Законодавець пропонує удосконалити порядок розв’язання конфлікту інтересів у суддів

Законодавча колізія з врегулюванням конфлікту інтересів у суддів може бути розв’язана за допомогою законопроекту  № 6180 від 18.10.2021 «Про внесення змін до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо врегулювання конфлікту інтересів».

Положеннями проекту Закону пропонується уточнити, що Рада суддів України за зверненням суддів, Голови чи членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України чи його заступників надає роз’яснення щодо наявності у діяльності зазначених осіб конфлікту інтересів.

Проектом закону також пропонується встановити, що здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів регламентується законами, які регулюють статус суддів та засади організації судових органів.

У разі існування в судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом), Голови чи члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України чи його заступника сумнівів щодо наявності в нього конфлікту інтересів, він має право письмово звернутися за роз’ясненням до Ради суддів України.

У разі якщо суддя, Голова чи член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голова Державної судової адміністрації України чи його заступник не отримав письмового підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, він діє відповідно до вимог, передбачених законом.

Якщо суддя, Голова чи член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голова Державної судової адміністрації України чи його заступник отримав письмове підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, він звільняється від відповідальності, у разі якщо в діях, щодо яких він звертався за роз’ясненням, пізніше було виявлено конфлікт інтересів.

Колізія виникла у зв’язку із тим, що українське законодавство допускає, що контроль за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності зазначених осіб можуть одночасно здійснювати два різні органи – Національне агентство з питань запобігання корупції та Рада суддів України.

Cтаттею 11 Закону України «Про запобігання корупції» до повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції віднесено здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб.

Одночасно, статтею 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до повноважень Ради суддів України віднесено здійснення контролю за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, Голови чи членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України чи його заступників, а також прийняття рішення про врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у діяльності зазначених осіб (у разі якщо такий конфлікт не може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом).

Чинне законодавство не розмежовує повноважень цих органів у здійсненні контролю за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів, що призводить до неоднакового тлумачення і застосування норм права щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів.

Така правова невизначеність викликає спори між Національним агентством з питань запобігання корупції та Радою судді України.

Так, 14 вересня 2021 року голова НАЗК Олександр Новіков звернувся до Ради суддів України з повідомленням про те, що Рада суддів України не має повноважень надавати роз’яснення суддям щодо конфлікту інтересів, а такі повноваження віднесено законом до виключної компетенції НАЗК.

У той же час, 15 вересня 2021 року голова Ради суддів України Богдан Моніч висловився, що РСУ не погоджується з такою позицію, і зазначив що чинне законодавство наділяє повноваженнями вирішувати одні й ті самі питання, які регулюються різними нормативними актами двох різних суб’єктів, які, крім того, за поділом державної влади створені й діють відповідно у виконавчій та судовій гілці влади.

Зокрема, статтею 35-1 ЗУ «Про запобігання корупції» дійсно передбачено, що правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.

З урахуванням вищевикладеного, норми Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є спеціальними нормами які регламентують питання і правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, а норми Закону України «Про запобігання корупції» - нормами загальної дії. Тому у питаннях врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, з урахуванням статті 35-1 ЗУ «Про запобігання корупції», перевагу повинні мати саме положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Врегулювання цього питання також є важливим і з огляду на Рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020, у якому Конституцій Суд зазначив, що здійснення органом виконавчої влади, яким є НАЗК, безпосереднього контролю за діяльністю суддів може призводити до порушення принципу незалежності судової влади.

Також справи про адміністративні правопорушення пропонують розглядати за відсутності порушника.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Youtube Право ТВ, щоб бути в курсі найважливіших подій.