Чи будуть забирати в українців майно за борги по комуналці

15:20, 1 марта 2021
Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів вирішив долю законопроекту про конфіскацію майна за борги по комуналці.
Чи будуть забирати в українців майно за борги по комуналці

Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів розглянув законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку погашення заборгованості споживачів з оплати житлово-комунальних послуг (р. № 3613, н.д. Лаба М. та інші).

Зокрема, в Законі «Про виконавче провадження» пропонується прирівняти боржників за житлово-комунальними послугами до боржників за аліментами. Зокрема, змінами передбачено, що за наявності заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг державний виконавець виносить постанови:

1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг у повному обсязі;

2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами – до погашення заборгованості з житлово-комунальних послуг у повному обсязі;

3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості з оплати  житлово-комунальних послуг у повному обсязі;

4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг у повному обсязі.

Також передбачені штрафи для злісних неплатників. Зокрема, за наявності заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20% суми заборгованості, а якщо йдеться про 3 роки – то передбачено штраф у розмірі 50% суми заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг.

Окрім того, установлено, що за наявності заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, розмір яких за видами житлово-комунальних послуг встановлений КМУ, стягнення може бути звернено на майно боржника. Тобто на квартиру чи інше майно.

Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці зі сплати аліментів та перевищення встановленої Кабміном загальної суми заборгованості по видах житлово-комунальних послуг.

Виконавець зобов’язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів, заборгованості з оплати  житлово-комунальних послуг щомісяця.

Також законопроектом пропонується внести зміни до Закону «Про судовий збір», відповідно до яких від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг.

Отже, комунальникам буде значно простіше звернутися до суду за стягненням заборгованості.

Автори законопроекту: «Судові виконавці отримають додаткові механізми впливів на боржників». 

Як зазначають автори законопроекту в пояснювальній записці, «виконавцям послуг спрощується процедура подачі до суду позовів щодо боржників, які не укладуть договори реструктуризації, а судові виконавці отримають додаткові механізми впливів на таких боржників.

Отже, реалізація проекту Закону дозволить прискорити розв’язання проблеми погашення заборгованості населення за спожиті житлово-комунальні послуги, сприятиме покращанню взаємовідносин між споживачами та виконавцями житлово-комунальних послуг та стабілізації фінансового стану підприємств галузі.

Водночас прийняття проекту Закону дозволить запобігти зростанню кількості неплатників серед платоспроможних категорій громадян.

При цьому слід зазначити, що малозабезпечені верстви населення користуються субсидією на оплату житлово-комунальних послуг і оплачують такі послуги вчасно, оскільки наявність заборгованості за послуги у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на день звернення за призначенням житлової субсидії є підставою для непризначення субсидій на наступний період».

Також законопроектом передбачено, що у разі стягнення аліментів, заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг як частки заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи, фізичної особи – підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця.

Якщо стягнути заборгованість з оплати  житлово-комунальних послуг у зазначеному розмірі неможливо, підприємство, установа, організація, ФОП, фізична особа, які проводили відрахування, нараховують боржнику заборгованість зі сплати заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг.

Після закінчення строку, передбаченого законом для стягнення аліментів, заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, за відсутності заборгованості зі сплати аліментів, заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг підприємство, установа, організація, фізична особа - підприємець, фізична особа, які проводили відрахування, повертають виконавцю постанову про стягнення аліментів, заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг з відміткою про перерахування в повному обсязі стягувачу присуджених йому сум аліментів, заборгованості з оплати  житлово-комунальних послуг. Якщо відраховані з боржника суми аліментів, заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг не були перераховані стягувачу, виконавець письмово повідомляє стягувачу про розмір заборгованості, що утворилася, та роз’яснює йому права на звернення з позовом до підприємства, установи, організації, фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи, якщо така заборгованість утворилася з їхньої вини.

Зазначимо, що строк обчислення заборгованості зі сплати заборгованості фізичних осіб з оплати житлово-комунальних послуг для застосування заходів, передбачених пунктами 1-4 частини дев’ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, пропонується обчислювати з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.

При цьому у виступі Лаба зазначив, що ніхто не буде забирати майно. А буде реструктуризація боргу. Альтернативний законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо порядку реструктуризації та списання заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг та захисту громадян від негативних наслідків підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги (р. № 3613-1, н.д. Королевська Н., Солод Ю.) Його підтримала Юлія Тимошенко, бо там передбачено скасування нарахування пені і введення мораторію на виселення і вказала, що чинна влада веде Україну не в Європу, а у вузьке місце. При цьому депутати підтримали саме законопроект Лаби.

Також було розглянуто пропозиції Президента до Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо перейменування Фонду соціального захисту інвалідів і приведення термінології у відповідність із законодавством у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю» (р.№ 3964)

 Верховною Радою України 27 січня 2021 року було прийнято. Закон надійшов на підпис Президенту України 4 лютого 2021 року, який наклав на нього вето.

Водночас датою набрання Законом чинності визначено 1 січня 2021 року (пункт 1 розділу ІІ "Прикінцеві положення").

Тобто фактично допускається набрання Законом чинності до дня його опублікування, зазначили в Офісі президента. З огляду на викладене запропонували пункт 1 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону викласти в такій редакції:

"1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування". Одноголосно правки президента були підтримані.

Підготовка до другого читання:

2. Проект Закону про внесення змін до статті 5 Закону України «Про гуманітарну допомогу» (р.№ 3527), друге читання. Законопроектом передбачається розширити повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій щодо визнання гуманітарною допомогою вантажів вагою до 12 тонн, який депутати підтримали.

3. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною (р. №3695), друге читання, який також підтримали народні депутати.

Законопроектом пропонується доповнити Кодекс законів про працю та Закон України «Про відпустки» новим видом відпустки - відпусткою при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів, що оплачується за рахунок роботодавця. Пропонується, щоб така відпустка надавалася одній із перелічених осіб:

  • чоловіку, дружина якого народила дитину;
  • батьку дитини у разі, якщо він не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, але які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки;
  • бабі або діду, або іншому повнолітньому родичеві дитини, який фактично доглядає за дитиною, якщо мати (батько) дитини є одинокою матір’ю (батьком).

Проектом передбачається визначити відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як рівне право кожного з батьків дитини (матері та батька) та внести відповідні зміни в статті 179, 181 Кодексу законів про працю України та статті 18, 20 Закону України «Про відпустки».

Законопроектом також пропонується доповнити положення статті 182-1 Кодексу законів про працю України та статті 19 Закону України «Про відпустки» щодо права працівників обох статей, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, на додаткову відпустку та доповнити положення статті 51 Кодексу законів про працю України щодо можливості встановлення скороченої тривалості робочого часу для чоловіків, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, та батьків, що виховують дітей без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі).

Проекти законів про направлення на повторне перше читання законопроектів:

-   про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення (р. № 2683, н. д. Третьякова Г. та інші). Цим законопроектом передбачено впровадження обов'язкового накопичувального пенсійного забезпечення в якості додаткового елементу пенсійної системи (так званого другого рівня).

Такий внесок буде обов'язковим, його платниками стануть роботодавці, самозайняті особи, фізичні особи-підприємці, працівники, тобто ті ж категорії, які є платниками ЄСВ. За несплату внеску передбачать значні штрафи.

Мінімальний розмір накопичувального внеску становитиме для роботодавців 2 відсотки від бази нарахування накопичувальних внесків для роботодавців; для всіх інших - 1 відсоток. Роботодавець в цій системі працює за формулою «+1». Тобто, повинен платити на один відсоток більше працівника.

Новий внесок буде існувати паралельно з ЄСВ. У зв'язку з цим вноситься ряд змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Формально Закон про ЄСВ змінюють тільки в частині накопичувального внеску, оскільки зміна правил нарахування та сплати ЄСВ законопроект знову ж формально не зачіпає.

Юлія Тимошенко вказала, що нема кримінальної відповідальності, якщо ці гроші будуть вкрадені. Вказала, що він найбільш корумпований серед усього порядку денного: «МММ, кредитні спілки в одному флаконі» і сказала, що працюватиме проти цього закону. Галина Третьякова їй відповіла, що простих рішень тут нема і потрібна будь-яка реформа. Тимошенко вказала на той, що 18 країн відмовилися від такого виду накопичень (як то Польща, Чехія, Угорщина тощо).

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Верховна Рада ухвалила законопроект Галини Третьякової про соціальний захист населення в умовах карантину.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Верховний Суд та єдність судової практики: які виникають труднощі, відео
Верховний Суд та єдність судової практики: які виникають труднощі, відео
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Руслан Ралець
    Руслан Ралець
    голова Дубенського міськрайонного суду Рівненської області
  • Владислав Дев’ятко
    Владислав Дев’ятко
    голова Оболонського районного суду міста Києва
  • Світлана Шевчук
    Світлана Шевчук
    суддя Вищого господарського суду України
  • Інна Берднік
    Інна Берднік
    суддя Касаційного господарського суду Верховного Суду
  • Ганна Сальнікова
    Ганна Сальнікова
    суддя Господарського суду Харківської області
загрузка...