Определения суда о продлении срока содержания под стражей смогут обжаловаться в апелляции: принят закон

12:39, 2 декабря 2020
Верховная Рада приняла закон об изменениях в УПК касательно обжалования определений суда.
Определения суда о продлении срока содержания под стражей смогут обжаловаться в апелляции: принят закон

2 декабря Верховная Рада приняла в целом как закон законопроект №2315 о внесении изменений в УПК относительно обеспечения выполнения решения КСУ касательно обжалования определения суда о продлении срока содержания под стражей.

Так, Законом предусмотрено, что определение суда об избрании меры пресечения в виде содержания под стражей, об изменении иной меры пресечения на меру пресечения в виде содержания под стражей или о продлении срока содержания под стражей, которое принято во время судебного разбирательства в суде первой инстанции до принятия судебного решения по существу, может быть обжаловано в апелляционном порядке.

 Напомним, что Конституционный Суд Украины еще 13 июня 2019 принял решение по делу №3-208/2018 по конституционной жалобе Глущенко Виктора Николаевича относительно конституционности положений ч. 2 статьи 392 УПК. Этим Решением была признана неконституционной норма ч. 2 статьи 392 УПК относительно запрета отдельного апелляционного обжалования определения суда о продлении срока содержания под стражей, принятого во время судебного разбирательства в суде первой инстанции до принятия судебного решения по существу.

 Ниже публикуем текст закона ко второму чтению.

 Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

  1. Внести до Кримінального процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст. 88) такі зміни:

1) частину першу статті 76 доповнити словами «крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті»;

2) статтю 331 доповнити частиною четвертою такого змісту:

«4. Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції»;

3) частину другу статті 392 доповнити абзацом другим такого змісту:

«Ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом»;

4) статтю 394 доповнити частиною п’ятою такого змісту:

«5. Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором»;

5) у статті 395:

пункт 2 частини першої викласти в такій редакції:

«2) на ухвали слідчого судді чи ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, – безпосередньо до суду апеляційної інстанції»;

частину другу доповнити пунктом 11 такого змісту:

«1-1) на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, – протягом п’яти днів з дня її оголошення»;

6) частину другу статті 400 викласти в такій редакції:

«2. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом»;

7) частину третю статті 407 викласти в такій редакції:

«3. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді чи ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити ухвалу без змін;

2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Постановляючи ухвалу за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, апеляційний суд вирішує питання щодо запобіжного заходу в порядку, передбаченому главою 18 розділу ІІ цього Кодексу»;

8) доповнити статтею 422-1 такого змісту:

«Стаття 422-1. Порядок перевірки ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті

  1. Апеляційна скарга на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, що надійшла до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу.
  2. Суддя-доповідач у разі необхідності перевірки обставин, які підтверджують наявність ризиків, що стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зміни іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або для продовження строку тримання під вартою, невідкладно витребовує з суду першої інстанції:

ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою;

клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, подане під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

  1. Апеляційні скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, розглядаються не пізніш як через три дні після їх надходження до суду апеляційної інстанції.
  2. Розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
  3. Ухвала апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, набирає законної сили після її проголошення та не може бути оскаржена у касаційному порядку.
  4. Копія ухвали апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, надсилається учасникам судового провадження та уповноваженій службовій особі місця тримання під вартою не пізніше наступного дня після її проголошення»;

9) текст статті 423 викласти в такій редакції:

«1. Після закінчення апеляційного провадження матеріали кримінального провадження направляються до суду першої інстанції не пізніш як у семиденний строк, а у провадженні за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді чи ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, – не пізніш як у триденний строк».

  1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

 Впрочем, Главное юридическое управление ВР высказало к данному законопроекту ряд замечаний.

 

 

ЗАУВАЖЕННЯ

до проекту Закону України

«Про внесення змін до Кримінального процесуального

кодексу України щодо забезпечення виконання рішення

Конституційного Суду України стосовно оскарження

ухвали суду про продовження строку тримання під вартою»

(реєстр.№2315)

 

У Головному юридичному управлінні розглянуто підготовлений Комітетом Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності до другого читання проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення виконання рішення Конституційного Суду України стосовно оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою», до тексту якого висловлюються такі зауваження та пропозиції.  

  1. Проектом шляхом внесення змін до частини першої статті 76 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) передбачаються положення, відповідно до яких суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участь у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Насамперед слід зазначити, що зберегли свою актуальність зауваження Головного науково-експертного управління, висловлені ним у висновку від 10.12.2019 до зазначених положень в частині того, що внаслідок таких змін порушуватиметься визначений КПК України принцип недопустимості повторної участі судді або слідчого судді у кримінальному провадженні, в якому він вже брав участь під час досудового розслідування, а також виникатимуть сумніви щодо об’єктивності та неупередженості такого судді при прийнятті ним рішення за наслідками апеляційного розгляду зазначеної ухвали.

Крім того, такі зміни не враховують назви цієї статті, зокрема, «Недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні», яка нині не допускає жодних виключень з цього принципу.

Водночас вважаємо за необхідне звернути увагу ще й на таке.

08.10.2020 Європейським судом з прав людини було ухвалено рішення у справі «Тесля проти України» (заява № 52095/11).

Відповідно до матеріалів справи, у грудні 2008 року Апеляційний суд Київської області визнав Івана Теслю винним у вбивстві двох чоловіків та засудив до 15 років позбавлення волі. У березні 2009 року Верховний Суд, засідаючи колегією з трьох суддів, скасував вирок та передав справу на повторний розгляд. Наприкінці цього року було винесено новий вирок, яким І.Теслю засудили до довічного ув’язнення.

Так, під час розгляду касаційної скарги у лютому 2011 року Верховний Суд підтримав таке рішення. При цьому до складу суддівської колегії ВС увійшли двоє з трьох суддів, що ухвалювали рішення в 2009 році.

Засуджений звернувся до Європейського суду з прав людини, посилаючись на статтю 6 §1 (право на справедливий судовий розгляд) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у цій справі дійшов висновку, що  суддя вважається безстороннім, поки не доведено зворотного. Те, що суддя вже ухвалював рішення у справі, не свідчить про його упередженість. Не існує підстав для сумнівів у безсторонності і у випадку, коли суддя бере участь в ухваленні рішення в суді першої інстанції, а тоді знову переглядає його в разі, коли таке рішення скасували та повернули на повторний розгляд.

З огляду на зазначене рішення Європейського суду з прав людини діюча редакція статті 76 КПК України, а також запропоновані зміни до цієї статті КПК України мають бути ще раз переглянуті Комітетом Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

 

  1. З метою дотримання принципу верховенства права (стаття 8 Конституції України), якості закону та єдиної термінології, що вживається у КПК України, пропонуємо у змінах до частини першої статті 76 КПК України слова «про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою» замінити словами «про зміну іншого, раніше обраного запобіжного заходу, на запобіжний захід у виді тримання під вартою».

Така пропозиція стосується і редакцій інших змін, запропонованих проектом до КПК України, в яких використовуються зазначене формулювання.

 

  1. Проектом пропонується доповнити статтю 331 КПК України новою частиною четвертою, якою передбачається можливість оскарження в апеляційному порядку ухали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення рішення по суті, а також продовження судового розгляду у суді першої інстанції без його зупинення у разі подання апеляційної скарги на зазначену ухвалу.

На нашу думу, запропоновані зміни, по-перше, не відповідають назві статті 331 «Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу». А, по-друге, з огляду на зміст таких змін вони мали б бути предметом регулювання статті 392 КПК України, яка присвячена судовим рішенням, які можуть бути оскаржені  в апеляційному порядку. У разі ж наполягання суб’єктом права законодавчої ініціативи на доповненні саме статті 331 КПК України новою частиною, назву цієї статті доцільно доопрацювати.

  1. Положення щодо визначення кола суб’єктів, яким надається право оскаржувати ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення рішення по суті, передбачені проектом у змінах до статті 394 КПК України. Однак, на нашу думку, вони мають бути предметом регулювання статті 393 КПК України, яка визначає перелік осіб, яким надано право подавати апеляційну скаргу (шляхом доповнення статті частиною другою).
  1. У пункті 1-1, яким доповнюється частина друга статті 395 КПК України (в редакції проекту) вживається термін «оголошення» ухвали суду. Однак у частинах п’ятій та шостій статті 422-1 КПК України (в редакції проекту) використовується вже формулювання «проголошення ухвали». У зв’язку з цим, з метою узгодження термінології тексту законопроекту, а також забезпечення уніфікації з термінологією КПК України пропонуємо у пункті 11 частини другої статті 395 КПК України слово «оголошення» замінити словом «проголошення».
  1. Статтею 422-1 КПК України (в редакції проекту), якою доповнюється КПК України, встановлюється порядок перевірки апеляційним судом ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Зокрема, передбачається:

передача апеляційних скарг, що надійшли  до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня судді доповідачу;

розгляд скарг не пізніш як через три дні після їх надходження;

набрання законної сили ухвалою апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги після її проголошення та неможливості її оскарження в касаційному порядку;

вручення копій ухвали апеляційного суду учасникам судового провадження.

Водночас статтями 396, 397, 398, 399, 401, 402, 403, 404, 405 КПК України нині встановлені вимоги до апеляційної скарги, передбачені дії суду першої інстанції після одержання апеляційних скарг, прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції, залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмова відкриття провадження, підготовка до апеляційного розгляду, заперечення на апеляційну скаргу, відмова від апеляційної скарги, зміна і доповнення апеляційної скарги під час апеляційного провадження, межі перегляду судом апеляційної інстанції, апеляційний розгляд.

У зв’язку з наявністю перелічених статей, а також відсутністю у проекті відповідних положень, які б уточнювали їх зміст та застосування під час перегляду в апеляційному порядку ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою тощо, виникає питання, чи поширюватиметься дія цих статей на встановлений статтею 4221 КПК України (в редакції проекту) порядок перевірки апеляційним судом ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також  про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті. Зокрема, чи застосовуватимуться вимоги до апеляційної скарги, передбачені статтею 396 КПК України, до апеляційної скарги на зазначені вище ухвали суду; чи можна апеляційну скаргу повернути обвинуваченому, якщо вона не відповідає встановленим законом вимогам, і який при цьому має бути строк для усунення недоліків; чи може така апеляційна скарга повертатися обвинуваченому чи іншій особі, якій надано право на її подання; чи можна подавати заперечення на таку апеляційну скаргу; чи має право особа, яка подала скаргу, відмовитися від неї тощо.

Крім того, з метою дотримання принципу  правової визначеності, який є невід’ємною складовою принципу верховенства права, закріпленого статтею 8 Конституції України, потребують уточнення положення частини другої статті 422-1 КПК України (в редакції проекту), в яких передбачено, що суддя-доповідач «у разі необхідності перевірки обставин.., невідкладно» витребовує з суду першої інстанції відповідні документи, оскільки нечіткість норм створює неоднозначність їх розуміння у правозастосовній діяльності. 

  1. Абзац другий частини другої статті 422-1 КПК України (в редакції проекту) пропонуємо доповнити словами «постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті». Це забезпечить дотримання єдиної термінології у тексті законопроекту.
  1. Відповідно до частини четвертої статті 422-1 КПК України (в редакції проекту) розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.

Насамперед слід зазначити, що із змісту зазначеної редакції не вбачається, чи будуть повідомлені сторони кримінального провадження про розгляд апеляційної скарги (про дату, час і місце) у разі, якщо вони не заявлять клопотання про розгляд цієї скарги за їхньою участю.

У цьому контексті варто нагадати, що принцип верховенства права вимагає дотримання вимог якості закону та правової визначеності його положень. Європейський Суд в своїй судовій практиці характеризує якість закону таким чином: правове положення може витримати перевірку його на якість, якщо це положення є достатньо чітким у переважній більшості справ, що їх розглядали національні органи; чинні положення національного законодавства потрібно формулювати так, щоб вони були достатньо доступними, чіткими і передбачуваними у практичному застосуванні; якість закону вимагає, щоб він був доступний для даної особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї та щоб закон не суперечив принципові верховенства права. Закон має містити досить зрозумілі й чіткі формулювання, які давали б громадянам належне уявлення стосовно обставин та умов, за якими державні органи уповноважені вдаватися до втручання в право, тощо.

Разом з тим звертаємо також увагу на те, що згідно з пунктом 19  частини першої статті 3 КПК України сторонами кримінального провадження є з боку обвинувачення: слідчий, дізнавач, керівник органу досудового розслідування, керівник органу дізнання, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.

Тобто зазначене поняття є значно ширшим, ніж у значенні, що розуміється у контексті  частини четвертої статті 422-1 КПК України (в редакції проекту).

У зв’язку з цим пропонуємо слова «здійснюється без участі сторін кримінального провадження» замінити словами «здійснюється без участі обвинуваченого, його захисника, законного представника, прокурора», тобто тих осіб, що мають право подати апеляційну скаргу на зазначені ухвали щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під варту.

Аналогічне зауваження стосується і положень щодо надсилання копії ухвали за результатами розгляду апеляційної скарги учасникам судового провадження (частина шоста статті 4221 КПК України (в редакції проекту). Визначення цього поняття міститься у пункті 25 частини першої статті 3 КПК України. Вважаємо, що у частині шостій статті 4221 КПК України (в редакції проекту) доцільно слова «надсилається учасникам судового провадження» замінити словами «надсилається обвинуваченому, його захиснику, законному представнику, прокурору».

  1. Назву проекту також пропонуємо стилістично доопрацювати, а саме, слово «стосовно» замінити словом «щодо».

 Узагальнюючий висновок: проект може бути прийнятий у другому читанні за умови врахування висловлених зауважень та пропозицій.

Подписывайтесь на наш Telegram-канал, чтобы быть в курсе самых важных событий.

 

 

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
В Украине будут судить по английскому праву: какую судебную реформу предлагает Кабмин
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Виктор Грищук
    Виктор Грищук
    член Высшего совета правосудия
загрузка...