Розірвання трудового договору з ініціативи працівника: позиція ВС

18:30, 18 ноября 2020
Роботодавець вправі звільнити працівника із займаної посади на його прохання раніше двотижневого строку, без зазначення причин, але із зазначенням дати звільнення.
Розірвання трудового договору з ініціативи працівника: позиція ВС
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 753/1181/18 та встановив, що роботодавець, при звільненні за статтею 38 КЗпП України, вправі звільнити працівника із займаної посади на його прохання раніше двотижневого строку, без зазначення причин, але із зазначенням дати звільнення.

Обставини справи

Громадянин України звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «У» про поновлення на роботі.

В обґрунтування позову зазначав, що він працював на посаді начальника відділу конкурсних торгів ДП «У». За його згодою його було переведено на посаду виконуючого обов’язки начальника юридичного відділу ДП «У». 7 грудня 2015 року він подав заяву про звільнення з 7 грудня 2015 року. Наступного дня, у зв’язку з поганим самопочуттям, він звернувся до медичної установи і викликав дільничного лікаря додому та повідомив телефоном генерального директора, і в той же день направив відповідачу кур’єром заяву про відкликання своєї заяви про звільнення.

Позивач зазначав, що після одужання він вийшов на роботу, однак йому було повідомлено про те, що його звільнено із займаної посади згідно з наказом від 7 грудня 2015 року.

Позивач вважає даний наказ незаконним, оскільки в порушення статті 38 КЗпП України, його було звільнено до закінчення двотижневого строку з дня попередження роботодавця про звільнення.

Ураховуючи викладене, позивач просив поновити його на посаді виконуючого обов’язки начальника юридичного відділу ДП «У» з 7 грудня 2015 року.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва позов задоволено. Поновлено особу на посаді виконуючого обв’язки начальника юридичного відділу ДП «У» з 7 грудня 2015 року.

Постановою Київського апеляційного суду рішення Дарницького районного суду м. Києва скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із відсутності правових підстав для поновлення позивача на роботі, оскільки його було звільнено на підставі поданої ним заяви і в строк, який просив позивач, а саме - з 7 грудня 2015 року.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС зазначили, якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, в якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

За змістом статті 38 КЗпП України сторони трудового договору вправі домовитися про будь-який строк звільнення після подання працівником заяви про це в межах двотижневого строку. За наявності домовленості працівника можна звільнити навіть у день подачі заяви про звільнення.

ВС дійшов висновку, що роботодавець, при звільненні за статтею 38 КЗпП України, вправі звільнити працівника із займаної посади на його прохання раніше двотижневого строку, без зазначення причин, але із зазначенням дати звільнення.

Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення, та доказів наданих сторонами, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що відсутні підстави для задоволення позову особи про поновлення його на роботі, оскільки звільнення було здійснено за ініціативою працівника з проханням звільнити його у визначену ним дату, а тому право на відкликання своєї заяви про звільнення у позивача було лише до моменту звільнення.

ВС зазначив, що доводи, наведені у касаційній скарзі зводяться до власного тлумачення позивачем норм права, незгоди з висновком апеляційного суду стосовно установлення обставин справи, переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВС роз’яснив гарантії для працівників при скороченні чисельності або штату.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.

 

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Олена Кунець
    Олена Кунець
    суддя Сумського окружного адміністративного суду
  • Максим Бужанський
    Максим Бужанський
    член Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності
  • Юлія Бойченко
    Юлія Бойченко
    суддя Запорізького окружного адміністративного суду