Ми не маємо забезпечувати соціальну політику Конституційним Судом – Третьякова

09:10, 31 декабря 2020
Депутатка закликала справедливо забезпечувати усіх людей допомогою без вибіркового підвищення у ручному режимі через Конституційний Суд.
Ми не маємо забезпечувати соціальну політику Конституційним Судом – Третьякова

29 грудня відбулося останнє у цьому році засідання Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. На розгляд було винесено доволі багато питань, але більшість з них, як це зазвичай буває, розглянули без особливого обговорення. Гаряче стало, коли підійшов час розглядати законопроект № 4009.

Авторами цього документа є депутати з фракції Батьківщина, що вже наштовхує на думку про те, що він передбачає підвищення якихось виплат певним категоріям громадян. Цього разу ініціатива стосується соціального захисту осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною. Перший заступник голови комітету Михайло Цимбалюк, який за сумісництвом є також одним з авторів законопроекту, зазначив, що ключова ідея документа полягає у тому, аби враховувати для визначення розміру пенсійних і соціальних виплат фактичний прожитковий мінімум. У пояснювальній записці автори пишуть, що між фактичним та законодавчо закріпленим мінімумом є різниця приблизно у 2 рази. Також спікер зазначив, що їхній законопроект спрямований на виконання Рішення №12-р/2018 від 18.12.2018 Конституційного Суду.

Після виступу депутата у дискусію включився заступник міністерки соціальної політики Віталій Музиченко. Він звернув увагу депутатів на ряд моментів. По-перше, на те, що розмір пенсії осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, «у рази» вище за середню пенсію по Україні. По-друге, така ініціатива призведе у подальшому до застосування аналогічного підходу обрахування пенсій для дітей війни, осіб з інвалідністю тощо. Через це кількість отримувачів збільшеної за таким принципом пенсії виросте з декількох тисяч до понад 5,5 млн людей, на що у бюджеті однозначно немає коштів: «Звичайно, Міністерство соціальної політики за те, щоб підвищувалися соціальні гарантії, зокрема, для таких категорій населення. Але це потрібно робити з урахуванням спроможності Державного бюджету».

У радше критичному руслі висловилася щодо цього законопроекту і голова комітету Галина Третьякова, яка вкотре дещо іншими словами повторила свою тезу про те, що соціальну допомогу потрібно надавати, виходячи не з наявності певного статусу, а з реальної потреби у соціальній допомозі. Вона також зазначила, що продовжуючи тенденцію «оплати за статусом, а не за малозабезпеченістю», держава створить підстави для підвищення прожиткового мінімуму по всіх статусах.

Також депутатка звернула увагу, що, виходячи з вимог статті 95 Конституції про справедливий розподіл суспільного багатства, держава зараз може забезпечити всіх соціально допомогою лише на 44% - і тих, хто реально потребує допомоги, і тих, хто просто має статус. Далі вона додала, що той, хто подає законопроекти, на реалізацію яких у бюджеті немає коштів, «той майже плює на Конституцію», адже збільшення соціальних гарантій, яке не підкріплене спроможністю бюджету, порушує вищезгадану вимогу Конституції.

Далі пані Третьякова порівняла Україну із підприємством, яке несправедливо діє в умовах банкрутства: «Коли банкрутує якась система… то всі мають бути забезпечені рівно на той відсоток, на який вистачає активів у банкрутного підприємства. Що робить держава Україна?.. От були забезпечені за законом всі рівно, вона вибирає окремі категорії, по яких приймає рішення Конституційного Суду. І цим категоріям щось надає, при цьому дискримінуючи всіх інших, тому що всі інші залишаються на тому рівні забезпечення, на якому є – на тому паплюжному рівні прожиткового мінімуму… Насправді ми не маємо… в ручному управлінні Конституційним Судом забезпечувати соціальну політику… Якщо у нас немає ресурсів і є закони, ми маємо всім давати порівну – отак як дає при банкрутстві будь-яке підприємство… [Інакше] справедливості у такій системі не буде».

На цю частину виступу озвучила зауваження представниця офісу Уповноваженого ВР з прав людини. Вона відзначила, що позиція офісу Уповноваженого у тому, що рішення судів – КСУ, ЄСПЛ та всіх інших – мають виконуватися. На це Галина Третьякова відповіла, що для цього в Україні треба піднімати податки і «про це офіс Уповноваженого мовчить». А Михайло Цимбалюк у такому випадку запропонував також платити 44% від належного міністрам, депутатам та іншим високопосадовцям. Втім, попри його доводи, Комітет вирішив не виносити цей законопроект на розгляд Верховної Ради.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Галина Третьякова закликала суди не ухвалювати рішення, на виконання яких у бюджеті немає грошей.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Ольга Совгиря о реформе Конституционного Суда
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Александр Шевченко
    Александр Шевченко
    судья Харьковского окружного административного суда
  • Татьяна Гордиенко
    Татьяна Гордиенко
    судья Николаевского окружного административного суда
  • Евгений Марич
    Евгений Марич
    судья Николаевского окружного административного суда
загрузка...