Дисциплінарна справа щодо голови КАС ВС Михайла Смоковича: з’явився текст рішення ДП ВРП

17:50, 15 октября 2020
Вища рада правосуддя опублікувала текст ухвали ДП про відкриття дисциплінарної справи стосовно голови КАС Верховного Суду Михайла Смоковича.
Дисциплінарна справа щодо голови КАС ВС Михайла Смоковича: з’явився текст рішення ДП ВРП

На сайті Вищої ради правосуддя з’явився текст ухвали Другої дисциплінарної палати ВРП про відкриття дисциплінарної справи стосовно голови Касаційного адміністративного суду Верховного Суду Михайла Смоковича.

Зазначимо, що відкриття дисциплінарної справи ще не означає, що суддю притягнуто до відповідальності.

Нижче наводимо текст ухвали ДП ВРП.

ВИЩА РАДА ПРАВОСУДДЯ

ДРУГА ДИСЦИПЛІНАРНА ПАЛАТА

УХВАЛА

12 жовтня 2020 року

      Київ

               № 2809/2дп/15-20

Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Смоковича М.І.

 Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі

головуючого – Худика М.П., членів Артеменка І.А., Прудивуса О.В., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Блажівської О.Є. за результатами попередньої перевірки скарги Маселка Романа Анатолійовича стосовно судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Смоковича Михайла Івановича,

 встановила:

до Вищої ради правосуддя надійшла скарга Маселка Р.А. (вх. № М-146/22/7-20 від 14 лютого 2020 року) на дії судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Смоковича М.І.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 14 лютого 2020 року скаргу Маселка Р.А. передано на розгляд члену Вищої ради правосуддя Блажівській О.Є.

Відповідно до статті 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.

Згідно із частиною першою статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарне провадження розпочинається після отримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скарги щодо дисциплінарного проступку судді, повідомлення про вчинення дисциплінарного проступку суддею або після самостійного виявлення членами Вищої ради правосуддя з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення суддею дисциплінарного проступку, або за ініціативою Дисциплінарної палати, Комісії з питань доброчесності та етики чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом (дисциплінарна скарга).

Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги готує матеріали у строки, встановлені регламентом, з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.

Заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Блажівську О.Є., вивчивши висновок та матеріали попередньої перевірки, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Смоковича М.І. з огляду на таке.

У скарзі Маселка Р.А. зазначено, що рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК, Національне агентство) від 19 квітня 2019 року № ____ доручено провести повну перевірку декларації судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Смоковича М.І.

За результатами повної перевірки декларації НАЗК прийняло рішення від 11 жовтня 2019 року № ____, в якому констатувало наявність у діях Смоковича М.І. ознак правопорушення, визначеного частиною четвертою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), а саме, подання недостовірних відомостей у декларації.

Зокрема, НАЗК встановлені такі порушення:

у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації за 2017 рік Смокович М.І. вказав відомості про квартиру площею ____ кв. м у місті Луцьку, що належить на праві спільної власності дочці (частка власності – 33 %) та сину (частка власності – 33 %), які, як вказано у розділі 2.2 декларації, є членами сім’ї судді. Однак не зазначив, що частка зазначеної квартири перебуває у власності його матері. За даними Національного агентства, ці дані підтверджуються витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Таким чином, Смокович М.І. не вказав дані про всіх співвласників квартири у місті Луцьку, що належить членам сім’ї судді на праві спільної власності. Зокрема, не зазначив свою матір як співвласницю квартири, чим порушив вимоги підпункту «б» пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», згідно з яким у декларації зазначається інформація про усіх співвласників майна, якщо таке майно перебуває у спільній власності;

у розділі 12 «Грошові активи» декларації суддя вказав відомості про грошові кошти, розміщені на рахунку в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», у розмірі ____ грн та ____ євро. Також суддя зазначив про наявність готівкових коштів у розмірі _____ гривень.

Водночас, за даними Національного агентства, відповідно до довідки з банку на рахунку було розміщено ______ грн, відомості про які не відображено у декларації.

Як зазначено в рішенні Національного агентства, суддя пояснив, що ці кошти у декларації вказані як готівкові. Однак будь-яких документів на підтвердження цього суддя не надав.

Крім того, суддя не пояснив, чому він зазначив про наявність грошових коштів на двох рахунках в одному банку і не вказав відомостей про наявність коштів на третьому рахунку у цьому самому банку. Це дає підстави вважати, що суддя був обізнаний з вимогою про декларування грошових коштів, розміщених на рахунках у банку, та усвідомлював різницю між декларуванням коштів на рахунках банку та готівкових коштів, що може свідчити про умисне недекларування зазначених коштів.

Таким чином, Смокович М.І. зазначив недостовірні відомості про розмір коштів, розміщених на банківських рахунках, та про розмір готівкових коштів. Зокрема, суддя не вказав _____ грн, розміщених на банківському рахунку, що перевищує 100 та не перевищує 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на день подання декларації. Вказане свідчить про недотримання суддею вимог пункту 8 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».

За результатами перевірки Національне агентство констатувало наявність у діях судді Смоковича М.І. ознак адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 172-6 КУпАП.

Враховуючи зазначене, Маселко Р.А. вважає, що наведені факти свідчать, що суддя Смокович М.І. вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей та умисне незазначення відомостей, визначених законодавством).

Маселко Р.А. долучив до скарги копію рішення НАЗК від 11 жовтня 2019 року № ____ «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої Смоковичем М.І., суддею, Головою Касаційного адміністративного суду Верховного Суду».

Відповідно до резолютивної частини зазначеного рішення НАЗК вирішило, зокрема, що суб’єкт декларування при складанні та поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік:

не зазначив відомості про всіх співвласників квартири, яка належить на праві спільної сумісної власності членам сім’ї (дочці та сину);

зазначив недостовірні відомості про ідентифікаційні номери мотоцикла та легкового автомобіля;

зазначив відомості про дохід, отриманий членом сім’ї (дружиною), у вигляді подарунка у негрошовій формі, розмір якого не перевищує п’яти прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, які не підлягають зазначенню у декларації;

зазначив недостовірні відомості про розмір коштів, розміщених на банківських рахунках, та про розмір готівкових коштів, чим не дотримався вимог пунктів 2, 3, 7 та 8 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».

Крім того, НАЗК встановило, що недостовірні відомості, зазначені у декларації, відрізняються від достовірних на суму понад 100 та менше 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб; у діях суб’єкта декларування вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 172-6 КУпАП; наявність конфлікту інтересів не встановлено; правові підстави для встановлення ознак незаконного збагачення відсутні.

Під час проведення попередньої перевірки судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Смоковичу М.І. було запропоновано надати письмові пояснення по суті скарги.

У поясненнях стосовно незазначення співвласників квартири у місті Луцьку суддя Смокович М.І. вказав, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» в редакції, що діяла на час проведення повної перевірки, у декларації зазначаються відомості про: прізвище, ім’я, по батькові, число, місяць і рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта громадянина України, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі суб’єкта декларування та членів його сім’ї, зареєстроване місце їх проживання, а також місце фактичного проживання або поштову адресу, на яку суб’єкту декларування Національним агентством може бути надіслано кореспонденцію, місце роботи (проходження служби) або місце майбутньої роботи (проходження служби), займану посаду або посаду, на яку претендує, та категорію посади (якщо така є) суб’єкта декларування.

Згідно з підпунктом «б» пункту 2 частини першої статті 46 цього Закону, якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Суддя Смокович М.І. зазначив, що з огляду на тлумачення зазначених норм закону в сукупності під час декларування відповідних відомостей він вважав, що у разі перебування нерухомого майна у спільній власності декларуванню підлягає майно, яке належить на праві власності лише членам його сім’ї. Оскільки мати не була членом його сім’ї в розумінні норм Закону України «Про запобігання корупції» в редакції, що діяла на час проведення повної перевірки, у декларації за 2017 рік про неї як співвласника квартири не зазначено.

Крім того, суддя Смокович М.І. у письмових поясненнях зазначив, що впевненість у правильності такого тлумачення закону була підтверджена прийняттям декларації за 2017 рік автоматизованою системою, через яку здійснюється подання декларацій, Оскільки, як відомо, автоматизована система не допускає подання декларації, в якій не вказані обов’язкові для заповнення відомості. До того ж, під час подання декларацій за звітні періоди у подальшому вказана помилка була виправлена, в тому числі у зв’язку зі змінами в програмному забезпеченні автоматизованої системи, а саме, встановлення неможливості декларування відомостей про об’єкт нерухомого майна без зазначення всіх його співвласників.

Суддя Смокович М.І. зауважив, що зазначена помилка є суто «методологічною» та не призвела до спотворення інформації про статки суб’єкта декларування, оскільки вказана квартира як об’єкт нерухомості з його характеристиками, а саме площею, адресою, реєстраційним номером, датою набуття у власність, була зазначена у декларації, однак не було вказано лише одного з трьох її співвласників. Тому, на думку судді, таку неточність у декларації за 2017 рік необхідно кваліфікувати як помилку, а не результат умисних дій, спрямованих на викривлення або приховування інформації.

Щодо зазначення недостовірних відомостей про розмір коштів, розміщених на банківських рахунках, і про розмір готівкових коштів суддя Смокович М.І. надав такі пояснення.

Згідно з висновком НАЗК, наведеним у рішенні від 11 жовтня 2019 року № ____, суб’єкт декларування зазначив недостовірні відомості про розмір коштів, розміщених на банківських рахунках, та про розмір готівкових коштів. При цьому Національне агентство дійшло висновку, що такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а у діях суб’єкта декларування вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 172-6 КУпАП.

Стосовно наведеного суддя Смокович М.І. зауважив, що при заповненні декларації у вказаній частині сума коштів на поточному рахунку в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» не була виокремлена з коштів, зазначених як готівкові, в сумі ____ гривень. Фактично у складі активу «готівкові кошти» були вказані наявні готівкові кошти в розмірі _____ грн і сума залишку грошових коштів на поточному (зарплатному) рахунку в банківській установі в розмірі ____ грн, що в сукупності становило _____ грн з урахуванням округлення до ___ гривні.

Суддя Смокович М.І. наголосив, що зазначення грошових коштів у сумі ____ грн у складі виду активу «готівкові кошти», а не у складі виду активу «кошти, розміщені на банківських рахунках», не містить ознак приховування або перекручення відомостей про статки суб’єкта декларування та не призвело до декларування недостовірних (неправдивих) відомостей.

Отже, суддя Смокович М.І. вважає, що вказані неточності є «очевидною методологічною помилкою».

Крім того, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Смокович М.І. у поясненнях зазначив, що у зв’язку з незгодою з висновками стосовно декларування ним недостовірних відомостей, наведеними у рішенні Національного агентства від 11 жовтня 2019 року № ____, оскаржив це рішення в судовому порядку.

Попередньою перевіркою встановлено, що відповідно до відомостей, наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року прийнято до розгляду позовну заяву Смоковича М.І. до Національного агентства про визнання протиправним та скасування рішення від 11 жовтня 2019 року № ____ та відкрито спрощене позовне провадження у справі № НОМЕР_1 без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Під час вирішення питання про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи врахуванню підлягає таке.

Центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, є Національне агентство з питань запобігання корупції (стаття 4 Закону України «Про запобігання корупції»).

За приписами статті 11 вказаного Закону саме Національне агентство з питань запобігання корупції здійснює в порядку, визначеному цим Законом, контроль та перевірку декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проводить моніторинг способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Крім того, Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має права, визначені статтею 12 зазначеного Закону.

Частинами другою та третьою статті 12 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що у разі виявлення порушення вимог цього Закону щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб або іншого порушення цього Закону Національне агентство вносить керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації припис щодо усунення порушень законодавства, проведення службового розслідування, притягнення винної особи до встановленої законом відповідальності; у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду згідно з рішенням Національного агентства; у разі виявлення ознак іншого корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції.

Відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» повна перевірка декларації полягає у з’ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період провадження суб’єктом декларування діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.

Обов’язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством.

Обов’язковій повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб’єктами декларування, у разі виявлення у них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю.

Національне агентство проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.

Отже, встановлення обставин відображення у декларації недостовірних відомостей належить до виключної компетенції вказаного уповноваженого органу виконавчої влади зі спеціальним статусом. При цьому відповідно до статті 12 Закону України «Про запобігання корупції» у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду згідно з рішенням Національного агентства, а у разі виявлення ознак іншого корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції.

Пунктом 10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності з підстав зазначення у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисного незазначення відомостей, визначених законодавством.

Отже, обставини, встановлені на підставі висновку, наданого центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, щодо зазначення суддею Смоковичем М.І. у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, недостовірних відомостей, вказують на наявність у діях зазначеного судді ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Попередньою перевіркою встановлено, що стосовно судді Смоковича М.І. НАЗК як центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, надано висновок, згідно з яким при здійсненні суддею Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Смоковичем М.І. декларування за 2017 рік мало місце зазначення недостовірних відомостей.

Вказане може свідчити про наявність у діях судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Смоковича М.І. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Водночас питання щодо наявності суб’єктивної сторони вказаного дисциплінарного проступку, а отже і підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, має бути предметом перевірки Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя в межах розгляду відповідної дисциплінарної справи.

Керуючись статтями 43–46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 ухвалила:

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Смоковича Михайла Івановича.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                            М.П. Худик

 Члени Другої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                            І.А. Артеменко

                                                                                                 О.В. Прудивус

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Атестація прокурорів місцевих прокуратур: враження прокурорів від іспиту
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Юрий Сорока
    Юрий Сорока
    судья Волынского окружного административного суда
  • Сергей Болотин
    Сергей Болотин
    судья Хмельницкого апелляционного суда
  • Олег Сушко
    Олег Сушко
    судья Седьмого апелляционного административного суда
  • Виктор Маслов
    Виктор Маслов
    судья Высшего антикоррупционного суда
  • Василий Сачук
    Василий Сачук
    судья Ровненского апелляционного суда
загрузка...