Ювенальний прокурор, старший групи прокурорів та публічне обвинувачення: що пропонується законопроектом Сергія Іонушаса

08:55, 8 октября 2021
У законопроекті про зміни до КПК у прокурора можуть з’явитися нові повноваження.
Ювенальний прокурор, старший групи прокурорів та публічне обвинувачення: що пропонується законопроектом Сергія Іонушаса

У Комітеті з питань правоохоронної діяльності заговорили про розгляд законопроекту «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України у частині забезпечення реалізації функцій прокуратури» (реєстр. № 3009а від 26.08.2020).

Його авторами є група депутатів – членів Комітету з питань правоохоронної діяльності: Сергій Іонушас, Максим Павлюк та Владлен Неклюдов.

Депутати хочуть удосконалити функції прокуратури шляхом внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України.

На думку нардепів, існує необхідність приведення процесуальних повноважень прокурора у КПК України у відповідність до положень Конституції України для забезпечення належного виконання завдань органів прокуратури.

Їм (депутатам) доводиться визнати, що без ухвалення відповідних змін діяльність прокуратури з реалізації функцій, зміст яких не визначено, межуватиме з порушенням приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України (органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України).

Законопроект вносить зміни виключно до КПК і не торкається Закону «Про прокуратуру» та інших нормативних актів.

Які права нададуть прокурорам за законопроектом № 3009а.

Статтю 36 КПК доповнять частиною першою (а перша, відповідно, стане другою), згідно з якою прокурор:

- здійснює організацію, процесуальне керівництво досудовим розслідуванням;

- вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження;

- нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;

- підтримання публічного обвинувачення.

«Нагляд за додержанням законів» змінять на «процесуальне керівництво», а «державне обвинувачення» стане публічним.

Це означає, що прокурор на додаток до існуючих повноважень буде:

2) мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування, а також з дотриманням законодавства про захист персональних даних - прямий безоплатний доступ до автоматизованих інформаційних систем і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є органи державної влади або органи місцевого самоврядування;

5) доручати проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, а також процесуальних дій, пов'язаних із застосуванням заходів забезпечення кримінального провадження, відповідним оперативним підрозділам;

8) ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування, або за умови допущення ним порушень закону при здійсненні досудового розслідування, а у разі невирішення питання про відсторонення керівником органу досудового розслідування, вмотивованою постановою, погодженою з прокурором вищого рівня, відсторонювати слідчого від здійснення досудового розслідування кримінального провадження;

8-1) ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про притягнення слідчого до дисциплінарної відповідальності.

Керівник прокуратури вищого рівня, його перший заступник та заступник отримають право відновлювати зупинене досудове розслідування.

Повноваження прокурора у кримінальних провадженнях щодо неповнолітніх будуть здійснювати лише прокурори, які спеціально уповноважені керівником органу прокуратури на участь у кримінальних провадженнях зазначених категорій (ювенальні прокурори).

У судовому провадженні прокурор буде уповноважений:

 1) підтримувати публічне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання публічного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом;

(Це буде нова норма в Кодексі, хоча фактично вона і так викладена в статті 341 КПК)

 2) оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодексом. У судовому провадженні з перегляду судових рішень в апеляційному порядку беруть участь прокурори відповідних регіональних прокуратур.

Прокурор буде вправі не відвідувати суд, якщо справа розглядається в письмовому провадженні (статті 406 та 435 КПК).

У судовому провадженні з перегляду судових рішень у касаційному порядку Верховним Судом беруть участь прокурори Офісу Генерального прокурора.

(Закріплення фактично існуючої практики).

Участь у перегляді судових рішень в апеляційному або касаційному порядку може брати прокурор, який вніс відповідну апеляційну або касаційну скаргу.

Розгляд клопотання рішення про повне або часткове скасування арешту буде здійснюватися за обов’язкової участі прокурора.

Для представництва інтересів громадянина в суді прокурору більше не потрібно буде надавати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва.

Одночасно виправлять курйозну колізію в статті 128 КПК. Прокурор, який пред’являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертою статті 25 Закону України «Про прокуратуру». Проблема в тому, що підстави для представництва прокурором інтересів громадян у судах містяться в статті 23 вищезазначеного Закону, а стаття 25 регулює нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство.

Прокурор, здійснюючи вирішення інших питань під час кримінального провадження, на стадії виконання судових рішень буде уповноважений:

1) вносити клопотання для вирішення питань, пов’язаних із виконанням вироку;

2) брати участь у судовому засіданні щодо вирішення питань, пов’язаних із виконанням вироку;

3) оскаржувати ухвали суду щодо питань, пов’язаних із виконанням вироку;

4) брати участь у судовому засіданні щодо вирішення питань про продовження, зміну або припинення застосування примусових заходів медичного характеру;

5) брати участь у судовому засіданні щодо вирішення питань про застосування до засуджених акта амністії;

6) брати участь у судовому провадженні з перегляду судових рішень вищезазначених категорій;

7) здійснювати реалізацію інших повноважень, визначених законодавством під час кримінального провадження, на стадії виконання судових рішень.

Найбільший резонанс в суспільстві викликало запропоноване оновлення повноважень керівника органу прокуратури, прокурора вищого рівня, а саме:

1) вимагати для перевірки кримінальні провадження, документи, матеріали та інші відомості про вчинені кримінальні правопорушення, хід досудового розслідування, встановлення осіб, які вчинили кримінальні правопорушення;

2) відбирати пояснення від громадян, службових осіб державних органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності з питань отриманих заяв та повідомлень, виявлених фактів порушень закону, учасників кримінального провадження;

3) перевіряти виконання вимог закону про приймання, реєстрацію і вирішення заяв та повідомлень про вчинені або ті, що готуються, кримінальні правопорушення;

4) доручати органу досудового розслідування виконання запиту (доручення) компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу або перейняття кримінального провадження, перевіряти повноту і законність проведення процесуальних дій, а також повноту, всебічність та об’єктивність розслідування у перейнятому кримінальному провадженні;

5) доручати органам досудового розслідування проведення розшуку і затримання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення за межами України, виконання окремих процесуальних дій з метою видачі особи (екстрадиції) за запитом компетентного органу іноземної держави.

Законопроектом запроваджується старший групи прокурорів, який:

1) керує діями прокурорів, що входять до складу групи, старшим якої його призначено, узгоджує їх процесуальні позиції;

2) забезпечує загальне планування, розподіл обов’язків та навантаження між членами групи, доступ членів групи до накопиченої інформації, організацію обміну потрібною інформацією, контроль за своєчасністю та повнотою проведення процесуальних і слідчих дій, враховує мотивовані позиції прокурорів групи щодо додержання вимог законодавства, виконання завдань кримінального провадження, реагує на факти порушень вимог кримінального процесуального законодавства;

3) погоджує розроблені старшим групи слідчих плани досудового розслідування, корегує зміни до них;

4) організовує участь прокурорів групи в усіх судових засіданнях;

5) особисто бере участь у судових засіданнях;

6) укладає угоди про визнання винуватості або уповноважує прокурорів групи відповідно до розподілу обов’язків на їх укладення, приймає рішення про закінчення досудового розслідування та підписує (затверджує) відповідні процесуальні документи, підписує процесуальні документи щодо зміни обвинувачення, висунення нового обвинувачення, відмови від підтримання публічного обвинувачення та початку провадження щодо юридичної особи під час судового розгляду.

Керівник органу досудового розслідування буде уповноважений:

1-1) передавати кримінальне провадження від одного слідчого іншому у разі неефективного досудового розслідування та за інших підстав, які впливають на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування (хвороба, відпустка, звільнення, незаконний вплив підозрюваного тощо);

2-1) призначати іншого слідчого за умови відсторонення слідчого прокурором або з власної ініціативи;

3) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, давати слідчому письмові вказівки, які є обов’язковими для виконання та які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора.

Одночасно слід звернути увагу, що згідно з висновком Комітету з питань антикорупційної діяльності у проекті акта виявлено корупціогенні фактори, що можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень.

Погоджуючись із необхідністю врегулювання питання щодо зобов’язання слідчого, прокурора про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 1 ст. 214 КПК України в редакції проекту), Комітет не може погодитися із обраним способом врегулювання цього питання, оскільки введення поняття «достатності даних про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення» є оціночним і наділяє посадових осіб правоохоронних органів дискреційними повноваженнями, та надасть можливість на власний розсуд визначати достатність отриманих даних про вчинення кримінального правопорушення при внесенні відповідних відомостей до ЄРДР.

Низка положень законопроекту не сподобалася Головному науково-експертному управлінню.

Йдеться, зокрема, про те, що згідно з п. 2 ч. 7 ст. 36 КПК (у редакції проекту) «керівник органу прокуратури, прокурор вищого рівня уповноважений відбирати пояснення від громадян, службових осіб державних органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності з питань отриманих заяв та повідомлень, виявлених фактів порушень закону…».

На погляд ГНЕУ, вказані функції виходять за межі повноважень прокурора. Адже за відсутності вказівки у проекті на те, що відповідні функції здійснюються в межах конкретного кримінального провадження, вони набувають ознак так званого «загального нагляду», якого прокуратура була позбавлена із прийняттям Верховною Радою України 14 жовтня 2014 року нового Закону України «Про прокуратуру».

Вказаним Законом визначені такі функції прокуратури:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України;

3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян (ст. 2).

Крім того, у пенітенціарній системі планують замість прокурорського нагляду запровадити подвійну систему регулярних пенітенціарних інспекцій.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Нещеплених не допустять до роботи та навчання: чому у Києві протестували
Нещеплених не допустять до роботи та навчання: чому у Києві протестували
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Юрій Сіренко
    Юрій Сіренко
    голова Черкаського апеляційного суду
загрузка...