Кваліфікаційний іспит адвоката: ВС висловився щодо встановлення часу складання іспиту

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу № 826/11725/17 та встановив, що забезпечення належних умов для складання кваліфікаційного іспиту віднесено до дискреційних повноважень КДКА.

Обставини справи

Позивач звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області (відповідач-1) та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (відповідач-2), в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо направлення позивачу копії рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із порушенням встановленого законом терміну;

- скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

- скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області, яким визнано позивачку такою, що письмовий кваліфікаційний іспит не склала, до складення усного кваліфікаційного іспиту не допускати та відмовлено особі у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту;

- зобов`язати кваліфікаційну палату кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення таких іспитів;

- визнати, що Кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області порушено п. 12 Порядку проведення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту, а саме протиправно обмежено час складання письмового іспиту трьома годинами;

- зобов`язати кваліфікаційну палату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області під час проведення повторного кваліфікаційного іспиту у ОСОБА_1 надати для написання письмового іспиту шість годин;

- визнати, що 20.01.2017 Кваліфікаційною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області протиправно проведено іспит у позивача по Програмі складання кваліфікаційного іспиту, затвердженої рішенням РАУ № 68 від 26.02.2016;

- зобов`язати Кваліфікаційну палату кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області провести повторний кваліфікаційний іспит у особи за Програмою складання кваліфікаційного іспиту, затвердженої рішенням РАУ № 153 від 01.06.2013.                  

Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо направлення позивачу копії рішення вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із порушенням встановленого законом терміну та протиправністю прийняття оскаржуваних рішень, оскільки, на думку позивача, відповідач - 1 неправомірно обмежив позивача трьома годинами для складання іспиту та проведенням іспиту за Програмою складання кваліфікаційного іспиту, затвердженої рішенням РАУ № 68 від 26.02.2016. Крім того, позивачем вказано, що відповідач-1 не забезпечив належних умов для складення іспиту, оскільки під час кваліфікаційного іспиту в приміщенні знаходились сторонні особи, які навмисно перешкоджали їй належним чином підготувати відповіді на екзаменаційні питання.

Рішення суду

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва адміністративний позов задоволено частково.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Скасовано рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області  «Про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту».

Визнано протиправними дії Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області щодо проведення 20.01.2017 кваліфікаційного іспиту особи по Програмі складання кваліфікаційного іспиту, затвердженої рішенням Ради адвокатів України № 68 від 26.02.2016, та обмеження часу складання іспиту трьома годинами.

Зобов`язано Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Хмельницької області провести повторний кваліфікаційний іспит особи за Програмою складання кваліфікаційного іспиту, затвердженої рішенням Ради адвокатів України № 153 від 01.06.2013.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС підкреслили, що на виконання норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 270 затверджено Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні.

Згідно з п. 12 розділу 4 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 № 270, на виконання письмової роботи та для підготовки до усної відповіді особі надається час, який повинен становити не менше двох годин та не повинен перевищувати шести годин для кожної частини іспиту. У випадку, коли письмовий іспит триває понад чотири години, усний іспит може бути призначений комісією на іншу дату.

ВС зазначив, що зміст наведених норм у своїй сукупності свідчить про самостійне право КДКА на вирішення певного кола питань (у тому числі й встановлення часу, необхідного для виконання письмового завдання, а також оцінювання іспиту особи, яка має намір стати адвокатом) в межах закону. Дискреційні повноваження дають можливість на власний розсуд визначати зміст рішення або вибрати один із кількох варіантів рішення. Такі повноваження обумовлені певною свободою, вільним розсудом в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Таким чином, саме КДКА Хмельницької області надано право щодо встановлення часу складання письмової роботи та для підготовки до усної відповіді в межах від двох до шести годин.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні таких позовних вимог, виходив з того, що чинним законодавством не передбачено заборони щодо встановлення трьох годин для складання письмового іспиту, натомість вказано про термін часу, необхідний для його складання. Проте з наявних у матеріалах справи доказів не вбачається того, що вказаний термін по відношенню до позивача був порушений. Тому, встановивши час для складання кваліфікаційного іспиту в межах трьох годин, кваліфікаційна палата дотрималась вимог п.12 Порядку.

Верховний Суд  погодився з доводами касаційних скарг про те, що встановивши час для складення кваліфікаційного іспиту - три години, тобто в межах, визначених пунктом 12 Порядку № 270, кваліфікаційна комісія дотрималася вимог п. 12 Порядку № 270, оскільки такий час було встановлено для всіх осіб, які складали іспит разом з позивачкою 20.01.2017 в КДКА Хмельницької області, та в матеріалах справи відсутні відомості про те, що час у 3 години був недостатнім для виконання письмової роботи.

Враховуючи наведене та з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 05.07.2019 у справі № 820/3167/18,  колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції, що обмеження тривалості складання письмового іспиту у 3 години порушило права позивачки, оскільки право на встановлення такого часу надано КДКА Хмельницької області пунктом 12 Порядку № 270 і не становить мінімальний строк.

Як суд першої інстанції, так і апеляційний суд, задовольняючи позовні вимоги в частині скасування рішення КДКА Хмельницької області № 1 від 20.01.2017, виходив з того, що відповідачем-1 не було здійснено заходів щодо дотримання належних умов складання іспиту, в тому числі щодо забезпечення тиші та відсутності сторонніх осіб у приміщенні складання іспиту на підставі дослідження таких доказів у справі, як заяви особи_4 та особи_5  з вимогою надати їм можливість бути присутніми під час складання кваліфікаційного іспиту особи_6 та показами свідків.

У доводах касаційної скарги скаржник зазначає, що встановлення факту невжиття КДКА Хмельницької області заходів щодо дотримання належних умов складання іспиту, в тому числі щодо забезпечення тиші та відсутності сторонніх осіб у приміщенні складання іспиту, є безпідставними та не ґрунтуються на правових нормах, оскільки жодними нормативно-правовими актами, в тому числі підзаконними, не заборонено іншим особам бути присутніми під час складення кваліфікаційного іспиту.

Аналізуючи наведені доводи скаржників (відповідача-1 та відповідача-2) та з огляду на встановлені матеріали справи колегія суддів Верховного Суду зазначила, що забезпечення належних умов для складання кваліфікаційного іспиту віднесено до дискреційних повноважень КДКА Хмельницької області згідно з п. 1 Розділу 4 Порядку № 270.

Судом апеляційної інстанції встановлено з показань свідків, що 20.01.2017 сторонні особи (працівники поліції та громадськість) були присутні під час складання позивачем екзамену, голосно кричали, вигукували образливі слова та намагались зірвати проходження нею іспиту.

Зважаючи на наведене, колегія суддів Верховного Суду вважає встановленим факт незабезпечення належних умов складання іспиту, в тому числі щодо забезпечення тиші та відсутності сторонніх осіб у приміщенні для складання іспиту, що в даному конкретному випадку мало вплив на успішність його складання позивачкою.

Оскільки забезпечення належних умов для складання кваліфікаційного іспиту віднесено до повноважень КДКА регіону згідно з п. 1 Розділу 4 Порядку № 270, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції в тій частині, що відповідачем-1 не дотримано вимог щодо забезпечення належних умов для складання кваліфікаційного іспиту.

Таким чином Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення судом першої інстанції і погоджується з його висновками, натомість суд апеляційної інстанції, скасовуючи правильне рішення суду першої інстанції та ухвалюючи своє рішення про часткове задоволення позову, дійшов необґрунтованих висновків, які не ґрунтуються на нормах матеріального права.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд скасував постанову Шостого апеляційного адміністративного суду, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва залишив у силі.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про надання неповної відповіді на адвокатський запит: ВС визначив юрисдикцію спорів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.