Що є визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності

12:57, 15 октября 2020
Поділ будинку між колишнім подружжям: практика ВС.
Що є визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності

Визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 286/3653/18.

Обставини справи

Колишня дружина звернулася в суд до чоловіка з позовом, вимоги якого уточнила під час розгляду справи та просила провести розподіл житлового будинку з господарськими спорудами, виділивши їй в натурі на праві приватної власності S частину житлового будинку за варіантом № 2, проведеної будівельно-технічної експертизи.

Позов мотивовано тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі та за рахунок спільних грошових і трудових затрат спільно здійснили будівництво житлового будинку.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області за позивачем визнано право власності на ½ частину вказаного житлового будинку. Спірний будинок складається із 4 нежитлових кімнат, кухні, 2 коридорів, кладової, до будинку примикає також ґанок, біля будинку знаходиться сарай, колодязь та огорожа.

Між сторонами шлюб розірвано, позивач неодноразово зверталася до відповідача з проханням провести в добровільному порядку поділ нерухомого майна в натурі, проте відповідач від поділу відмовлявся.

Позивач просила провести розподіл будинку за варіантом № 2, проведеної будівельно-технічної експертизи від 26 квітня 2019 року, виділивши їй гараж у власність з тих підстав, що їй на праві власності належить трактор та інша сільськогосподарська техніка, тобто їй необхідне приміщення для зберігання цього рухомого майна.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області позов задоволено.

Розділено між колишнім подружжям будинок, виділивши на праві приватної власності позивачу частину домоволодіння, а саме: коридор 1-1 площею 9,6 кв. м, кладовку 1-2 площею 5,28 кв. м, кімнату 1-3 площею 16,4 кв. м, кімнату 1-6 площею 9,5 кв. м, кухню 1-7 площею 10,9 км. м, коридор 1-8 площею 7,5 кв. м, ґанок «а» площею 7,0 кв. м, сарай «В» площею 22,6 кв. м, сарай «в» площею 6,1 кв. м, сарай «в-1» площею 7,8 кв. м, гараж «Г» площею 24,6 кв. м, альтанку «Д» площею 7,1 кв. м, вбиральню «Т» 1 кв. м, а 1/2 частину колодязя «К» 7 п. м в спільне користування з відповідачем вартістю 121 795 грн, що становить 50/100 частини спірного домоволодіння.

Відповідачу виділено частину домоволодіння, а саме: кімнату 1-4 площею 23 кв. м, кімнату 1-5 площею 11,5 кв. м., літню кухню-сарай «Б» площею 86 кв. м, сарай «б» площею 29,3 кв. м, сарай «б-1» площею 15,6 кв. м, а ½ частину колодязя «К» 7 п. м в спільне користування з позивачем на загальну суму 121 205 грн, що становить 50/100 частин спірного домоволодіння.

За відхилення від рівності часток домоволодіння з позивача стягнуто на користь відповідача грошову компенсацію в розмірі 295 грн. Відповідача зобов’язано: закласти дверні пройми між приміщеннями поз. 1-3 та поз. 1-4, між приміщенням поз. 1-6 та поз. 1-5, у внутрішній стіні між приміщеннями поз. 1-4 та поз. 1-5 влаштувати дверний пройом з подальшим встановленням дверного блоку для доступу з приміщення поз. 1-4 до приміщення поз. 1-5, до приміщення поз. 1-4 зі сторони внутрішнього двору прибудувати прибудову у вигляді тамбуру коридору, в приміщенні поз. 1-4 у зовнішній капітальній стіні пробити дверний пройм з подальшим встановленням дверного блоку.

Постановою Житомирського апеляційного суду, рішення суду першої інстанції змінено в частині розподілу судових витрат. В іншій частині рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі касатор, не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій в частині розподілу спірного будинку, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення та розподілити спірний будинок в натурі за варіантом № 3 висновку експерта, виділивши йому частину будинку з гаражем.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС підкреслили, що відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.

ВС зауважив, що якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.

Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно.

У справі,  яка переглядається, суди встановили, що сторони, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, шляхом спільних грошових та трудових затрат здійснили будівництво житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.

ВС зауважив, що висновком експерта, складеним за результатами проведення експертного дослідження в галузі оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи, визначено дійсну ринкову вартість будинку у розмірі 243 000 грн, та запропоновано 3 варіанти його поділу.

Перший із запропонованих експертом варіант поділу будинку не влаштовував жодну із сторін.

Варіант № 3 поділу спірного будинку, запропонований експертом та на якому наполягав відповідач, передбачав суттєве відступлення від ідеальних часток та значний розмір грошової компенсації.

Установивши, що варіант № 2 поділу, запропонований експертом є найбільш наближений до ідеальних часток кожного із співвласників та відповідає їх інтересам, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про поділ між співвласниками будинку в натурі саме за цим варіантом, оскільки він передбачає можливість виділення співвласникам найбільш ізольованих житлових та підсобних приміщень із найменшим відхиленням від ідеальних часток співвласників із незначною виплатою різниці вартості часток (295 грн).

Оскільки внаслідок виділу майна у натурі відбулося незначне відхилення від розміру ідеальних часток співвласників, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обґрунтовано стягнув з відповідача компенсацію за зменшення частки позивача у розмірі 295 грн, на яку остання погодилась.

ВС зауважив, що доводи касаційної скарги за своїм змістом зводяться до незгоди з наданою судами оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на необхідність переоцінки цих доказів і обставин в тому контексті, який, на думку відповідача, свідчить про доцільність поділу спірного будинку саме за варіантом № 3 висновку експерта.

Вказані доводи не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки у справі, яка переглядається, судами надано належну оцінку всім наданим сторонами доказам, до переоцінки яких, в силу приписів статті 400 ЦПК України, суд касаційної інстанції вдаватись не може з тих підстав, що встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції – без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, коли суд може відступити від засад рівності часток подружжя.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Атестація прокурорів місцевих прокуратур: враження прокурорів від іспиту
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Елена Ганечко
    Елена Ганечко
    ­судья Шестого апелляционного административного суда
  • Галина Мигаль
    Галина Мигаль
    судья Франковского районного суда Львова
  • Вячеслав Песков
    Вячеслав Песков
    судья Кассационного хозяйственного суда Верховного Суда
  • Гюндуз Мамедов
    Гюндуз Мамедов
    заместитель Генерального прокурора Украины
загрузка...