Обмеження на окреме оскарження ухвал скасовано КСУ: як ККС вирішив прогалину

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 404/1248/19, розглядаючи касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження у кримінальному провадженні, дійшов такого висновку:

якщо законодавець не привів ч. 2 ст. 392 КПК у відповідність до Конституції України та Рішення Конституційного Суду України № 4-р/2019, то це не може обмежувати право особи на оскарження судового рішення в апеляційному порядку.

Рішенням Конституційного Суду України № 4-р/2019 положення ч. 2 ст. 392 КПК щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Тобто з моменту прийняття Рішення Конституційним Судом України скасовано обмеження на окреме оскарження ухвал про продовження строку тримання особи під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції.

Кіровський районний суд м. Кіровограда ухвалою від 25 травня 2020 року відмовив у задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і продовжив строк тримання його під вартою.

Кропивницький апеляційний суд ухвалою від 1 червня 2020 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого на вказану ухвалу суду першої інстанції.

При цьому в ухвалі апеляційного суду зазначено, що станом на дату надходження апеляційної скарги обвинуваченого законодавцем не було приведено ч. 2 ст. 392 КПК у відповідність до Конституції України та зазначеного Рішення Конституційного Суду. Тому за відсутності спеціальних норм, що чітко визначають порядок, строки апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції про продовження строку тримання під вартою на стадії судового розгляду кримінального провадження та процедуру апеляційного розгляду цих скарг, апеляційний суд без відповідного нормативно-правового регулювання не має повноважень приймати до розгляду апеляційні скарги на вказані ухвали суду першої інстанції.

На думку ККС, апеляційний суд, ухвалюючи зазначене рішення, керувався нормою кримінального процесуального закону, яку визнано неконституційною.

Саме це стало підставою для скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції.

Раніше КЦС пояснив, коли нерухоме майно стає предметом набуття за набувальною давністю.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.