ЄСПЛ: Суворі заходи контролю за засудженими не можуть бути безперервними і рутинними

10:00, 18 апреля 2021
При ухваленні рішення компетентний орган повинен оцінювати нещодавню поведінку в’язня і належно оцінити обсяг необхідних заходів.
ЄСПЛ: Суворі заходи контролю за засудженими не можуть бути безперервними і рутинними

Обставини справи (CASE OF FILAS v. POLAND)

З вересня 2011 року заявник відбував покарання у вигляді позбавлення волі за побиття та пограбування. За три роки – у вересні 2014-го – пенітенціарна комісія класифікувала його як «небезпечного в’язня» через повідомлення адміністрації в’язниці, що заявник нападав на охорону. У подальшому цей статус продовжували що три місяці.

Через цей статус заявник протягом понад три роки перебував у одиночній камері (за винятком двох тижнів). У його камері була камера, за допомогою якої за заявником велося постійне спостереження – камера покривала у тому числі куток із туалетом. Також щоразу після входу та виходу з камери заявника обшукували з повним роздяганням. А під час пересування на нього вдягали кайданки на руки та ноги.

У переважній більшості випадків рішення комісії обмежувалися посиланням на клопотання адміністрації в’язниці продовжити статус небезпечного в’язня та твердженням, що через це статус потрібно продовжувати. Заявник одного разу спробував оскаржити рішення комісії через суд. Суд посилався на погрози заявника ошпарити охоронця окропом і прийшов до висновку, що рішення комісії було обґрунтованим.

Позиція ЄСПЛ

Заявник стверджував, що трирічне перебування у статусі небезпечного в’язня з усіма наслідками, що виходили з нього, було занадто тривали, і таким чином становило невиправдане нелюдяне ставлення до нього. Уряд же стверджував, що порушення у цій справі не було, адже заявник мав можливість оскаржити усі рішення – тобто, суд міг визнати протиправним продовження статусу у випадку, якщо підстав для продовження (наприклад, прямих погроз) не було в якомусь випадку.

«Суд відзначає, що [комісія] виправдала своє рішення про застосування до заявника режиму небезпечного в’язня його нападом на охоронця. Таким чином для комісії не було необґрунтованим задля забезпечення безпеки охорони застосування до нього посилених заходів безпеки… Проте, з підстав, наведених нижче, Суд не може прийняти, що безперервне, рутинне та нерозбірливе застосування усього переліку заходів, які були доступні державним органам відповідно до режиму небезпечного в’язня, протягом понад трьох років були необхідними для забезпечення безпеки у в’язниці та відповідали вимогам статті 3 Конвенції».

До відповідних підстав ЄСПЛ відніс наступне:

  • Держава навіть не намагалася надати заявнику ментальну чи психологічну для протидії його тривалій ізоляції;
  • Щоденні (іноді – по декілька разів на день) обшуки з повним роздяганням та оглядом ануса часто не були наявністю якоїсь небезпеки з боку заявника, а проводилися у рутинному порядку – ці обшуки мали призвести до «почуття неповноцінності, туги та накопиченого страждання»;
  • Пенітенціарна комісія з жовтня 2015 року мала право не застосовувати усіх заходи режиму небезпечного в’язня, але навіть не розглядала такої можливості у випадку заявника;
  • Комісія мала ухвалювати свої рішення на основі нещодавньої поведінки, натомість її рішення переважно слово у слово посилалися на старі випадки загрози з боку заявника – «процедура перегляду статусу заявника як небезпечного в’язня стала суто формальністю».

«У підсумку, оцінюючи факти цієї справи в цілому та зважаючи на кумулятивний ефект режиму небезпечного в’язня на заявника, Суд приходить до висновку, що органи влади не надали достатніх та доречних причин, які могли б виправдати, в обставинах цієї справи, суворість вжитих заходів. Зокрема,  органи влади не спромоглися продемонструвати, що застосовані заходи були цілком необхідні для досягнення легітимної мети забезпечення безпеки в’язниці».

Таким чином, ЄСПЛ постановив, що у цій справі мало місце порушення статті 3 Конвенції. В якості справедливої сатисфакції Суд призначив йому 7 тисяч євро нематеріальної шкоди.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що ЄСПЛ постановив рішення щодо особливостей повернення у держвласність майна, проданого унаслідок шахрайства – помилки з боку держави повинні слугувати на користь постраждалих осіб.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал і на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Рада судей выбирает членов Этического совета по проверке ВСП, ОНЛАЙН-трансляция
Рада судей выбирает членов Этического совета по проверке ВСП, ОНЛАЙН-трансляция
Loading...
Главное за день
Сегодня день рождения празднуют
  • Ірина Григор’єва
    Ірина Григор’єва
    суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
  • Юлія Лозко
    Юлія Лозко
    суддя Луганського апеляційного суду
  • Василь Непочатих
    Василь Непочатих
    суддя Чернігівського окружного адміністративного суду
загрузка...