Суд пояснив, чому звільняє від відповідальності за відсутність температурного скринінгу

Суддя Оболонського районного суду м. Києва у справі № 756/1974/21 не знайшов складу адміністративного правопорушення у діях адміністратора торгового залу, яка не забезпечила вимірювання температури працівникам.

Поліція вважала, що адміністратор порушила розпорядження КМДА №62 від 01.07.2020, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.

Закриваючи провадження у справі, суд виходив з такого.

Частиною 1 ст. 44-3 КУпАП встановлено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішеннями органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Розпорядженням КМДА № 62 від 01.07.2020 внесено зміни та викладено в новій редакції «Особливий порядок проведення профілактичних і протиепідемічних, у тому числі дезінфекційних, та інших заходів, у місті Києві на час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації регіонального рівня, яка відноситься до категорії «Медико-біологічні НС» код 20713 «Надзвичайна ситуація, пов`язана з епідемічним спалахом небезпечних інфекційних хвороб».

Порядком, зокрема, встановлено, що суб`єкти господарювання повинні дотримуватись вимог Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, актів Міністерства охорони здоров`я України, постанов Головного державного санітарного лікаря України, розпоряджень керівника робіт з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації державного рівня, пов`язаної із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), рішень Київської міської ради, розпоряджень Київського міського голови та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), рішень Штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та розпоряджень керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, інших актів законодавства.

У відповідності до п. 2 Порядку суб`єкти господарювання керуються у своїй діяльності вміщеними у цьому Особливому порядку загальними вимогами щодо персоналу, дезінфекції, вхідного санітарного контролю та інформування відвідувачів, а також спеціалізованими вимогами щодо конкретних видів діяльності.

Так, пунктом 7 Порядку передбачено обов`язок забезпечити проведення щоденної термометрії всіх працівників (перед початком робочої зміни та після її завершення), результати термометрії вносити до оформлених на кожного працівника листків термометрії.

Тобто, вказаним Порядком встановлено вимоги не до будь-яких осіб, а лише суб`єктів господарювання, якими згідно з Господарським кодексом України є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Однак матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що адміністратор є фізичною особою-підприємцем або безпосереднім суб`єктом господарювання, що здійснює відповідну діяльність, а тому не може бути суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.

Ст. 44-3 КУпАП за своїм змістом є нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст. 44-3 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.

Згідно з вимогами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.

При цьому суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, або нормам інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.

Однак при складанні стосовно адміністратора протоколу про адміністративне правопорушення не було дотримано вказаних вимог закону, а саме: не зазначено, яку конкретну норму Розпорядження КМДА № 62 було порушено, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення - це документ, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій і є одним із джерел доказів та підставою подальшого провадження у справі, а тому складений протокол не може бути визнаний належним та допустимим доказом наявності в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Раніше суд вирішив, що карантин суперечить Конституції, тому за його порушення не можна карати.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.