МОН розробило проект національної стратегії розвитку інклюзивної освіти: чого чекати школярам

08:02, 14 сентября 2020
Документ вже направлено на погодження до Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю.
МОН розробило проект національної стратегії розвитку інклюзивної освіти: чого чекати школярам
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Міністерство освіти і науки (МОН) розробило проект Національної стратегії розвитку інклюзивної освіти на 2020-2030 роки та план заходів з її реалізації. Документ направлено на погодження до Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю, Мінсоцполітики, Національної асамблеї людей з інвалідністю тощо.

Розроблена Національна стратегія має на меті вирішити такі завдання:

- виявити та якісно оцінити особливі освітні потреби (ООП) у здобувачів освіти; 

- створити умови для навчання у районах або об'єднаних громадах кожній особі відповідно до її ООП;

- підвищити рівень підготовленості педагогічних працівників для задоволення потреб кожного здобувача освіти;

- удосконалити механізми фінансування освіти осіб з ООП;

- забезпечити в закладах освіти умови для здобуття якісної освіти особами з ООП.

Реалізація визначених проектом Національної стратегії цілей і завдань буде здійснюватися у такі етапи. 

I етап (2020-2021 роки) передбачає:

- аналіз сучасного стану розвитку інлюзивної освіти;

- аналіз освітніх потреб здобувачів освіти з урахуванням індивідуальних потреб та можливостей;

- розроблення та прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації Національної стратегії розвитку інклюзивної освіти;

- забезпечення якісної сучасної уніфікованої територіально-доступної оцінки освітніх потреб;

- розробку моделі фінансування, направленої на підтримку осіб з особливими освітніми потребами, з урахуванням індивідуальних потреб та можливостей;

- створення моделі раннього втручання.

II етап (2022 - 2028 роки) передбачає:

- упровадження системи взаємодії закладів освіти з усіма заінтересованими сторонами;

- упровадження дієвих механізмів моніторингу забезпечення освітніх потреб здобувачів освіти з урахуванням індивідуальних потреб та можливостей;

- упровадження гнучкого фінансового механізму комплексного задоволення потреб здобувачів освіти з особливими освітніми потребами з урахуванням рівнів підтримки;

- упровадження якісних освітніх послуг на місцях;

- упровадження додаткових послуг підтримки осіб з особливими освітніми потребами відповідно до їхніх потреб та можливостей;

- забезпечення архітектурної доступності закладів освіти згідно з державними будівельними нормами;

- упровадження дієвої системи психолого-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу;

- забезпечення закладів освіти кваліфікованими кадрами, які задовільняють запити осіб з особливими освітніми потребами;

- забезпечення доступності до якісної освіти;

- проведення інформаційної кампанії.

III етап (2029-2030 роки) передбачає:

- комплексний аналіз розвитку інклюзивної освіти в Україні та за регіонами;

- аналіз досягнення очікуваних результатів, визначених Національною стратегією розвитку інклюзивної освіти (за регіонами);

- визначення стратегічних напрямів подальшого розвитку інклюзивної освіти в Україні.

При цьому у МОН зазначають, що станом на вересень 2020 року відкрито 633 інклюзивно-ресурсних центри, які прийшли на заміну психолого-медико-педагогічним консультаціям (ПМПК). У 2019-2020 навчальному році 35,14% шкіл мали інклюзивні класи. 

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що МОН розробило інструктивно-методичні рекомендації щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами у школах на 2020-2021 навчальний рік.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Ответственности за нарушение правил военного учета не избежать – эфир на Право ТВ
Telegram канал Sud.ua
Ответственности за нарушение правил военного учета не избежать – эфир на Право ТВ
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Руслан Гринчук
    Руслан Гринчук
    суддя Хмельницького апеляційного суду
  • Надія Губенко
    Надія Губенко
    суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді