Які новації для студентів підготували народні депутати

08:55, 10 июня 2021
Профільний комітет рекомендував парламенту схвалити за основу законопроект, що дозволяє студентам навчатися іноземною мовою.
Які новації для студентів підготували народні депутати

Комітет з питань освіти, науки та інновацій рекомендував Верховній Раді ухвалити за основу та в цілому законопроект № 3717, який дозволяє навчання студентам іноземною мовою. Авторами законопроекту зазначені Марія Мезенцева, Юлія Гришина, Андрій Одарченко та інші.

На сайті парламенту опублікований проект закону, датований 22 червня 2020 року. Пропонується прописати у проекті таке: «Для іноземних громадян, осіб без громадянства, які бажають здобувати вищу освіту за кошти фізичних або юридичних осіб, в окремих групах, що складаються виключно з іноземних громадян та/або осіб без громадянства, навчання може здійснюватися іноземною мовою. При цьому заклади вищої освіти забезпечують вивчення такими особами державної мови».

При цьому сам термін «іноземна мова» не уточнюється. Не зрозуміло, чи то йдеться про англійську, чи російську. Що, наприклад, викликає у противників закиди в ніби-то бажанні русифікації освіти. Також не зрозуміло, де взяти кошти на навчання і підготовку викладачів, зважаючи на малі зарплати у вишах. При цьому виникають питання і до того, якщо група студентів із Індії забажає вчитися мовою хінді, чи є в Україні фахівці-предметники, які володіють даною мовою і зможуть нею викладати свій предмет.

Член комітету Юлія Гришина так написала про законопроект:

«Результати маркетингового дослідження показали, що українська освіта цікавить іноземців співвідношенням своєї якості і вартості навчання. Найзатребуванішими мовами навчання є англійська (58,88% опитаних) і російська (25,62% опитаних).

Проте студенти, котрі хочуть здобувати освіту російською мовою, зараз не мають такої можливості. Таким чином ми «даруємо» цих студентів Білорусі, Росії чи Казахстану. Тільки з 2018 року по 2021-й кількість іноземних студентів із пострадянських країн в Україні зменшилась на 9%. До того ж здобувати вищу освіту російською мовою хочуть також громадяни з Китаю та Королівства Марокко.

Іноземні студенти – це ще й значні інвестиції в українську економіку. Тільки за навчання вони за рік сплачують близько 200 млн дол. Додайте їхні витрати на транспорт, проживання, харчування, страхування, оформлення посвідок на тимчасове проживання – отримаємо понад 500 млн дол. щороку! Ці гроші можна інвестувати в розвиток вишів, їхню модернізацію, підвищення зарплат викладачам, покращення якості освіти!»

У проекті пропонується, аби цей Закон набирав чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня опублікування цього Закону має забезпечити внесення змін до підзаконних нормативно-правових актів у відповідності з цим Законом.

У Головному науково-експертному управлінні (ГНЕУ) наголосили, що значною мірою проблема, яка актуалізована законопроектом, у практичній площині вирішується застосуванням чинної ч. 3 ст. 48 Закону, відповідно до якої заклад вищої освіти має право прийняти рішення про викладання однієї, кількох або всіх дисциплін, виконання індивідуальних завдань та проведення контрольних заходів англійською мовою, за умови, що усі здобувачі освіти, які вивчають відповідні дисципліни, володіють англійською мовою.

Аналізуючи пропозиції законопроекту та вже діючі положення ст. 48 Закону, на думку експертів, виглядає за доцільне для забезпечення вимог ч. 2 ст. 7 Закону України «Про освіту» (іноземцям та особам без громадянства створюються належні умови для вивчення державної мови) одночасно конкретизувати критерії опанування зазначеною категорією осіб державною мовою відповідно до державних стандартів.

Не погоджуються вони із пропонованим порядком набрання чинності Законом, проект якого розглядається, – «з дня, наступного за днем його опублікування». Адже реалізація положень проекту потребує оновлення підзаконної нормативно-правової бази, на яке Кабінету Міністрів України дається один місяць, та здійснення низки практичних заходів. У зв’язку із цим, на думку Головного управління, Закон повинен вводитись в дію щонайменше через місяць після дня його опублікування.

Раніше «Судово-юридична газета» писала: Руслан Стефанчук пообіцяв, що публічні консультації будуть проводитися перед реєстрацією всіх проектів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Быть ли суду в смартфоне: замглавы ГСА о ЕСИТС и перспективах электронного суда
Быть ли суду в смартфоне: замглавы ГСА о ЕСИТС и перспективах электронного суда
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Олександр Заяць
    Олександр Заяць
    заступник голови Чернігівського окружного адміністративного суду
  • Петро Ковзель
    Петро Ковзель
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва
загрузка...