Поділ авто подружжя: позиція Верховного Суду

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 537/78/19 та установивши, що автомобіль придбаний під час шлюбу сторін, є спільною сумісною власністю подружжя, проте відповідач відчужив його без згоди позивача як іншого із подружжя, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню грошова компенсація вартості 1/2 частини спірного транспортного засобу.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що колишня дружина звернулася до суду з позовом до чоловіка про поділ спільного майна подружжя.

Позовна заява мотивована тим, під час шлюбу за спільні кошти подружжя придбаний автомобіль марки «Toyota Camry».

У зв`язку з тим, що між сторонами погіршилися відносини, у 2014 році ними було прийнято рішення щодо окремого проживання, і саме в цей період вона також зверталась до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача аліментів на її користь на утримання неповнолітньої дитини, за наслідками розгляду якої 28 серпня 2014 року судом ухвалено рішення про задоволення її позовних вимог.

У подальшому відповідач звернувся до неї з пропозицією поновити їх відносини, на що вона погодилась та на переконання відповідача подала до відділу державної виконавчої служби заяву про закриття виконавчого провадження щодо стягнення аліментів.

Вказувала на те, що спірний автомобіль фактично перебував в особистому користуванні відповідача, а у 2017 році вона дізналася про те, що відповідач продав автомобіль без її згоди.

У грудні 2018 року відповідач звернувся до неї з позовом про розірвання шлюбу.

З урахуванням зазначеного, просила визнати, що їй та відповідачу належало кожному по 1/2 частини автомобіля 2008 року випуску, який є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя; у порядку поділу спільного майна подружжя - автомобіля «Toyota Camry», 2008 року випуску, стягнути з відповідача на її користь 120 295,50 грн як компенсацію вартості 1/2 частини у спільному майні подружжя.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області позов задоволено частково. Визнано автомобіль об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, набутим за час шлюбу. Зобов’язано відповідача сплатити на користь позивача ½ частини вартості автомобіля.

Постановою Полтавського апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС зазначили, що у випадку, коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя, і не в інтересах сім’ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України  від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу відповідно до частин другої та третьої статті 325 ЦК України, можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

ВС підкреслив, що вказаною постановою роз`яснено, що сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому прядку суд має виходити з презумпції рівності часток. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначенням кола об’єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди – виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Поділу підлягає усе майно, що є у спільній сумісній власності подружжя.

Установивши, що автомобіль придбаний під час шлюбу сторін, є спільною сумісною власністю подружжя, проте відповідач відчужив його без згоди позивача як іншого із подружжя, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню грошова компенсація вартості 1/2 частини спірного транспортного засобу.

При цьому висновки судів попередніх інстанцій у повній мірі узгоджуються  з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду  від 3 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц (провадження № 61-9018сво18), відповідно до яких, у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв’язку з припиненням її права на спільне майно.

Отже, доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій помилково врахували звіт про оцінку транспортного засобу від 6 грудня 2018 року, є необґрунтованими та суперечать правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц (провадження № 61-9018сво18), оскільки вартість майна, що підлягає поділу, визначається з дійсної ринкової вартості майна на час розгляду справи.

Враховуючи обставини справи Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції – без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що є визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.