ВС висловився стосовно реєстрації податкових накладних

Причини, з яких податкові накладні не були доставлені та зареєстровані в ЄРПН, знаходяться поза волею та можливістю впливу платника податку, оскільки належне ведення та функціонування автоматизованої системи належить до повноважень саме ДФС.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №620/817/19.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що Акціонерне товариство «Ч» звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, правонаступником якого є Офіс великих платників ДПС, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11 березня 2019 року.

Позов вмотивовано тим, що позивач своєчасно направив на реєстрацію 18 податкових накладних, проте, через некоректну роботу Єдиного державного реєстру податкових накладних (ЄРПН) частина з них залишилась незареєстрованою та знаходились у статусі «Відправлено в ДФС». З огляду на ненадходження протягом операційного дня квитанції про прийняття або неприйняття податкової накладної такі податкові накладні слід вважати зареєстрованими в ЄРПН відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, адміністративний позов задоволено.

Висновок Верховного Суду

ВС підкреслив, що встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладу (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтю.

Враховуючи положення пункту 201.10 статті 201 ПК України, у разі відсутності у межах операційного дня надісланої контролюючим органом квитанції, що підтверджує прийняття податкової накладної або відмову у її прийнятті, така податкова накладна вважається зареєстрованою датою її надсилання.

У ході розгляду даної справи судами встановлено, що 31 грудня 2018 року позивач відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України склав податкові накладні: № 83/16 на суму ПДВ 287429,96 грн, № 143/27 на суму ПДВ 427285,92 грн, № 236/13 на суму ПДВ 1083966,64 грн, № 156/19 на суму ПДВ 459716,87 грн, № 214/05 на суму ПДВ 896436,34 грн, № 385/04 на суму ПДВ 4982330,64 грн та 15 січня 2019 року в інтервал часу з 16 год 49 хв до 19 год 41 хв направив їх для реєстрації в ЄРПН, що підтверджується скріншотами з програмного забезпечення «M.E.Doc».

Водночас квитанції про прийняття або неприйняття податкових накладних не були направлені позивачу протягом операційного дня, хоча самі податкові накладні були направлені на реєстрацію в межах строку, встановленого статтею 201 ПК України.

18 січня 2019 року позивач повторно направив на реєстрацію спірні податкові накладні, які були зареєстровані у ЄРПН тільки після повторного їх направлення на реєстрацію.

ВС наголосив, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивач виконав свій обов’язок щодо своєчасного направлення в електронну систему документообігу податкових накладних, однак до завершення операційного дня йому ДФС не було надіслано квитанції про прийняття податкових накладних або відмову в їх прийнятті. Причини, з яких податкові накладні не були доставлені та зареєстровані у ЄРПН саме 15 січня 2019 року, знаходяться поза волею та можливістю впливу платника податку, оскільки належне ведення та функціонування автоматизованої системи  належить до повноважень ДФС.

Доводи скаржника, що позивач не спростував того, що, можливо, відбувся аварійний випадок, внаслідок чого відбувались технічні роботи, колегія суддів відхиляє як безпідставні та необґрунтовані. В силу приписів частини другої статті 77 КАС України саме на відповідача як суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок із доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності. Втім, належних доказів того, що протягом операційного дня 15 січня 2019 року стався аварійний випадок, який би унеможливлював вчинення зі сторони контролюючого органу дій з реєстрації надісланих податкових накладних та направлення платнику податків відповідних квитанцій надано не було. Більше того, у касаційній скарзі, скаржник повідомляє, що офіційного повідомлення про аварійну ситуацію опубліковано не було.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції – без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що якщо платником єдиного внеску одночасно дотримано трьох встановлених Законом умов, він має право застосувати понижуючий коефіцієнт.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.