляхом запровадження «нульової декларації», про яку зараз активно говорить і Президент, і Прем’єр, вони планують вивести частину капіталу з тіні. Разом з цим положення законопроекту, яким передбачено збільшення мінімальних розмірів зарплат для держслужбовців, може рано чи пізно призвести до появи ініціативи щодо підвищення мінімальної заробітної плати для робітників. Така ситуація може сприяти переходу «в тінь» зарплат або ж припиненню діяльності цілих підприємств, які не будуть готові до суттєвого підвищення заробітної платні своїм співробітникам.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Марина Гниличенко
    Марина Гниличенко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Віктор Панкулич
    Віктор Панкулич
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду