Відшкодування витрат на надану професійну правничу допомогу: позиція Верховного Суду

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 159/5837/19.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що додатковою постановою апеляційного суду задоволено частково заяву ТОВ «К». Стягнуто з позивача на користь ТОВ «К» 6 000 грн, витрат на професійну правничу допомогу.

Приймаючи додаткову постанову, апеляційний суд зазначив, що, постановляючи судове рішення у справі, ним не вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених у зв’язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, а саме: витрат, пов’язаних із  правничою допомогою адвоката. А тому, враховуючи обсяг наданих і виконаних ним робіт та їх вартість, колегія суддів дійшла висновку про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС підкреслили, що згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Також ВС наголосив, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду  у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Склад витрат, пов’язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Частково задовольняючи заяву ТОВ «К» та стягуючи на його користь із позивача 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд врахував обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних ним робіт, їх вартість, з чим також погоджується колегія суддів.

Доводи заявника про те, що стороною відповідача не доведено належним чином розумність, реальність та співмірність розміру судових витрат на професійну правову допомогу, який був нею заявлений, не надано доказів, в яких були б перераховані належним чином точний обсяг послуг, наданих під час розгляду цієї справи, чи підтверджували те, що представник відповідача надав конкретний ряд послуг, який він оцінює в певну конкретну суму, де мав би знаходитися деталізований розгорнутий аналіз наданих послуг та їх вартість, спростовуються матеріалами справи. Твердження позивача про протилежне зводиться до переоцінки доказів у справі, що в силу приписів статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Судом касаційної інстанції також враховано, що матеріали справи не містять заперечення чи клопотання позивача про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката в суді апеляційної інстанції.

Витрати на професійну правничу допомогу в присудженому апеляційним судом розмірі (6 000,00 грн) є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді апеляційної інстанції, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, підстав для зменшення розміру суми цих витрат у суду немає.

Верховний Суд залишив рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області, постанову Волинського апеляційного суду та додаткову постанову Волинського апеляційного суду без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала  про стягнення боргу за розпискою: що повинні виявляти суди, досліджуючи боргові розписки чи договори позики.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.