В Нацбанку розповіли, як відповідати на дзвінки колекторів

В Національному банку України пояснили, як захиститися від погроз колекторів чи нав’язливих дзвінків через прострочений кредит сусіда. Також там прояснили ситуацію навколо законопроекту, який стосується діяльності колекторів.

Так, Національний банк отримав 535 скарг громадян на дії колекторів у липні 2020 року. Це майже третина від усіх отриманих за місяць скарг на дії небанківських фінансових установ. Дві головні проблеми, з якими стикаються клієнти: колектори телефонують боржнику з погрозами та колектори контактують із родичами чи сусідами боржника, які не мають жодного стосунку до кредиту.

Тому громадяни звертаються до Національного банку з проханнями роз’яснити, чи законно діють колектори та як захистити себе у випадку погроз чи нав’язливих дзвінків.

«Спочатку з’ясуймо, чому такі ситуації взагалі трапляються. Даючи кредит, фінансова компанія зазвичай просить позичальника дати телефон родича, колеги чи друга. Водночас установа не підписує з ними жодних документів про поручительство та може навіть не перевіряти справжність контактів. Натомість компанія розраховує, що у випадку прострочення кредиту його вдасться стягнути за допомогою колекторів.

Якщо ви особисто не давали дозвіл на використання вашого телефону, фінансова компанія та колектори порушують законодавство.

Якщо вам надходять дзвінки чи листи стосовно кредиту, який ви не брали та за яким не виступали поручителем, можна говорити про порушення Закону України «Про захист персональних даних». Номер телефону людини та її домашня адреса – це конфіденційні дані. Фінансова компанія та колектор не мають права на їх обробку без згоди власника.

Якщо колектор погрожує, він порушує законодавство.

По-перше, такі методи роботи колекторів як погрози, цілодобові дзвінки боржнику та членам родини, використання лайливих слів у повідомленнях, розповсюдження образливих фотоколажів тощо порушують низку статей Конституції України (статті 3, 21, 22 та 32), Цивільного кодексу України (статті 3, 291, 301, 302 та 308), Кримінального кодексу України (стаття 182).

По-друге, якщо колектор погрожує примусово стягнути борг, то він вводить людину в оману. Адже тільки органи Державної виконавчої служби та приватні виконавці мають законодавчі підстави примусово стягувати заборгованість, дотримуючись офіційних процедур, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Колекторські компанії мають право лише інформувати боржника чи поручителя за кредитом про наявність боргу.

Як себе захистити?

По-перше, потрібно дізнатися назву колекторської компанії, представники якої до вас телефонують. Якщо кредит жодним чином вас не стосується, варто пояснити ситуацію та попросити припинити дзвінки.

По-друге, якщо вам продовжують телефонувати щодо кредиту, який вас не стосується, зверніться з письмовою скаргою до керівництва колекторської компанії, а також до контакт-центру НБУ за телефоном 0 800 505 240. Також варто звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або до суду. Адже саме вони контролюють дотримання законодавства про захист персональних даних.

По-третє, якщо колектори погрожують, потрібно обов’язково звернутися до правоохоронних органів.

Як Національний банк планує врегулювати роботу колекторів?

Національний банк долучився до розроблення законопроєкту, над яким працює профільний комітет Верховної Ради, який має чітко визначити правила роботи колекторів, заборонити неетичну поведінку та встановити санкції за порушення.

Серед головних змін, що пропонуються:

• банки та фінансові компанії ще на етапі підписання договору повинні попереджати клієнта про залучення колектора у випадку прострочення за кредитом;
• колектори будуть зобов’язані дотримуватися вимог етичної поведінки;
• Національний банк вестиме реєстр колекторів;
• банки та фінансові компанії контролюватимуть поведінку залучених ними колекторів, а також зобов’язуватимуться повідомляти НБУ про укладені угоди з колекторами», - зазначили в НБУ.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.