Чи відновлять конкурси на державну службу: деталі

Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування більшістю голосів підтримав пропозиції Президента України до проекту Закону «Про внесення змін до деяких законів щодо відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби» (реєстр. №4531). Сам закон був ветований Зеленським.

Про що йдеться в законі

Верховна Рада України 16 лютого 2021 року схвалила Законопроект №4531 «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби та інших питань державної служби».

Законом внесено зміни до законів України «Про державну службу», «Про Кабінет Міністрів України», «Про центральні органи виконавчої влади», «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» в частині відміни додаткових підстав припинення державної служби окремих державних службовців за ініціативою суб’єкта призначення та встановлено, що:

- конкурси на посади, що обіймають особи, з якими до набрання чинності цим Законом укладені контракти про проходження державної служби на період дії карантину, оголошуються:

на посади державної служби категорії «А» - протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом;

на посади державної служби категорій «Б» та «В» - протягом дев’яти місяців з дня набрання чинності цим Законом;

- контракти про проходження державної служби на період дії карантину, укладені до набрання чинності цим Законом, діють до призначення на посаду державної служби особи за результатами конкурсу, але не більше:

для посад державної служби категорії «А» - п’яти місяців з дня набрання чинності цим Законом;

для посад державної служби категорій «Б» та «В» - протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом.

Законом унормовано окремі питання діяльності конкурсних комісій та проходження служби державними службовцями у допоміжних органах, утворених Президентом України.

Законом також встановлено, що спеціальна перевірка, встановлена статтею 56 Закону України «Про запобігання корупції», не проводиться стосовно осіб, які призначаються на посади державної служби або в органах місцевого самоврядування не пізніше наступного робочого дня після припинення дії контракту про проходження ними державної служби на період дії карантину, за умови що стосовно таких осіб вже проводилася спеціальна перевірка під час укладання відповідного контракту тощо.

Позиція команди Президента

17 лютого закон був ветований. Офісу президента не сподобалися норми нового закону, які  стосуються організації діяльності міністерства у разі, коли посада міністра є вакантною.

Зокрема, забороняється, якщо посада міністра є вакантною, покладення на першого заступника міністра, заступників міністра виконання певних обов’язків міністра.

У разі, якщо посада міністра є вакантною більше 60 днів, одна і та сама особа, яка займає посаду першого заступника міністра або заступника міністра, не може виконувати обов’язки міністра більше 30 днів.

Одна і та сама кандидатура на посаду члена Кабінету Міністрів України не може бути подана більше трьох разів протягом року, а також тричі поспіль протягом поточного скликання Верховної Ради України».

«У такий спосіб Верховна Рада України фактично самоусувається від виконання конституційних повноважень з призначення за поданням Прем’єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України (пункт 12 частини першої статті 85, частина п’ята статті 114), допускаючи натомість у період, коли посада міністра є вакантною, покладення на першого заступника міністра та заступників міністра виконання лише окремих повноважень міністра із визначених статтями 8 та 18 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади». Неприйняття Верховною Радою України протягом тривалого часу рішення про призначення міністра неминуче призведе до паралічу діяльності відповідного центрального органу виконавчої влади щодо формування та реалізації державної політики у визначеній сфері», - сказано в позиції Володимира Зеленського.

Позиція експертів

Головне-науково-експертне управління (ГНЕУ) так відреагувало на позицію президента:

«Головне управління не може погодитись з суттю Пропозицій Президента України, оскільки обмеження повноважень, встановлені частиною четвертою статті 9 чинного Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» для осіб, які виконують обов’язки міністра у випадках, коли його посада є вакантною, стимулюють Прем’єр-міністра України своєчасно вирішувати питання про внесення кандидатури міністрів і при цьому пропонувати на розгляд парламенту ті кандидатури,  які можуть знайти підтримку депутатського корпусу. Виключення цих обмежень (а саме до цього зводиться суть Пропозицій) надаватимуть виконавчій владі можливість пропонувати для призначення на посади міністрів осіб, які не мають підтримки законодавчого органу, а в разі їх не призначення парламентом – призначати таких осіб без рішення парламенту «виконувачами обов’язків міністра», які матимуть усі повноваження призначеного парламентом міністра. Таким чином створюються умови для фактичного ігнорування  конституційного повноваження Верховної Ради України здійснювати призначення на посади членів Кабінету Міністрів України», - сказано в повідомленні.

У ГНЕУ вказали, що не виглядає переконливою висловлена у Пропозиціях теза про те, що шляхом внесення запропонованих до частини четвертої статті 9 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» змін «Верховна Рада України фактично самоусувається від виконання конституційних повноважень з призначення за поданням Прем’єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України». Адже, на думку ГНЕУ, ці зміни не надають парламенту можливості не розглядати запропоновані йому кандидатури на посаду міністра. Парламент і після внесення цих змін буде зобов’язаний розглядати відповідні кандидатури і приймати щодо них рішення. Однак Конституція України не зобов’язує парламент обов’язково призначити на посаду певного міністра будь-якого запропонованого на розгляд парламенту кандидата. Добір і подання до парламенту кандидатури, яка може знайти підтримку депутатського корпусу, є обов’язком не парламенту, а Прем’єр-міністра України (в окремих випадках – Глави держави), до повноважень якого Конституцією України (пункт 12 частини першої статті 85) віднесено подання до парламенту таких кандидатур.

У той же час, зауваження Президента України щодо техніко-юридичного недоліку прийнятого Закону і, відповідно, його пропозиція виключити у пункті 1 його розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» слова «крім абзаців четвертого і п'ятого підпункту 1 пункту 1 розділу I цього Закону, які набирають чинності через 60 днів з дня опублікування цього Закону», на  думку ГНЕУ, є слушними.

З огляду на викладене, Головне управління підтримало Пропозиції Президента України частково у частині виключення відповідних положень  пункту 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» прийнятого Закону.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Верховна Рада запровадила електронні трудові книжки.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.