Мін’юст розробив законопроект щодо уніфікації проведення публічних консультацій

На засіданні уряду 21 жовтня міністр юстиції Денис Малюська представить на розгляд Кабінету Міністрів законопроєкт «Про публічні консультації». У пояснювальній записці міністр зазначає, що документ розробили з метою уніфікації підходів до публічних обговорень проєктів документів органів влади та місцевого самоврядування. На думку пана Малюськи, станом на зараз, питання публічних консультацій регульовано фрагментарно, а саме регулювання має ряд прогалин, які необхідно заповнити.

Суб’єкти та сфери регулювання

Для початку, автори документа визначають коло суб’єктів владних повноважень, які зобов’язані проводити публічні консультації щодо формування та реалізації політик, підготовки стратегічних і програмних документів та проєктів нормативно-правових актів. До таких суб’єктів відносяться:

• Президент;
• Верховна Рада;
• Центральні та місцеві органи виконавчої влади;
• Органи влади АР Крим;
• Органи місцевого самоврядування;
• Державні колегіальні органи;
• НБУ;
• Інші державні органи під час виконання владних управлінських функцій або установи, наділені владними повноваженнями.

Іншою стороною правовідносин, які регулює цей законопроєкт, може бути як все населення України, так і лише певна вузька соціальна група – залежно від того, на яке коло людей вплине ухвалення певного рішення чи документа, та форми проведення консультацій.

Також у документі визначені питання, на які поширюється сфера регулювання законопроєкту. Хоча, точніше буде сказати – на які не поширюється. Тобто документ визначає питання, щодо яких публічні консультації не проводяться:

• Проведення референдумів, громадських слухань, загальних зборів громадян, внесення місцевої ініціативи;
• Проведення мобілізації, запровадження воєнного стану, інші питання забезпечення обороноздатності;
• Документи індивідуальної дії, створення певних органів; дії щодо підписання і ратифікації міжнародних договорів, надання гуманітарної допомоги; документи щодо участі українських делегацій у міжнародних заходах;
• Правовідносини, що регулюються Бюджетним кодексом.

Також без проведення консультацій у терміновому порядку можна розробляти та ухвалювати акти, які пов’язанні із запобіганням надзвичайних ситуацій, ліквідацією їх наслідків, виникненням загрози життю, здоров’ю свободі чи безпеці людей. Втім, такі дії можливі лише за умови, що в день ухвалення документа публікуються його текст, а також належне обґрунтування терміновості ухвалення такого документа.

Порушення вимог щодо проведення публічних консультацій може бути підставою для перегляду прийнятого акта та внесення до нього змін чи повне скасування.

Форми проведення консультацій

Законопроєкт передбачає три види публічних консультацій: публічні обговорення, адресні консультації та електронні консультації. При цьому у документі міститься норма, яка дозволяє проводити консультації одночасно у кількох формах.

Публічні обговорення – це традиційні заходи. Круглі столи, конференції, опитування фокус-групи і т.ін., які доступні для всіх охочих. Адресні консультації – це звернення напряму до групи людей або організацій, що представляють їх інтереси, на яких ухвалення певного документа матиме безпосередній вплив.

Електронні консультації – це обговорення проєктів документів усіма зацікавленими громадянами на відповідній електронній платформі. У законопроєкті передбачено, що, крім публікації проєктів актів на своєму сайті, усі суб’єкти владних повноважень зобов’язані публікувати документи для обговорення на онлайн-платформі для публічних консультацій.

Таку платформу має створити Міністерство цифрової трансформації. У свою чергу, перехідні положення законопроєкта передбачають, що до створення платформи всі суб’єкти владних повноважень проводять обговорення лише на своєму сайті. Зважаючи на те, що одним із таких суб’єктів визначено органи місцевого самоврядування, значній кількості ОТГ треба буде в терміновому порядку створити для себе сайти протягом 6 місяців з моменту ухвалення цього законопроєкту.

Терміни проведення публічних консультацій визначає орган, який розробив проєкт документа, виходячи зі складності питання, терміновості та пріоритетності його вирішення та інших факторів. При цьому термін консультацій не може бути меншим за 15 робочих днів, якщо інше не визначено певним законом або міжнародних договором.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Денис Малюська обговорив з повіреною у справах США перевірку членів ВРП на доброчесність.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.