Мін'юст пропонує зміни до процесуальних кодексів: доручення судів будуть проходити через Мін'юст та МЗС

На засідання Кабінету Міністрів України 25 листопада винесено на погодження законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань міжнародного судового співробітництва.

Зокрема, в Господарському процесуальному кодексі (ст. 89, виклик свідка) пропонується передбачити, що виклик свідка, який має місце проживання (перебування) за кордоном, здійснюється в порядку, передбаченому статтею 367 ГПК.

В ст. 120 (повідомлення та виклики) передбачається, що особам, які мають місце проживання (перебування) за кордоном, судові виклики та повідомлення надсилаються в порядку 367 ГПК.

Також в ст. 91 передбачається, що документи, отримані судом від компетентного органу іноземної держави на виконання судового доручення відповідно до ст. 367 ГПК, звільняються від вимоги їх легалізації або проставлення на них апостиля.

Також вносяться зміни до ст. 242 Вручення судового рішення, ст. 367 Звернення до іноземного суду з дорученням, ст. 368 Зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги.

Так, у статті 367 ГПК передбачається, що доручення суду України про вручення документів, отримання доказів або виконання окремих процесуальних дій відносно іноземної держави, міжнародної організації чи особи, яка користується імунітетом від цивільної юрисдикції відповідно до закону чи міжнародного договору, надсилається Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ для передачі дипломатичними каналами.

Датою вручення документів іноземній державі чи міжнародній організації в такому випадку є день їх передачі дипломатичними каналами органу, відповідальному за зовнішні зносини або дипломатичному представництву чи консульській установі іноземної держави або органу чи представництву міжнародної організації.

Прикметно, що в ст. 369 ГПК передбачено, що судове доручення не приймається до виконання, якщо «його виконання є несумісним із основами правопорядку (публічним порядком) України».

Як це буде встановлюватися, наразі невідомо.

У разі якщо виконання судового доручення іноземного суду вимагає додаткових витрат, суд України виконує таке доручення ПІСЛЯ узгодження порядку їх покриття з компетентним органом іноземної держави безпосередньо або через Мін'юст, якщо інший порядок не визначений міжнародним договором.

Аналогічні зміни вносяться до Кодексу адміністративного судочинства та Цивільного процесуального кодексу.

Прикметно, що у статті 469 ЦПК «Оскарження ухвали суду» вноситься зміна, відповідно до якої з метою забезпечення дотримання і виконання зобов’язань, взятих за міжнародними договорами, ухвала про відмову в задоволенні клопотання може бути оскаржена Мін'юстом з мотивів неправильного застосування судом норм міжнародного договору в частині підстав для визнання та виконання рішення іноземного суду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.