Чи потрібно платити аліменти з доходу від продажу квартири

08:55, 11 февраля 2021
ВС роз’яснив, чи стягуються аліменти з доходу від продажу нерухомого майна.
Чи потрібно платити аліменти з доходу від продажу квартири
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Виручення боржником грошових коштів від продажу нерухомого майна, в обмін на передачу покупцю права власності на зазначене нерухоме майно, не має наслідком отримання доходу платником аліментів, а є грошовим еквівалентом вартості цього майна до його продажу та не є видом заробітку (доходу), з якого стягуються аліментні платежі, у розумінні Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 758/10761/13-ц.

Обставини справи

Суть справи полягала в тому, що державний виконавець при визначенні розміру аліментів необґрунтовано включив до доходів позивача за лютий 2019 року грошові кошти, отримані від продажу квартири.

Тож, позивач просив суд: визнати неправомірними дії начальника Монастирищенського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області про стягнення аліментів у розмірі 241 230 грн; визнати незаконною та скасувати постанову начальника Монастирищенського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області про арешт майна боржника.

Ухвалою суду першої інстанції скаргу задоволено. Постановою апеляційного суду ухвалу суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні скарги відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції неправильно застосував положення статті 81, частини третьої статті 181 СК України, якими передбачено, що розмір аліментів визначається від частки доходу, а не заробітку платника. Системний аналіз положень Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів дає підстави дійти висновку, що в поняття «заробітку» включаються і виплати, які не є заробітною платою, зокрема, доходи від підприємницької діяльності, а тому має більш широке тлумачення, ніж виплати, що виплачуються у межах трудових відносин. Вживання терміну «дохід» у дужках після поняття «заробіток», у контексті положень зазначеного Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів, може розумітися як визнання цих понять синонімами. Такого висновку апеляційний суд дійшов, посилаючись на висновок Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 760/4569/18-ц (провадження № 61-45100сво18).

Висновок Верховного Суду

Судді ВС підкреслили, що аналіз положень СК України, зокрема положень статті 81, частини третьої статті 181, частини другої статті 182, статті 183 СК України, свідчить про те, що законодавець ототожнює поняття «заробітку» та «доходу», передбачаючи можливість стягнення на користь дитини мінімального рекомендованого розміру аліментів з обох джерел отримання грошових коштів. ЦК України також ототожнює поняття «заробітку» та «доходу», зокрема у відносинах щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Відповідно до статті 81 СК України перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України.

У пункті 12 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів визначені види доходів, з яких не провадиться утримання аліментів, перелік яких є вичерпним.

ВС зазначив, що утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків (пункт 13 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів).

Частиною першою статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається зокрема і дохід від операцій з майном, розмір якого визначається відповідно до статті 172 цього Кодексу.

ВС відзначив, що згідно з пунктом 172.1 статті 172 ПК України дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного року протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельні ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення. Та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковуються. Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане платником у спадщину.

Таким чином, положення пункту 172.1 статті 172 ПК України містить виключення із загального правила, визначеного підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України щодо визначення будь-якого доходу отриманого резидентами або нерезидентами від будь-яких видів діяльності на території України, зокрема, доходу отриманого від продажу рухомого та нерухомого майна, який підлягає оподаткуванню

ВС наголосив, що доходи боржника, які звільнені від оподаткування, не належать до бази відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, які підлягають стягненню у виконавчому провадженні.

Також ВС зазначив, що загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад.

Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії. З урахуванням вимог справедливості та розумності будь-який суб’єкт приватного права безумовно спрямовує на споживання лише такі доходи, які становлять безумовний приріст його майна (заробітна плата, гонорари, плата за надання послуг, доходи від процентів по депозитах, орендна плата тощо). Саме тому лише той дохід, який збільшує майно платника аліментів, якщо тільки він прямо не звільнений від цього Переліком видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів, має враховуватись під час визначення розміру аліментів.

Натомість, грошовий дохід, який є просто еквівалентом відчуженого платником аліментів майна, не повинен враховуватись під час визначення розміру аліментів.

Тлумачення наведених вище норм права дає підстави Верховному Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду для висновку, що виручення боржником грошових коштів від продажу нерухомого майна, в обмін на передачу покупцю права власності на зазначене нерухоме майно, не має наслідком отримання доходу платником аліментів, а є грошовим еквівалентом вартості цього майна до його продажу та не є видом заробітку (доходу), з якого стягуються аліментні платежі, у розумінні Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів.

За викладених обставин, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду прийшов до висновку про відступлення від правового висновку Верховного Суду у складі колегії судів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 липня 2020 року у справі 234/15413/17 (провадження № 61-1685св20) про те, що дохід від відчуження належного боржникові нерухомого майна, набутого ним до укладення шлюбу та народження дитини, належить до Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів, а тому на такий дохід може бути здійснено нарахування аліментів у межах виконавчого провадження.

Щодо доводів касаційної скарги по суті

У справі, яка переглядається, платником аліментів ініційовано судовий спір про визнання неправомірними дій органів Державної виконавчої служби щодо проведення перерахунку аліментів з урахуванням доходу, отриманого боржником від відчуження нерухомого майна.

Заявник вважав неправомірним включенням державним виконавцем до доходів, з яких утримуються аліменти, вартість продажу власності (квартири), що призвело до виникнення заборгованості зі сплати аліментів.

Встановивши, що отримані позивачем кошти від продажу майна у розумінні положень статті 81, частини першої статті 195 СК України та пункту 13 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів не є фактичним заробітком платника аліментів, а є грошовим еквівалентом майна, що належало йому до продажу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення скарги позивача.

Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду погодився з висновком суду першої інстанції про те, що заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 241 230 грн, нарахована позивачу безпідставно, а відтак підстав для накладення арешту на майно платника аліментів відповідно до статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» у державного виконавця не було.

Апеляційний суд помилково зазначив, що суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин норми права без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 760/4569/18-ц (провадження № 61-45100сво18), тоді як правовідносини у зазначеній справі не є подібними тим, що виникли у справі, яка є предметом касаційного перегляду, оскільки стосуються правомірності віднесення до доходів отриманих платником процентів від грошових коштів на депозитних рахунках.

ВС зазначив, зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але апеляційним судом допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, судове рішення апеляційного суду відповідно до статті 413 ЦПК України, підлягає скасуванню із залишенням у силі ухвали суду першої інстанції.

Враховуючи обставини справи Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду скасував постанову Київського апеляційного суду та залишив у силі ухвалу Подільського районного суду м. Києва.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що розуміється під зміною сімейного стану.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Олена Кунець
    Олена Кунець
    суддя Сумського окружного адміністративного суду
  • Максим Бужанський
    Максим Бужанський
    член Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності
  • Юлія Бойченко
    Юлія Бойченко
    суддя Запорізького окружного адміністративного суду