Як зміниться порядок звільнення членів ВРП та дисциплінарна процедура щодо суддів: текст законопроекту 3711-д

11:49, 8 декабря 2020
Як будуть звільняти членів Вищої ради правосуддя та як зміниться дисциплінарне провадження стосовно суддів: Комітет ВР з питань правової політики доопрацював зміни до законопроекту 3711.
Як зміниться порядок звільнення членів ВРП та дисциплінарна процедура щодо суддів: текст законопроекту 3711-д
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Комітет Верховної Ради з питань правової політики попрацював над текстом законопроекту Володимира Зеленського 3711 щодо судової реформи з урахуванням Висновку Венеціанської комісії. Про те, як будуть відбирати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, можна прочитати за посиланням.

Зауважимо, що сьогодні, 8 грудня, Комітет має затвердити остаточну редакцію доопрацьованого проекту 3711-д.

Текст законопроекту станом на вечір 7 грудня опинився у розпорядженні «Судово-юридичної газети» (додається нижче).

Зміни до Закону про Вищу раду правосуддя

Окрім ВККС досить цікавими є зміни до Закону «Про Вищу раду правосуддя».

Так, наразі стаття 3 передбачає, що ВРП приймає рішення про звільнення членів Вищої ради правосуддя.

Пропонується ж передбачити, що сама ВРП ухвалює рішення про звільнення членів Вищої ради правосуддя з підстав, визначених пунктами 1, 2 частини першої статті 24 цього Закону;

А саме з підстав:

1) неспроможність виконувати свої повноваження за станом здоров'я за наявності медичного висновку;

2) подання заяви про звільнення з посади члена ВРП за власним бажанням.

 Що ж стосується інших підстав:

грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом члена ВРП або виявило його невідповідність займаній посаді, допущення іншої поведінки, що підриває авторитет та суспільну довіру до правосуддя та судової влади, у тому числі недотримання етичних стандартів судді як складової професійної етики члена Вищої ради правосуддя; виявлення обґрунтованості наявних обставин щодо його невідповідності вимогам, визначеним у статті 6 цього Закону;

істотне порушення вимог, установлених законодавством у сфері запобігання корупції;

систематична неучасть у роботі Вищої ради правосуддя чи органу Вищої ради правосуддя, до складу якого він входить),

  • то тут вже рішення про звільнення ухвалюється органом, що обрав (призначив) члена Вищої ради правосуддя, за поданням ВРП. Тобто з’їздом суддів/адвокатів/науковців чи працівників прокуратури або ж Президентом чи парламентом.

Втім, попередньо таке подання має схвалити сама Вища рада правосуддя.

Так, у проекті передбачено, що рішення про внесення подання цим суб’єктам про звільнення члена Вищої ради правосуддя вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало не менше 14 членів ВРП.

Нагадаємо, що законом № 193 Зеленського (законопроект 1008), який потім був визнаний в цій частині неконституційним Рішенням КСУ від 11.03.2020 № 4-р/2020, рішення про звільнення з посади члена ВРП з вищевказаних підстав мало прийматися за поданням Комісії з доброчесності та етики на спільному засіданні Вищої ради правосуддя і Комісії з питань доброчесності та етики.

Однак така Комісія питань доброчесності та етики так і не була створена.

 Дисциплінарна процедура щодо суддів

Окрім того, із закону про ВРП виключається норма ч. 8 статті 31, відповідно до якої на запити Вищої ради правосуддя, її органів та членів ВРП матеріали судової справи (їх копії), пояснення від суддів чи прокурорів щодо судових справ мали надаватися невідкладно, однак не пізніше трьох днів з дня отримання запиту.

Нагадаємо, що відповідну норму Закону Зеленського № 193-IX, визнано такою, що не відповідає Конституції згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 11.03.2020 № 4-р/2020.

Також передбачено, що дисциплінарне провадження розпочинається після отримання скарги щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати ВРП чи ВККС у випадках, визначених законом.

Наразі таке дисциплінарне провадження може розпочинатися також внаслідок повідомлення про вчинення дисциплінарного проступку суддею або після самостійного виявлення членами Вищої ради правосуддя з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення суддею дисциплінарного проступку.

Також виправляється норма про можливість розгляду дисциплінарної справи за відсутності судді.

Тепер передбачено можливість такої відсутності лише для скаржника. Так, у разі відсутності скаржника дисциплінарну справу розглядає Дисциплінарна палата без його участі за винятком випадків, коли скаржник не був повідомлений або був повідомлений з порушенням частини четвертої статті 48 цього Закону.

Суддя та скаржник мають бути повідомлені про засідання Дисциплінарної палати не пізніше ніж за 7 днів до дня його проведення в порядку, визначеному регламентом ВРП, та шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

 Визначення кількості суддів

Наразі кількість суддів у суді визначає Державна судова адміністрація за погодженням з Вищою радою правосуддя. Законопроект передбачає, що кількість суддів у суді (крім Верховного Суду) визначає Вища рада правосуддя після консультацій з Державною судовою адміністрацією. Аналогічно кількість суддів в апеляційній палаті вищого спеціалізованого суду визначає у межах загальної кількості суддів вищого спеціалізованого суду ВРП після консультацій з ДСА.

 Визначення кількості суддів Верховного Суду

Кількість суддів Верховного Суду також буде визначати Вища рада правосуддя після консультацій з Верховним Судом, але не більше двохсот.

Також повертається норма про те, що посадовий оклад судді Верховного Суду складає 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

 Проведення стосовно судді ОРД

Проведення стосовно судді оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, що можуть проводитися лише з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора або його заступника, керівника обласної (наразі – регіональної) прокуратури або його заступника.

 Звільнення члена ВККС з посади

Замість Вищої ради правосуддя (як це було передбачено законом Зеленського 193 (1008), рішення про звільнення члена ВККС, зокрема у разі порушення вимог, установлених законодавством у сфері запобігання корупції буде ухвалювати сама Вища кваліфікаційна комісія суддів України на своєму засіданні більшістю голосів від її складу.

 Організація роботи та засідання ВККС

Організаційними формами діяльності ВККС є засідання у пленарному складі Комісії, у складі палат та колегій – залежно від питань, визначених цим Законом та регламентом Комісії.

Член Комісії має право брати участь у засіданнях і прийнятті рішень у віддаленому режимі з використанням електронних засобів зв'язку у випадках та порядку, встановлених регламентом Комісії.

У складі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України діють дві палати. До кожної палати входять по вісім членів Комісії.

У разі необхідності Комісія може ухвалити рішення про залучення членів однієї палати до роботи іншої палати.

Колегія ВККС формується не менше ніж з трьох членів Комісії.

ВККС пленарним складом обирає таємним голосуванням більшістю голосів від загального складу Голову ВККС і заступника Голови, які є головами палат, та секретарів палат. Головує на цьому засіданні найстарший за віком член ВККС.

Голова ВККС організовує роботу Комісії, визначає обов'язки заступника Голови, веде засідання Комісії, здійснює підготовку засідань та організовує діловодство.

Обов'язки Голови ВККС в разі його відсутності виконує заступник Голови Комісії, а за відсутності заступника Голови – найстарший за віком член Комісії.

 Нижче наводимо текст законопроекту 3711-д у редакції станом на вечір 7 грудня.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій. 

 

 

 

 

Закон об усилении мобилизации: военный учет и другие изменения для украинцев за границей
Telegram канал Sud.ua
Закон об усилении мобилизации: военный учет и другие изменения для украинцев за границей
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Наталія Половінкіна
    Наталія Половінкіна
    суддя Чернівецького апеляційного суду
  • Анатолій Ясельський
    Анатолій Ясельський
    суддя Святошинського районного суду міста Києва
  • Наталія Новікова
    Наталія Новікова
    голова Господарського суду Харківської області