Галина Третьякова: Суди мають бути свідомі, що за кожним їх рішенням має йти матеріальне забезпечення таких рішень

18 листопада Комітет ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів проводив слухання на тему виконання рішень міжнародних судів та судів України з питань соціальних виплат громадянам України. «Це ганебно, звісно, що ми рішення судів не виконуємо», – це було ледь не перше, що сказала Голова Комітету Галина Третьякова. Вона зазначила, що ситуація, коли громадяни не можуть отримати призначені міжнародними судами компенсації, призводить до суттєвих негативних інституційних наслідків для України. І додала, що цю ситуацію необхідно врегулювати.

«Суди мають відображати у своїх рішеннях, у який спосіб має реалізовуватися те чи інше їх рішення. І суди мають бути свідомі, що за кожним рішенням має йти матеріальне забезпечення таких рішень. А якщо його немає, то у цьому випадку є виконавча гілка судової влади, яка має накладати арешти і врешті-решт призводити до того, що те, що гарантоване законом, має бути забезпечене», — сказала вона.

Пані Третьякова зазначила, що влада в Україні розбалансована, а це у свою чергу призводить до неспроможності збалансувати бюджет – уряд мінімізує видатки, а через суди вимагають все більше компенсацій, а парламент вимушений збільшувати податкове навантаження, щоб утримати все на плаву.

Віталій Музиченко, який виступав на слуханнях від імені Міністерства соціальної політики, звернув увагу на те, що питання неналежного виконання рішень судів щодо соціальних виплат загострюється все більше. Для підтвердження цієї думки він навів такі дані: «Якщо проаналізувати тільки рішення КСУ за останні три роки, що пов’язані з питаннями соціального захисту.., то це вартує більше 30 мільярдів гривень на рік». У свою чергу, рішення національних та міжнародних судів вимагає ще порядку 120 мільярдів гривень щороку.

Пан Музиченко заявив, що Мінсоцполітики щороку піднімає питання про передбачення у бюджеті коштів на соціальні виплати у належних розмірах. Втім, закладені суми рідко відповідають потребам. Так, при орієнтовній щорічній «вартості» судових рішень проти України у 150 млрд гривень у 2020 році у бюджеті було закладено лише 600 мільйонів на відповідні витрати. Загалом цю ситуацію, коли судові рішення щодо соціальних виплат не виконують, він назвав правовим нігілізмом та виявом відсутності основних функцій та ознак держави.

У підсумку, представник міністерства зазначив, що ми зараз намагаємося із радянської категорійної системи соціальної допомоги побудувати європейську. Після чого звернув увагу на питання ефективності: «Якщо ми всім намагаємося дати потрошку, то ефективності в цьому надзвичайно мало. Якщо ми хочемо сконцентруватися на тих, хто реально потребує цього, то це означає, що ми повинні зробити перерозподіл». Ця частина виступу Віталія Музиченка перегукується із тезами Галини Третякової про те, що не кожна самотня матір або чорнобилець потребують матеріальної підтримки держави.

Голова правління Пенсійного фонду України Ірина Ковпашко повідомила учасникам слухань, що на сьогодні Пенсійний фонд у межах свого фінансування здійснює виплати за судовими рішенням 2018 року. Протягом останніх трьох років на ці видатки було виділено близько 350 млн гривень, при тому що станом на зараз потрібно ще 900 мільйонів, щоб виплатити гроші за 33 тисячами судових рішень, які досі не виконані.

Іван Ліщина – Уповноважений Міністерства юстиції з питань Європейського суду з прав людини – повідомив, що ЄСПЛ називає невиконання Україною судових рішень критичною проблемою нашої країни. Так, він нагадав, що ще у 2009 році після рішення у справі «Іванов та інші проти України» нашій країні дали рік на виправлення проблеми з масовим невиконанням рішень. Але покращення не було: «Проблема… не була не тільки вирішена, але й значно загострилась». Пан Ліщина зазначив, що успадковане радянське законодавство щодо соціального захисту разом з поступовим підвищенням мінімальної заробітної плати поступово призвело до того, що Україна не могла виконувати свої фінансові зобов’язання щодо соціального захисту населення.

Нагадаємо, що через подібні проблеми цьогоріч в проекті держбюджету на 2021 рік з’явилися окремі прожиткові мінімуми для прокурорів, суддів тощо.

«Питання заборгованості по судах для двох мільйонів громадян України.., справедливість до яких порушена – це питання національної безпеки, це вже не соціальне питання. Це питання, яке загрожує основам і засадам України, як такої. Люди, які не можуть отримати справедливість від держави, вони схильні до того, що їх будуть використовувати терористи, російські загарбники їх можуть використовувати… Я чого просила в аналітиці вказати кількість людей і середній розмір виплат – я не думаю, що це мільйони. Я думаю, що люди б’ються за те, щоб отримати якусь копійку на існування. Таким чином, ми обділяємо тих, хто самі обездолені. Ми їх наражаємо на те, що вони будуть ставати тими, хто починає терористичні акти... Чому ми нагромаджуємо зобов’язання, не зменшуючи виплати сьогодні?.. [Держава має виконувати свої зобов’язання], хай навіть ми продекларуємо, що далі у нас соціальний захист від держави буде всім падати. Але конкретно тому, кому потрібен – збільшуватися» – підсумувала Галина Третьякова.

Слід зазначити, що у новій Стратегії Кабміну йдеться і про поступове зниження бюджетних витрат на соціальне забезпечення (стр. 18 Стратегії «Вектори економічного розвитку»). 

Відповідна мета Стратегії може бути незабаром реалізована. Розпорядженням Кабміну від 30 вересня 2020 р. № 1218 було схвалено Національну стратегію, якою передбачено «перегляд соціального законодавства з урахуванням можливості бюджетного фінансування та створення ефективного контролю за дотриманням балансу між наявними соціальними гарантіями та можливістю їх фінансування». 

Логіка проста: залишити лише те, що держава в змозі оплатити. Оскільки громадяни звертаються до ЄСПЛ у зв’язку з незабезпеченням державою Україна взятих на себе зобов’язань з виконання рішень суду стосовно соціальних виплат, треба переглянути такі зобов’язання перед громадянами. Таким чином, зникнуть і підстави для масового задоволення судами позовів до держави, і підстави звернення до ЄСПЛ, який констатує невиконання органами ДВС (яка підконтрольна Мін'юсту) рішень судів.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», на заваді такого плану міг стати Конституційний Суд України, адже він у своїх рішеннях неодноразово посилався на статтю 22 Конституції, відповідно до якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Голова «соціального» Комітету Верховної Ради від «Слуги народу» Галина Третьякова скаржилася, що такі рішення КСУ «розбалансовують бюджет», бо у КМУ просто немає грошей для їх виконання. 

Також раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Антикоркомітет знайшов у пенсійній реформі Галини Третьякової ризики перетворення на фінансову піраміду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.